19)Промисловий переворот і розвиток капіталізму в Україні

Важливу роль у здійсненні промислового перевороту і розвитку капіталізму в Україні мали соціально-економічні реформи на селі. Внаслідок селянської реформи 94 % колишніх поміщицьких селян одержали наділи по 5 десятин,. 220 тис. українських селян залишилися безземельними, майже 100 тис. мали наділ лише до однієї десятини. Реформи відкрили перед з кріпаками можливості для активізації господарської діяльності, бо могли купувати майно, займатися с/г і торгівлею, відкривати промислові підприємства. Виникли умови для вільного найму робочої сили.

Капіталізм. Розвиток кап. в с/г відбувався двома шляхами - прусським й американським. Прусським шляхом йшли правобережні й лівобережні губернії України, в яких була відробіткова система що вело до розорення селян. Правобережжя завдяки розвитку цукрової промисловості випереджало Лівобережжя. На Півдні України набув поширення американський спосіб переходу до капіталізму —заможні селяни створювали господарства фермерського типу. Землі перетворюється на товар; концентрація землі в руках поміщиків; дворянське землеволодіння витісняється буржуазним. приватний земельний фонд збільшився майже в 4 рази. Відбувається застосування техніки в землеробстві, використання вільнонайманої праці, збільшення посівних площ. регіонів. Напр.. 70-х років у господарствах України діяло майже 700 парових двигунів. Наприкінці XIX ст. чисельність постійних найманих робітників у землеробстві України становила майже 2 млн осіб.. Товаризація виробництва сприяла змінам у структурі посівів: різко збільшилася частка посівів пшениці та ячменю, а також таких технічних культур, як цукрові буряки, картопля, тютюн тощо. Завдяки цим змінам частка української пшениці в експорті Російської імперії становила 90 %. До того ж в Україні збирали 43 % світового врожаю ячменю, 20 % пшениці та 10 % кукурудзи. Особливості української промисловості: 1).Південь перетворився на основну паливно-металургійну базу Росії. Перетворення Півдня України на основну паливно-металургійну базу Російської імперії. З1861 р. видобуток кам'яного вугілля в Україні зріс більш як у 115 разів і становив у 1900 р. 691,5 млн пудів (70 % усього видобутку Російської імперії); залізної руди — у 158 разів. Україна давала більш як половину загальноімперської виплавки чавуну. 3) Вплив іноземного капіталу. У Катериносл. і Херс. губерніях XIX ст. виникло 17 нових металургійних заводів. Більшість із них було побудовано на кошти іноземних капіталістів: Французький, бельгійський, англійський і німецький капітали посідали ключові позиції в кам'яновугільній, залізорудній і металургійній промисловості України. На заводах було впроваджено новітню техніку та передові технології, вели підготовку кваліфікованого високопрофесійного персоналу. Капіталістам-іноземцям на початку XX ст. в Україні належало близько 90 % акціонерного капіталу монополістичних об'єднань, переважна більшість прибутків яких відпливали за кордон.. За рівнем концентрації промислового виробництва Україна не тільки домінувала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць у світі. Продукція 5 найбільших заводів-гігантів Півдня України (Юзівського, Дніпровського, Олександрівського, Петровського, Донецько-Юр'ївського) становила більш як 45 % загального промислового виробництва і, зокрема, майже 25 % загальноросійського випуску чавуну. Столипінська аграрна реформа. Реформа сприяла розвитку аграрних відносин на селі, широкому застосуванню машин і добрив, а це зумовлювало зростання товарності сільського господарства.На поч.. XX ст. під впливом буржуазних реформ в Україні відбулися значні зміни в економічній сфері. Перетворення в аграрному секторі сприяли високому рівню концентрації землі, докорінному перерозподілу земельної власності (від становості до безстановості), застосуванню техніки, використанню вільнонайманої праці, поліпшенню структури посівів тощо. Ці зміни давали можливість Україні перетворитися на потужний центр виробництва сільськогосподарської продукції не тільки імперського, а й світового значення. У 60—80-х роках XIX ст. завершився промисловий переворот, розпочалась індустріалізація економіки України. У пореформений час індустріалізований Південь України перетворився на основну паливно-металургійну базу імперії. Розвиток української промисловості характеризувався вищими порівняно із загальноімперськими темпами зростання, високим рівнем концентрації виробництва, значним впливом іноземного капіталу, структурною й територіальною диспропорційністю тощо. Внаслідок буржуазних реформ і завершення промислового перевороту ускладнилася соціальна структура суспільства.