Побудова внутрішньої рамки та координатної сітки трапеції карти в проекції Гаусса-Крюгера на аркуш карти масштабу 1: 25 000.

Креслення математичної основи виконується на стандартних аркушах ватману. Після розрахунку математичної основи за допомогою креслярських приладів виконується побудова графічного зображення . Для нанесення математичної основи карти масштабу 1:25 000 будуються квадрати 50 см × 50 см. Їх можна побудувати за допомогою простих приладів лінійок Дробишева. В залежності від масштабу карт, для карти масштабу 1: 25 000 по координатам наноситься 4 вузлові точки перетину паралелей і меридіанів, Побудову математичної основи можна виконати за допомогою лінійки Дробишева.

На лінію накладається лінійка так, щоб лінія знаходилась на середині прорізів. Креслячи олівцем по скошеному краю віконця з помітками 0 і 50, відкладаємо сторону квадрата , довжина якого дорівнює 50 см. Потім нульову поділку з’єднуємо з точкою 1.

Побудова сітки прямокутних координат :

Для побудови сітки прямокутних координат спочатку розраховують виходи кілометрових ліній, які близькі до чотирьох кутів даної трапеції. Кілометрова сітка на карті масштабу 1:25 000 проводиться через 10 см, що відповідає 1 кілометру на місцевості. Тобто 1000 м.

Побудова кутових точок рамки карти :

Побудова кутових точок рамки карти в такій послідовності: 1, 4, 2, 3.

Побудова точки 1.

Відступаємо від нижнього краю ватману 5 см і проводимо горизонтальну лінію. Точку 1 будуємо на ватмані довільно.

Побудова точки 4.

Дія 1.

Визначаємо У:

У = У₄ –У₁= 318300,0м  309215, 9м = 9084,1 м

У === 363,364 мм

Дія 2.

Визначаємо Х:

Х = Х₄ – Х₁ = 5469802,5м – 5470110,9м = – 308,4 м

Х == –= – 12,336 мм

Дія 3.

Від точки 1 на горизонтальній лінії відкладаємо величину У= 363,364 мм Отримуємо точку.

Якщо при визначенні величини Х отримаємо знак « мінус», то відкладаємо по вертикальній лінії Х нижче горизонтальної лінії. Якщо при визначенні величини Х отримає мамо знак « плюс» , то відкладаємо по вертикальній лінії Х вище горизонтальної лінії.

В даному прикладі Х = -12,336 мм, то відкладаємо Х нижче горизонтальної лінії.

На перехресті ліній отримаємо точку 4.

Побудова точки 2.

Дія 1.

Визначаємо Х:

Х = Х₂ – Х₁ = 5479377,6м – 5470110,9м = + 9266,7 м

Х === + 370,668 мм

Дія 2.

У = У₂ –У₁= 309538,4м – 309215,9м = 322,5 м

У === 12,9 мм

Від точки 1 на вертикальній лінії відкладаємо довжину Х = + 370,668 мм Отримуємо точку.

В даному прикладі Х = +370,668 мм.

Якщо при визначенні величини У отримаємо знак « мінус», то відкладаємо від вертикальній лінії вліво величинуУ. Якщо при визначенні величини У отримаємо знак «плюс» , то відкладаємо від вертикальній лінії величину У вправо. В даному прикладі У = 12,9 мм, то відкладаємо У від вертикальній лінії вліво.

На перехресті ліній отримаємо точку 2.

Побудова точки 3.

Дія 1.

Визначаємо Х:

Х = Х₃ – Х₄ = 5479069,4м – 5469802,5м = + 9266,9 м

Х ===+ 370,676 мм

Дія 2.

У = У₃ –У₄= 318607,1м 318300,0м = +307,1 м

У === + 12,284 мм

Дія 3.

Відкладаємо від вертикальної лінії ( яка проведена через точку 4) величину У. Якщо при визначенні величини У отримаємо знак « мінус», то відкладаємо від вертикальній лінії вліво величинуУ. Якщо при визначенні величини У отримаємо знак «плюс» , то відкладаємо від вертикальній лінії величину У вправо. В даному прикладі У = + 12,284 мм, то відкладаємо У від вертикальній лінії вправо.

Від отриманої точки 4 на ватмані аркуша відкладаємо вздовж вертикальній лінії величину + 370,676 мм

На перехресті ліній отримаємо точку 3.

