3.2 Етнографічні ресурси

Етнографічні ресурси Чилі зобовязані своєю появою та розвитком місцевим індіанцям, в саме рапануйцям, кечуа, арауканам тощо.

Перш місце по видовищності та значимості займають етнографічні ресурси о. Псахи або Рапа-нуї. Приблизно в 1680 році мататоа, воїни острова Пасхи, заснували новий культ бога Маке-маке, який, згідно з рапануйською міфологією, створив людину. Так зявився культ людини-птаха, або тангата-ману (рап. tangata manu). Однією з причин його виникнення став занепад рапануйської цивілізації, багато в чому повязаний із зникненням лісового покриву острова.

Неподалік від вулкана Рано-Као існувало церемоніальне селище Оронго, збудоване для поклоніння богу Маке-маке, що був також богом родючості. Це поселення стало місцем культу. Щорічно між представниками всіх кланів Рапа-Нуї проводилося змагання, в якому учасники повинні були доплисти до острівця Моту-Нуї, і знайти першими яйце, відкладене чорною крачкою, або манутара (рап. manutara). Причому учасники піддавалися великій небезпеці, тому що води кишіли акулами. Переможець ставав «людиною-птахом року» і наділявся строком на рік правом контролю над роздачею ресурсів, призначених для його клану. Ця традиція продовжувала існувати аж до 1867 року [5].

Однією з визначних памяток села Оронго є численні петрогліфи з зображеннями «людини-птаха» і бога Маке-маке (їх близько 480).

Аймари -- індіанська народність, що живе у високогірних районах на північні Чилі. Цей народ населяв район багато століть, лише в 15 століття ця територія була підкорена інками, а пізніше, в 16 столітті, іспанціями. Руїни стародавніх міст (доінківська культура Тіауанако 6-10 ст.) свідчать про давню високу цивілізацію. Для релігії характерний синтез католицизму з доіспанскими культами гір (апу), предків (ачачила), Матері-землі (Пачамама), підземного духу (Тіо) та інші. В результаті сформувалася синкретічна «індіанська церква». Зберігаються звичай ряженія по католицьких святах в головні убори з піря, маски, шкури, костюмовані (присвячені твариною, за участю персонажів часів конкісти), театралізовані постановки «Дьяблади»), бурлескні танці та інші. В аймара високо розвинуте прикладне мистецтво кераміка, карбування срібних прикрас, виготовлення орнаментованих тканин.

Також на увагу заслуговують етнографічні ресурси м. Чілое. Чілое має багатий фольклор із численними міфічними істотами -- фантастичними тваринами і духами (Калеуче, Трауко, Пінкойя, Інвунче тощо). Міфологія острова засновується на суміші релігій тубільних народів (чоно і уїче), що мешкали на острові, та легендах і забобонах іспанських колоністів, які з 1567 почали селитися тут, утворюючи, таким чином, нову синкретичну міфологію. Ця міфологія процвітала, ізольована від вірувань і міфів решти Чилі через ізольованість архіпелагу як від решти контрольованих іспанцями територій, так і від берега, на якому мапуче захопили або знищили всі іспанські поселення після катастрофи Куралаба в 1598 році.