1)Трипільська культура:
(VII—III тис. до н.е), племена жили у поселеннях, споруди яких розташовувалися концентричними колами. Суспільний устрій ґрунтувався на матріархальних, а згодом на патріархальних родових відносинах. Головною ланкою була невеликі сім ї, які об єднувалися в роди, а роди формували плем я. Головне заняття – землеробство. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо; знаряддя праці – мотика і рало. Розводили велику рогату худобу, коней, воли були тягловою силою на полях. Ремесла: ткацтво, прядіння, обробка каменю. Трипільці першими на території України почали користуватися виробами з міді, освоїли холодне і гаряче кування. Гончарі досконало володіли технікою виготовлення кераміки; виготовляли посуд. Мотиви трипільського орнаменту збереглися в укр. народних вишивках, великодніх писанках, килимах.
У бронзовому віці (II – I тис. до н.е) поширюються вироби з бронзи. Відбувається швидкий розвиток скотарства і землеробства, що сприяло завершенню процесу виокремлення скотарських племен із землеробських. Це був перший суспільний поділ праці. Розвивається ремесло, виникають центри металургії. Виникають соціальні суперечності, бо надлишок продуктів зосереджується в руках племінної верхівки. У залізному віці ( I тис. до н.е.) посилилася майнова диференціація суспільства( поділ на багатих і бідних). Удосконалюються знаряддя праці, розвивається сільс. госп. Все це зумовило появу одного з 2)Межиріччя…(Месопотамія)
Тигр і Євфрат щедро удобрювали поля, тому жителі, що займалися землеробством, збирали високі врожаї. Сільськогосподарські культури: просо, льон, горох, часник, огірки, виноград, фінікові дерева. Стимулювався розвиток ремесел і торгівлі. Селяни, що втратити землю, працювали за частку врожаю на храмові господарства. Ремісничі професії: каменяр, тесляр, коваль, пекар. Найрозвиненіші держави: Шумер, Урук і т.д. III тис. до н.е в Месопотамії утворилося Вавилонське царство. Найбільший розквіт за царя Хаммурапі. Головна галузь – землеробство; с/г продукцію виробляли вільні селяни. Розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Вивозили фініки, інжир, вовну., а ввозили рабів, предмети розкоші, ліс. Існувало лихварство.
3) ….Єгипет…..
В Стародавньому Єгипті східне рабство виникло в IV тис. до н.е. Розвивалося землеробство на долинах Нілу, тваринництво. Єгиптяни виробляли з міді ножі, сокири, стріли, посуд. З впровадженням зрошувальної системи землеробства, заболочений Ніл у III тис. до н.е. перетворився на квітучий оазис. Верхнє і нижнє царства об єдналися в єдину державу. Згодом фараони присвоїли общинні землі, перетворивши вільних селян на залежних. Стародавні єгиптяни навчилися виробляти льняне тонке полотно , прикраси з золота і срібла. Величчю дивують єгипетські піраміди. На півночі переважало землеробство, а на півдні землеробство. Між областями виникла торгівля. Купці торгують золотом, сріблом, шкірами, деревиною. На рабських ринках продавали і купували невільників. Рабовласниками були фараони, що привозили полонених з інших країн. Продуктивною силою були селяни.
5)Індія
В долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Відбувся перехід до відтворювального виробництва. Поява землеробства спричинила зростання кількості населення, і тому з явилася необхідність в управлінні населенням. Основними засобами виробництва була вода і земля, а основним власником – правитель, який розподіляв блага , залежно від внеску кожного жителя. Сформувалася станово-кастова система, кожна каста якої формувалася залежно від господарських функцій членів суспільства. Гончарі виробляли глиняні вироби, а ткачі – бавовняні тканини. Через вторгнення завойовників, господарська діяльність на деякий час загальмувалася . З II-I тис. до н.е. економічне піднесення Індо-Ганзької долини. На зрошуваних полях землероби збирали два врожаї на рік цукрової тростини, пшениці, льону, рису. Високого рівня досягли ковальство, ткацтво, гончарство, ювелірна справа. Між районами відбувалася торгівля. Грошовий обіг був не розвинений. Монети зі срібла з явилися лише в Vст. до н.е. Сільська община зберігала панівне становище в економіці країни.