4.2.5. Лісова та деревообробна промисловість

Характеристики лісового фонду Харківської області. Харківська область розташована на північному сході України в лісостеповій та степовій зонах, а тому лісистість території Харківщини становить 12,1%, що менше ніж у середньому по Україні (15,6%) та менше науково обгрунтованої лісистості (15%). Для її досягнення необхідно створити близько 100 тис. га нових лісів. Адміністративні райони області покриті лісами не рівномірно: основні масиви лісів ростуть у лісостепових північно-західних та центральних районах; лісистість окремих районів змінюється від 0,5% у Лозівському до 29,5% у Зміївському районі.

Лісистість області має тенденцію до постійного зростання. Так, за повоєнні роки цей показник зріс більш, як на три відсотки (з 8,9% у 1949р. до 12,1% у 1996р.). Проте лісистість області лишається нижчою від оптимального рівня, а в окремих степових (південних) районних області є дуже низькою (1,5-2 рази нижчою від оптимальної). Для досягнення оптимальної лісистості слід суттєво збільшити площу лісів. Збільшення лісистості на один відсоток означає створити в області нові лісові насадження на площі 31,4 тис.га. Такий захід забезпечить підтримання екологічної рівноваги у області, підвищить ресурсний потенціал лісів. Така ситуація є характерною для двох головних порід області (сосни та дуба). У лісовому фонді переважають твердолистяні групи порід (в основному - з переважанням у складі дуба насіннєвого і порослевого походження). Вони займають більше 173 тис.га, або 60,5% від загальної площі лісів. Хвойні ліси займають площу більше 98 тис.га (34,3%), а м'яколистяні - 5,2%. Лісові насадження області є достатньо продуктивними, розподіл за класами продуктивності (бонітетами) засвідчує, що 74,2% їх належать до II та вище бонітетів. Площа низькопродуктивних насаджень складає близько 700 га. Причому більша їх частка представлена м'яко листяними породами (68,6%). Частина з них має бути замінена на більш цінні та продуктивні ліси. Старіння лісів супроводжується погіршенням їх санітарного стану та зниженням екологозахисних функцій.

Структура лісопромислового комплексу.

Підприємства лісопромислового комплексу зайняті заготівлею, механічною та хімічною переробкою деревини та інших лісових багатств. Основними його галузями є лісове господарство, власне лісова промисловість або лісозаготівельна, а також деревообробна.

Лісове господарство та лісозаготівля. Початковою стадією у лісовиробничому комплексі є лісове господарство і лісозаготівля. Підприємства галузі зайняті лісорозведенням, лісовідновленням, а також рубанням лісу, трелюванням його до транспортних шляхів, доставкою до споживача.

Одним із основних завдань лісіників Харківщини є забезпечення розширеного відтворення лісів, тобто створення нових лісових насаджень в обсягах, що перевищують їх вирубання. З 1944 по 2000 рік нові насадження створено на площі 266 тис. га, а в останні роки створюється щорічно близько 1,5 тис. га. Лісистість Харківської області 12,1%. За рівнем лісистості займає 15 місце по Україні. Для досягнення нормативної лісистості потрібно додатково створити 91 тис. га лісових насаджень. Для реалізації завдань з масштабного лісорозведення та лісовідновлення створено відповідну виробничу базу. Нині на підприємствах лісового господарства функціонують 39 лісових розсадників, тепличні господарства, де вирощують щорічно понад 15 млн.шт стандартного садивного матеріалу лісових порід та декоративного матеріалу для озеленення особистих садиб та підприємств.

На протязі року вирубується лише 0,9 % запасу, тоді як у Швейцарії щорічний обсяг рубок складає 1,9% запасу, Чехії -2,4%, Фінляндії - 2,8%, Великобританії і Бельгії- 3,0 і 3,1% відповідно.

Свідченням недостатньої інтенсивності лісокористування є показник використання річного приросту запасів деревини. Такий приріст по лісах області становить 3,6 кбм/га, а використання його складає близько 40-45%, тоді як, наприклад, в Австрії, Угорщині, Швеції, Швейцарії він становить від 70 до 80%.

Для покращення приживлюваності та збереженості лісових культур впроваджуються сучасні технології та препарати в лісовідновленні та лісорозведенні (волого накопичувачі) та регулятори росту рослин (чаркор, агростимулін, емістим, тримай та інші).

Ліси області виконують переважно екологічні функції - водоохоронні, захисні, рекреаційні, природоохоронні та мають обмежене експлуатаційне значення. Використання середнього річного приросту деревини при проведенні рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, складає лише 48-55%, тоді як у розвинених державі' Європи цей показник сягає 70-80%

Рубки догляду за лісом є одним з найважливіших лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування високопродуктивних, господарсько-цінних насаджень. Вони проводяться з моменту формування насаджень і закінчуються, як правило, за один клас віку до головної рубки і полягають у періодичному вирубуванні дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне.

