Структура регіонального рахунку

Проведення такого аналізу має на меті визначення частки окремих складових у ВРП при зіставленні її з нормативним значенням. Як правило, за нормативний приймається середнє значення по країні чи метарегіону.

Далі проводиться аналіз таких співвідношень:

• частка заощаджень населення в його сукупних доходах;

• частка поточних витрат населення в його сукупних доходах;

• частка податків у сукупних доходах населення;

• частка доходів населення у ВРП;

• частка інвестицій у ВРП;

• частка податків з підприємств у ВРП;

• частка бюджетних витрат у спожитому ВРП;

• частка експорту у виробленому ВРП.

Наступним етапом є розрахунок співвідношення виробленого і спожитого в регіоні ВРП, як і при аналізі НД. Для цього індикатора застосовуються такі градації якісного стану:

• перевищення ВРП виробленого над спожитим;

• збалансованість виробництва і споживання ВРП;

• перевищення спожитого ВРП над виробленим.

Детальніший аналіз співвідношення виробленого і спожитого ВРП можна провести, використовуючи платіжний баланс (його сальдо). Сальдо регіонального платіжного балансу складається з сальдо торговельного балансу, сальдо послуг і платежів, сальдо руху капіталів і сальдо руху готівкових грошей.

Сальдо торговельного балансу розраховується способом, аналогічним розрахунку чистого експорту (експорт мінус імпорт). Воно може бути:

• активним (експорт перевищує імпорт);

• нульовим (експорт дорівнює імпорту);

• пасивним (імпорт перевищує експорт).

На основі значення цього індикатора розрізняють регіони, які ввозять (або вивозять) ВРП, і регіони збалансованого товарообміну.

Сальдо послуг і платежів враховує приплив чи відтік грошових коштів за рахунок туризму, сплати за транспортні і фінансові послуги, виплати відсотків, дивідендів, територіальних бюджетних трансфертів.

Витрати туристів і гостей регіону створюють приплив грошових коштів, і навпаки, витрати населення за межами регіону формують їх відтік.

Різноманітні надходження коштів у вигляді дивідендів, відсот­ків за внесками підприємств і населення з інших регіонів і країн формують приплив фінансів у регіон. І, навпаки, різноманітні виплати дивідендів, відсотків, сплата послуг підприємствам і громадянам, які знаходяться в інших регіонах і країнах, спричиняють відтік фінансових ресурсів з регіону.

У результаті розрізняють:

• активне сальдо за послугами і платежами (приплив фінансових коштів у регіон);

• нульове сальдо;

• пасивне сальдо за послугами і платежами (відтік фінансових коштів з регіону).

Особливу увагу при аналізі фінансових ресурсів слід звертати на перерозподіл коштів через бюджет. Дотепер переважна частина НД перерозподіляється через різні види бюджетів. Тому зістав­лення обсягів надходжень коштів до всіх видів бюджетів у регіон і витрат з усіх видів бюджетів в регіоні достатньо точно відображає приплив-відтік фінансових ресурсів, або так званий показник сальдо бюджетних трансфертів. Для його аналізу використовують такі якісні градації:

• перерозподіл (вилучення) податкових надходжень з одного регіону для дотації інших (регіони-донори);

• нульове сальдо за бюджетними трансфертами;

• дотація регіональних бюджетів за рахунок коштів, вилучених в інших регіонах (регіони-реципієнти).

Сальдо руху капіталів враховує приплив і відтік капіталу з регіону. Якщо економіка одного регіону інвестується з інших регіонів, а також відбувається розміщення акцій і облігацій в інших регіонах і країнах, з них отримуються позички, то спостерігається приплив капіталу. Якщо маємо зворотне становище, то спостерігається відтік капіталу з регіону. У такому разі використовуються аналогічні індикатори, як і в сальдо руху капіталів.

Оцінка сальдо платіжного балансу в цілому передбачається за такими ж характеристиками: активне сальдо; нульове; пасивне сальдо.

Оцінка відтворювальної структури проводиться за аналітичними методами на основі даних податкових служб, транспортної і фінансової статистики. На жаль, через недостатній розвиток перелічених служб скласти платіжний баланс досить важко, тому в ряді випадків залучають метод експертних оцінок.