3. Особливості промислового перевороту у Німеччині
Промисловий переворот розпочався лише в 30-х роках XIX ст. і тривав до 70-х років. Причиною відставання від Англії і Франції була наявність феодальних середньовічних порядків в сільському господарстві, збереження цехів у промисловості та політична роздробленість країни. Запізнення промислового перевороту було зумовлене ізольованістю країни від світових торговельних шляхів, відсутністю власного флоту. Політичне роздрібнені німецькі держави будували свою власну економічну політику. Основні промислові райони країни були економічно слабо зв'язані між собою. У Німеччині довгий час панувало середньовічне ремісниче виробництво, основною формою якого були цехи. Мануфактури появилися у кінці XVIII ст. і були розташовані," як правило, у сільській місцевості.. Ремісниче виробництво було малоефективним. Промислова продукція не була конкурентоспроможною на зовнішньому ринку. Більше того, внутрішній ринок країни заполонили дешеві вироби французької та англійської фабрично-заводської промисловості. Німеччина в першій половині XIX ст. була аграрним придатком промислово розвинутих Англії та Франції.1837 р. у промислово розвинутій Сілезії працювало всього 8 парових двигунів (у той же час на бавовняних фабриках Англія діяло 714 парових двигунів. Промисловий переворот прискорюється у 50—60-х роках, коли німецька промисловість переходить від мануфактурної стадії до фабрично-заводської. В 60-х збільшується потужність парових двигунів; розвивається важка промисловість. Особливістю запізнілого промислового перевороту в Німеччині було те, що він базувався на основі вітчизняного машинобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. У Німеччині відразу будувалися величезні на той час машинобудівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням. Саме це забезпечило небачені у XIX ст. темпи промислового виробництва. Внаслідок здійснення ряд винаходів (барвників), почала успішно розвиватися хімічна промисловість. В аграрних відносинах поступова ліквідовувалися феодально-кріпосницькі відносини. Індустріалізація сільського господарства тут також відбувалася через малоземелля більшості селян, їхня низька купівельна спроможність, висока земельна рента, заборгованість.Боротьба за об'єднання Німеччини та підготовка до війни із Францією стали важливим стимулом промислового зростання країни у 50—60-х. Прискорилися розвиток воєнно-промислової бази,). Велике значення надавалося залізничному будівництву.