Головними завданнями рубок догляду є:

збереження і посилення екологічних (захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, рекреаційних) естетичних та інших властивостей лісу;

підвищення стійкості насаджень шляхом приведення їх породного складу, форми та структури у відповідність з конкретними лісорослинними умовами, та шляхом надання більшої площі живлення деревам, що залишаються після рубок для подальшого росту;

- скорочення термінів вирощування технічностиглої деревини шляхом створення умов для накопичення приросту на найбільш цінних високоякісних деревах;

- збільшення розміру користування деревиною з одиниці площі. Щорічно підприємствами управління рубки догляду проводяться, в

середньому на площі 3119 га.

Санітарні рубки (вибіркові та суцільні) є частиною комплексу профілактичних (санітарно-оздоровчих) заходів, які проводяться лісокористувачем з метою збереження стійкості насаджень, запобіганню розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними явищами та техногенними впливами.

Плани санітарно-оздоровчих заходів складаються щорічно постійними лісокористувачами за участю спеціалістів лісозахисту на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, з урахуванням специфіки, ступеня і періоду пошкодження, біологічних порід, шкідників та збудників інфекційних хвороб.

Деревообробна промисловість. Підприємства цієї галузі розміщені більш-менш рівномірно по території країни. У Харкові та області набуло поширення виробництво меблів, пиломатеріалів, фанери та столярних виробів.

Меблева промисловість і виготовлення деталей для житлового і промислового будівництва орієнтується значною мірою на споживача, тому розміщується у великих і містах, і стає зрозуміло, чому у Харкову вона набула значного поширення. Тут виробляють усі види меблів: стільниці, підвіконня, меблеві фасади, меблі для різних установ (AT Ізюмська меблева фабрика), кухні, спальні, вітальні, шафи, столи, дивани та ін.

Працюють такі підприємства, як ВАТ «Харківдрев» (м'які меблі) та його дочірні підприємства у Волчанську та Краснограді, меблева фабрика № 4 (Пісочин) (шафи, столи, дивани, крісла), Мерчанська меблева фабрика (шафи, набори для віталень), ОАТ Ольшанська меблева фабрика (столи, тумби) та ін. Зі столярних виробів у Харкові виготовляють альтанки, дерев'яні сходи, забори, двері та вікна. На Володимирівському деревопереробному комбінаті виготовляють віконні та двірні блоки, ворота, пиломатеріали.

Поширене виробництво будівельних деталей. На Балаклійському державному лісогосподарськму підприємстві, у Вовчаньскому,Краснодарському, Чугуївсько-Бабчанському та Купянському держлісгоспах та Гутянському лісогосподарському підприємстві виробляють

пиломатеріали, деревну щепу та стружку.

Иелюлозно-паперова промисловість розміщується під впливом таких чинників, як наявність сировини, води, електроенергії, що зумовлене технологічними особливостями процесу виробництва. У Харкові ця промисловість має місце бути і є досить розвинутою. У Харкові та області виробляють зошити, альбоми для малювання, записні книжки, альбоми для фотографій та картонні вироби (ЗАТ Поліграфсервіс), книжну продукцію (ВАТ Харківська книжна фабрика ІМ..М.В.Фрунзе), картон для даху, картон-основу для пакунків, шпалери (ВАТ Роганська картонна фабрика).

У Харкові виготовляються тари (ящикові, бочкові, будівельні) та ящики (для плодоовочевої продукції, для промислових підприємств) на Харківському тарному заводі та на ВАТ Харківоблтара.

Підприємства лісохімічної промисловості, поряд з відходами лісової, деревообробної і целюлозо-паперової галузей промисловості,. зібраною живицею хвойних дерев, широко використовують як сировину відходи с/г виробництва. У Харкові та області ця галузь поширення не набула.

Отже, підводячи підсумки, можна сказати, що рівень розвитку лісової та деревообробної промисловості у місті Харкові та області є середнім та найбільшого розвитку тут досягли галузі деревообробної промисловості (зокрема меблевої), целюлозно-паперової та лісозаготівельної. Актуальними проблемами у цій галузі сьогодні є потреба модернізації виробництва, зменшення обсягів забруднення довкілля целюлозо-паперовими підприємствами. Важливими напрямками підвищення ефективності діяльності галузі є також раціональне використання природним ресурсів, розширення сировинної бази за рахунок використання відходів сільськогосподарського виробництва, макулатури.