Контроль:

У = У₃ –У₂ = 318607,1м – 309538,4м = 9068,7 м

У == – = 362, 748 мм

Х = Х₃ – Х₂ = 5479069,4м –5479377,6м = – 308,2 мм

Х == – =– 12,328 мм

Побудовані кутові точки рамки карти з’єднуємо в такій послідовності: 1, 4, 2, 3.Ми отримаємо внутрішню лінію рамки карти (рис 13).

Рис.13 Схема позначення кутових точок трапеції внутрішньої рамки аркуша карти

Визначення та оцифровка ліній кілометрової сітки топографічної карти.

Визначення ліній абсцис. Використовуємо значення абсцис точок.

Визначаємо точки ліній абсцис в такій послідовності: 1, 4, 2, 3.

Точка 1. Виписуємо дані з таблиці 2.

Х1 = 5470110,9 м = 5470,110 км

5471,000 км - 5470,110км = 0,89 км = 890 м

Ми використовуємо масштаб 1: 25 000, то величину поділяємо на 25.

890м : 25 =35,6мм

Одержану величину 35,6 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 1 вверх по абсцисам і визначаємо розташування першої лінії кілометрової сітки.

Точка 4. Виписуємо дані з таблиці 2.

Х4 = 5469802,5 м = 5469,8025 км

5470,000 км – 5469,8025 км = 0,1975 км = 197,5 м

197,5м : 25 = 7,9 мм

Одержану величину 7,9 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 4 вверх по абсцисам і визначаємо розташування першої горизонтальної лінії кілометрової сітки.

Далі розташування точок ліній абсцис ми з’єднуємо і отримаємо першу горизонтальну лінію км сітки топографічної карти.

Точка 2. Виписуємо дані з таблиці 2

Х2 = 5479377,6 м = 5479,3776 км

5480,000 км – 5479,3776км = 0,6224 км = 622,4 м

622,4 м: 25 = 24,896 мм

Одержану величину 24,896 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 2 по абсцисам і визначаємо розташування верхньої горизонтальної лінії кілометрової сітки.

Точка 3. Виписуємо дані з таблиці 2

Х3 = 5479069,4 м = 5479,0694км

5480,000 км – 5479,0694км = 0,9306 км = 930,6 м

930,6 м: 25= 37,224 мм

Одержану величину 37,224 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 3 по абсцисам і визначаємо розташування верхньої горизонтальної лінії кілометрової сітки.

Далі розташування точок ліній абсцис ми з’єднуємо і отримаємо верхню горизонтальну лінію км сітки топографічної карти. Далі горизонтальні лінії проводимо через 4 см (1км) і підписуємо їх на ватмані карти.

Визначення ліній ординат. Використовуємо значення умовних ординат точок.

Визначаємо точки ліній ординат в такій послідовності: 1, 2, 4, 3.

Точка 1. Виписуємо дані з таблиці 2

У1 = 309215,9 м = 309,2159 км

310,000 км - 309,2159 км = 0,7841 км =784,1 м

784,1 м : 25 = 31,364 мм

Одержану величину 31,364 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 1 вправо по ординатам і визначаємо розташування першої вертикальної лінії кілометрової сітки.

Точка 2. Виписуємо дані з таблиці 2

У2 = 309538,4 м = 309,5384 км

310,000км – 309,5384 км = 0,4616 км = 461,6м

461,6м : 25 =18,464 мм

Одержану величину 18,464 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 2 вправо по ординатам і визначаємо розташування першої вертикальної лінії кілометрової сітки.

Точка 4. Виписуємо дані з таблиці 2

У4 = 318300,0 м = 318,300км

319,000 км - 318,300 км = 0,7 км = 700 м

700м : 25 = 28 мм

Одержану величину 28 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 4 по ординатам і визначаємо розташування останньої вертикальної лінії кілометрової сітки.

Точка 3. Виписуємо дані з таблиці 2

У3 = 318607,1 м = 318,6071 км

319,000 км – 318,6071км =0,3929 км = 392,9 м

392,9 м : 25 =15,716 мм

Одержану величину 15,716 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 3 по ординатам і визначаємо розташування останньої вертикальної лінії кілометрової сітки.

Далі розташування точок лінії ординат ми з’єднуємо і отримаємо першу вертикальну лінію км сітки топографічної карти. Далі вертикальні лінії проводимо через 4 см (1км) і підписуємо їх на ватмані карти.

