3.1 Чисельність населення та його динаміка
Загальна чисельність населення м. Харкова в загальних рисах у останні роки показує від’ємну динаміку росту.
Так чисельність населення міста на 01.01.2012р. становила 1440,5 тис. осіб, що показує зменшення на 17,3 тис. осіб за останні п’ять років, зокрема на 1,6 тис. осіб з 2007 до 2008, практично так само в період з 2008 по 2009 р.. на 2,3 тис. з 2009 по 2010 років, на 6,8 тис. осіб з 2010 по 2011 р., і на 5 тис. осіб з 2011 до 2012р. При цьому слід відмітити порівняно значний стрибок чисельності населення з 2006 по 2007 роки.
За січень 2012 року чисельність населення зменшилась на 0,9 тис.осіб, що в розрахунку на 1000 населення складала 7,3 осіб. Зміна чисельності населення відбулась за рахунок природного скорочення (483 особи, або 3,9 осіб на 1000 населення) та міграційного скорочення (336 особи, або 2,7 особи на 1000 населення).
Табл. 3.1. Населення м. Харкова по районам.
Район | Населення, тис. осіб |
Дзержинський | 223,6 |
Жовтневий | 107,2 |
Київський | 181,9 |
Комінтернівський | 146,3 |
Ленінський | 88,3 |
Московський | 302,3 |
Орджонікідзевський | 156,5 |
Фрунзенський | 141,8 |
Червонозаводський | 92,6 |
Після революції 1917 — 20 років чисельність мешканців Харкова постійно зростала. За переписом 1926 чисельність населення міста склала 417 000 осіб (третє місце після Києва й Одеси). Тенденція до зростання кількості мешканців виразно помітна і в 1930-х роках, головним чином через приплив нових робітників для заводів із сіл у зв’язку з проголошенням курсу на індустріацію; 1939 Харків мав 833 000 мешканців. За німецької окупації кількість населення впала через мобілізацію до армії, масове вивезення на роботи за кордон та пошук притулку на провінції, і в 1942 — 43 роках його лишилося 160 — 180 000. Після 1944 р. населення міста почало швидко зростати. Перепис 1959 року вказує на населення Харкова у розмірі 953 000 осіб. Значна частина його — промислові робітники, службовці, працівники на будівництві, транспорті, у торгівлі, освіті й установах охорони здоров'я.
Харків входить у вісімку найнаселеніших міст Східної Європи (Після Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Варшави, Бухареста, Будапешта і Мінська).
- Місце|місце-миля| регіону в соціально економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України
- 1.2. Адміністративно-територіальний устрій
- 1.3. Положення відносно морів та океанів
- 1.4. Положення відносно транспортних магістралей та шляхів сполучення
- 1.5. Положення відносно великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- 1.6. Висновки про позитивні і негативні риси егп
- 2. 1 Тектонічна та геологічна будова території
- 2.2 Господарська оцінка рельєфу
- 2.3 Господарська оцінка мінерально – сировинних ресурсів
- 2. 4. Господарська оцінка клімату та кліматичних ресурсів
- 2. 5. Господарська оцінка водних ресурсів
- 2. 6. Господарська оцінка ґрунтів
- 2. 7. Господарська оцінка рослинного та тваринного світу
- 2.8. Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- 2.9. Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- Розділ 3 Геодемографічна характеристика міста
- 3.1 Чисельність населення та його динаміка
- 3.2 Густота населення та його територіальні відмінності
- 3. 3. Природне відтворення населення
- Міграційний рух населення за січень-березень 2012 року.
- 3.5 Етнічний та національний склад населення.
- Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові.
- 3.6 Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття.
- Розділ 4
- 4.1.Ретроспективний аналіз ставлення та розвитку господарства м. Харкова
- 4.2. Загальна характеристика виробничої сфери
- 4.2.1. Електроенергетика
- 4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс.
- Металургійний комплекс м. Харків.
- Машинобудівний комплекс м. Харків.
- 4.2.3. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- 4.2.4. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- 4.2.5. Лісова та деревообробна промисловість
- 4.2.6. Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- 4.2.7. Легка промисловість
- 4.2.8. Харчова промисловість. Галузевий склад.
- Молочна промисловість.
- М’ясна промисловість.
- Рибна промисловість.
- 4.2.9. Характеристика галузей агропромисловий комплексу міста
- 4.3. Загальна характеристика невиробничої сфери
- 4.3.1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- 4.3.2. Освіта та наука
- 4.3.3. Медична сфера
- Торгівля
- 4.3.4. Культурний комплекс
- 4.3.7.Рекреаційна інфраструктура
- 4.4. Загальна характеристика транспорту та зв’язку міста
- 4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- 4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- 4.4.3. Характеристика зв’язку
- Розділ 5 зовнішньоекономічні зв´язки та інвестиційна діяльність
- 5.1. Експортно – імпортний потенціал
- Розділ 6 Проблеми та перспективи розвитку міста