5.1. Аналіз відтворювальної структури регіону

У радянській економічній науці і практиці відтворювальна структура регіонів і країни в цілому традиційно аналізувалась за показниками сукупного суспільного продукту (ССП), національного доходу (НД), співвідношенням фонду нагромадження і фонду споживання у НД, виробленого і спожитого у регіоні НД.

Внаслідок переходу статистичного обліку результатів економічної діяльності в Україні на методологію системи національних рахунків (СНР) ситуація змінилась, але через те, що розрахунок усіх попередньо нагромаджених статистичних даних та їх аналіз здійснювався за старою методикою, необхідно трохи її згадати.

ССП — це показник, що визначає сумарну вартість усіх товарів, які були вироблені протягом року на території регіону. Розраховується як сума фонду відшкодування (ФВ) і національного доходу (НД):

ССП = ФВ + НД.

У свою чергу, фонд відшкодування складається з суми матеріальних витрат (МВ) та амортизаційних відрахувань (А):

ФВ = МВ + А.

Національний дохід є двох видів — вироблений (НДв) і спожитий (НДс).

Національний дохід вироблений розраховується як різниця між обсягом чистого продукту по всіх галузях (підприємствах) () і сумою амортизації:

НДв =.

Національний дохід спожитий складається з фонду споживання (ФС) і фонду нагромадження (ФН):

НДс = ФС + ФН.

В свою чергу, фонд споживання являє собою суму споживання особистого (СО) і споживання суспільного (СС). Особисте споживання — це витрати населення на споживання товарів і послуг, а суспільне споживання — поточні і капітальні витрати на розвиток суспільної сфери:

ФС = СО + СС.

Отже, структура спожитого національного доходу має вигляд:

НДс = ФН + СО + СС.

Спожитий і вироблений НД пов’язані між собою такою залеж­ністю:

НДс = НДв – ЧЕ,

де ЧЕ — це сальдо ввезення — вивезення продукції і послуг у розрізі регіону.

У розрахунках сукупного суспільного продукту використовується національний дохід вироблений.

Наведена методика відтворювального аналізу національного доходу ґрунтується на марксистському положенні, що вартість створюється лише в сфері матеріального виробництва. У світовій практиці використовуються інші підходи, які знайшли своє відоб­раження в СНР (для регіонів — СРР), про що вже йшлося. Справа в тому, що розрахунки за показниками національного доходу приводять до викривлення реальних обсягів економічної діяльності в регіонах і недостатньо повно відображають рух фінансових потоків.

При відтворювальному аналізі за СРР слід звертати увагу на три основних моменти:

1. співвідношення виробленого і спожитого в регіоні НД;

2. співвідношення фонду споживання і фонду нагромаджен­ня в НД;

3. співвідношення особистого і суспільного споживання у фонді споживання регіону.

При цьому використовуються такі градації:

• перевищення споживання НД над його виробництвом, що означає ввезення НД в регіон;

• збалансованість виробництва і споживання НД у регіоні;

• перевищення виробництва НД над його споживанням, що означає вивезення НД з регіону.

Але треба дуже обережно ставитися до результатів таких розрахунків через можливі, досить таки значні викривлення реальних відтворювальних взаємозв’язків у показнику НД.

Оцінка співвідношення фондів нагромадження і споживання в НД (так звана норма нагромадження), а також частка особистого споживання у фонді споживання регіону може проводитися лише шляхом порівняння отриманих результатів з середнім по метарегіону чи нормативним рівнем.

Оцінка співвідношення фондів нагромадження і фонду споживання в НД здійснюється за такою номінальною шкалою:

• гіпертрофія нагромадження (частка доходу нагромадження вища за нормативну);

• збалансованість нагромадження і споживання (на рівні нормативного значення);

• гіпертрофія споживання (частка фонду нагромадження нижче за нормативну).

В основі аналізу за СРР лежить показник ВВП регіону як сумарна додана вартість, створена всіма господарюючими суб’єк­тами, розташованими в регіоні. ВВП регіону розраховується за трьома методами:

1. сума доданої вартості всіх галузей і секторів економіки;

2. сума сукупних витрат населення, сукупних приватних інвестицій і сукупних витрат місцевих бюджетів і чистого експорту;

3. за джерелами формування, тобто сума заощаджень населення, сукупних витрат населення, податків з населення, соціальних трансфертів, нерозподіленого прибутку підприємств, податків підприємств та інвестицій підприємств.

Таблиця 5.1