Оформлення сітки прямокутних координат і рамки карти масштабу 1: 25 000

Для побудови рамок аркушів слід використати «Умовні знаки для топографічних карт масштабів 1: 25 000 , 1: 50 000, 1: 100 000 » і «Умовні знаки для карт масштабів 1:200 000, 1: 500 000 ». Оформлення рамок аркушів карт виконується по «Зразку оформлення рамок», де вказується, на якій віддалі проводиться зовнішня художня, мінутна і секундна рамки і їх розмір (ширина в міліметрах).

Оформлення математичної основи виконується чорною тушшю і креслярськими інструментами. Оформлення виконується по «Зразку оформлення рамок» для карт масштабів 1:50 000, 1: 200 000, 1: 500 000.

На відповідній віддалі відповідними шрифтами підписати:

1. назву аркуша карти

2. номенклатуру аркуша карти

3. номенклатури суміжних аркушів

4. чисельний масштаб

5. іменований масштаб

6. лінійний масштаб

7. географічні координати кутів аркуша

8. оцифровку сітки прямокутних координат

9. виходи картографічної сітки через 1 мінуту вздовж паралелей і меридіанів

10. хто виконав робот

Вздовж внутрішньої рамки наносяться виходи мінутних поділок штрихами довжиною 2 мм. Зовнішня художня рамка будується на віддалі 10,0- 9,3 мм. Мінутна рамка будується на віддалі 8,2-7,7 мм. Оцифровка кілометрових ліній ближчих до північно-західного кута цифруються повністю, інші кілометрові лінії цифруються двома цифрами. В північно-східному куті аркуша карти на віддалі 4,5 мм від північної рамки підписується номенклатура аркуша карти шрифтом Т- 132-6,0.

Оформлення аркуша карти масштабу 1: 25 000 виконується за «Зразком оформлення топографічної карти масштабу 1: 25 000», викладений в «Умовних знаках топографічних карти масштабів 1: 25 000, 1:50 000 і 1: 100 000 1983 року видання. Будуємо зовнішню художню рамку і розбиваємо мінутну рамку на 5¢ мінути по широті і 7¢30¢¢ по довготі (методом послідовних наближень). Мінутні відрізки зафарбуються чорним кольором по широті – непарні 1-3-5 мінута, по довготі на картах східної півкулі – непарні, західної півкулі – парні. Кожний мінутний відрізок ділиться(точками) на шість частин по 10¢¢. На самому аркуші карти вздовж внутрішньої рамки наносяться виходи мінутних поділок штрихами довжиною 2 мм.

Будуємо зовнішню художню рамку і розбиваємо мінутну рамку на мінути по широті і по довготі (методом послідовних наближень). Мінутні відрізки зафарбуються чорним кольором по широті – непарні 1-3-5 мінута, по довготі на картах східної півкулі – непарні, західної півкулі – парні. Кожний мінутний відрізок ділиться (точками) на шість частин по 10¢¢. На самому аркуші карти вздовж внутрішньої рамки наносяться виходи мінутних поділок штрихами довжиною 2 мм.

Розбиваємо мінутну рамку на мінути по широті:

4925(півн.ш)

4920(півд.ш)

Визначаємо кількість мінутних поділок по широті:

с  визначена довжина бічної сторони трапеції (37,0 см) переводимо см в мм 37 см = 370мм

х  кількість мінут по широті

5  розміри аркуша карти за широтою ( масштаб 1: 25 000)

Складаємо пропорцію :

с  5

х  1 х = = 74 мм (довжина однієї мінутної поділки по широті)

нам треба відкласти 5 по широті , довжина кожної мінутної поділки буде 74мм

Розбиваємо мінутну рамку на мінути по довжині :

30 2230( зах. д) 3030( сх. д)

Визначаємо кількість мінутних поділок по довжині :

а  південна або північна основа трапеції

а_пн = 36,28 см

36,28 см = 362,8 мм

у  кількість мінут по довготі

розміри аркуша карти за довготою 730

Складаємо пропорцію :

а_пн  730

у  1 у == 48,4 мм (довжина однієї мінутної а_пн поділки по довготі)

а_пд = 36,34 см

36,34см = 363,4 мм

у  кількість мінут по довготі

розміри аркуша карти за довготою 730

Складаємо пропорцію :

а_пд  730

у  1 у == 48,45 мм (довжина однієї мінутної а_пд поділки по довготі)