3. 3. Природне відтворення населення
Загальна тенденція відтворення населення Харкова ще з перших років незалежності України завжди була невисокою. А ситуацію останнього десятиріччя вчені вважають катастрофічною. Народжуваність зменшилася в 1,5 раза і майже на стільки ж збільшилася смертність. В результаті спостерігається від’ємний приріст населення (депопуляція). Внаслідок погіршення соціального забезпечення, погіршення екологічної ситуації значною мірою підвищився рівень захворюваності населення і як результат меншилася середня тривалість життя.
Табл. 3.3. Природний рух населення м. Харкова (січень – березень 2012 р.)
Кількість народжених (осіб) | Кількість померлих (осіб) | Природний приріст (осіб) | Кількість померлих дітей віком до 1 року (осіб) |
3050 | 4419 | –1369 | 18 |
Доречним є також і приведення таких данних як: загальний коефіцієнт народжуваності (на 1000 осіб наявного населення) який за перші місяці поточного року скав 9,4;
загальний коефіцієнт смертності (на 1000 осіб наявного населення) 15,6
Загальний коефіцієнт природного приросту (на 1000 осіб наявного населення) –6,2
Коефіцієнт смертності дітей віком до 1 року (на 1000 живонароджених)7,8
Загалом Харків відноситься до І типу відтворення населення. Для нього характерним є: низька народжуваність і різке зменшення смертності, які призводять до повільних темпів приросту населення (до 12 осіб на 1000 жителів) і його „старіння”. Наслідоком з вище приведених даних є велика частка старшої вікової групи в структурі населення.
З.4 Механічний рух населення
Міграція населення відіграє значну роль у житті суспільства, оскільки безпосередньо впливає на процеси відтворення населення окремих територій. У місцях прибуття мігрантів молодого віку існує можливість покращання демографічної ситуації (створення сім’ї, зростання народжуваності, зменшення частки населення старшого віку, а отже, і загальних коефіцієнтів смертності). Часто протилежні наслідки міграції населення спостерігаються у районах вибуття мігрантів. Міграції відіграють також важливу економічну роль, сприяючи територіальному перерозподілу трудових ресурсів, більш оптимальному їх використанню. Крім того, міграція населення сприяє розвитку нових виробництв, освоєнню територій тощо.
У місті Харкові дуже поширена маятникова міграція. Люди переміщуються як мінімум в продовж дня - на роботу і з роботи чи на навчання і назад. Крім маятникової, існує ще й сезонна міграція, що пов’язана з сезонною роботою. Найбільше мігрантів вибуває з малих, середніх міст і сіл і прибуває до Харкова.
- Місце|місце-миля| регіону в соціально економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України
- 1.2. Адміністративно-територіальний устрій
- 1.3. Положення відносно морів та океанів
- 1.4. Положення відносно транспортних магістралей та шляхів сполучення
- 1.5. Положення відносно великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- 1.6. Висновки про позитивні і негативні риси егп
- 2. 1 Тектонічна та геологічна будова території
- 2.2 Господарська оцінка рельєфу
- 2.3 Господарська оцінка мінерально – сировинних ресурсів
- 2. 4. Господарська оцінка клімату та кліматичних ресурсів
- 2. 5. Господарська оцінка водних ресурсів
- 2. 6. Господарська оцінка ґрунтів
- 2. 7. Господарська оцінка рослинного та тваринного світу
- 2.8. Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- 2.9. Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- Розділ 3 Геодемографічна характеристика міста
- 3.1 Чисельність населення та його динаміка
- 3.2 Густота населення та його територіальні відмінності
- 3. 3. Природне відтворення населення
- Міграційний рух населення за січень-березень 2012 року.
- 3.5 Етнічний та національний склад населення.
- Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові.
- 3.6 Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття.
- Розділ 4
- 4.1.Ретроспективний аналіз ставлення та розвитку господарства м. Харкова
- 4.2. Загальна характеристика виробничої сфери
- 4.2.1. Електроенергетика
- 4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс.
- Металургійний комплекс м. Харків.
- Машинобудівний комплекс м. Харків.
- 4.2.3. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- 4.2.4. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- 4.2.5. Лісова та деревообробна промисловість
- 4.2.6. Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- 4.2.7. Легка промисловість
- 4.2.8. Харчова промисловість. Галузевий склад.
- Молочна промисловість.
- М’ясна промисловість.
- Рибна промисловість.
- 4.2.9. Характеристика галузей агропромисловий комплексу міста
- 4.3. Загальна характеристика невиробничої сфери
- 4.3.1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- 4.3.2. Освіта та наука
- 4.3.3. Медична сфера
- Торгівля
- 4.3.4. Культурний комплекс
- 4.3.7.Рекреаційна інфраструктура
- 4.4. Загальна характеристика транспорту та зв’язку міста
- 4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- 4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- 4.4.3. Характеристика зв’язку
- Розділ 5 зовнішньоекономічні зв´язки та інвестиційна діяльність
- 5.1. Експортно – імпортний потенціал
- Розділ 6 Проблеми та перспективи розвитку міста