Еколого-географічний аналіз пустель і процесів опустелення

дипломная работа

1.1 Чинники, що впливають на формування пустель та напівпустель. Класифікація пустель та напівпустель

Пустелі й напівпустелі - це дуже посушливі (екстрааридні) й посушливі (аридні) ландшафти, які займають біля 1/3 площі суходолу. [7, с.25]

«Механізм» формування і розвитку пустель підпорядкований нерівномірності в розподілі на Землі тепла і вологи, зональності географічної оболонки. Зональний розподіл температур і атмосферного тиску визначає специфіку вітрів, загальну циркуляцію атмосфери. Над екватором, де найбільше нагрівається суходіл і водна поверхня, панують висхідні рухи повітря. Тут утворюється область штилю і слабких змінних вітрів. Тепле повітря, що піднялося над екватором, охолоджуючись, втрачає велику кількість вологи, що випадає у вигляді тропічних злив. Потім у верхніх шарах атмосфери повітря стікає на північ і південь, у бік тропіків. Ці повітряні потоки називають антипасатами. Під дією обертання Землі в північній півкулі антипасати відхиляються вправо, в південній - вліво. Приблизно над 30-40 широтами кут їх відхилення складає біля 90, і вони починають переміщатися вже по паралелях. На цих широтах повітряні маси опускаються до нагрітої поверхні, де ще більше нагріваються і віддаляються від критичної точки насичення. У звязку з тим, що в тропіках круглий рік високий атмосферний тиск, а на екваторі, навпаки, виникає постійний рух повітряних мас (пасати) від субтропіків до екватора. Під впливом того ж відхиляючого впливу Землі в північній півкулі пасати рухаються з північного сходу на південний захід, в південній - з південного сходу на північний захід. Пасати захоплюють тільки нижню товщу тропосфери - 1,5-2,5 км. Пануючі в екваторіально-тропічних широтах пасати визначають стійку стратифікацію атмосфери, перешкоджають вертикальним рухам і повязаному з ними утворенням хмар, випаданням опадів. Тому хмарність в цих широтах незначна, а притоки сонячної радіації є найбільшими. Внаслідок цього тут спостерігається крайня сухість повітря (відносна вологість в літні місяці складає в середньому близько 30%) і панують виключно високі літні температури. Середня температура повітря на материках в тропічному поясі влітку перевищує 30-35С. Середня річна амплітуда температури повітря - біля 20°С, а добова може доходити до 50°С, на поверхні ґрунту - деколи перевищує 80°С. Опади випадають дуже рідко, у вигляді злив. У субтропічних широтах (між 30 і 45° північних і південних широт) величина сумарної радіації зменшується, а циклонічна діяльність сприяє зволоженню і випаданню опадів, приурочених до холодного періоду року. Проте на материках розвиваються малорухливі депресії термічного походження, що викликають різку посушливість. Тут середня температура літніх місяців 30°С і більше, максимальна ж може досягти 50°С. У субтропічних широтах найбільшою сухістю відрізняються міжгірські западини, де річна кількість опадів не перевищує 100-200 мм. [20, с.14]

У помірному поясі умови для формування пустель виникають у внутрішньоконтинентальних районах, таких як Центральна Азія, де опадів випадає не більше 200 мм. У звязку з тим, що Центральна Азія, немов відгороджена від циклонів і мусонів гірськими хребтами, тут влітку утворюється барична депресія. Повітря відрізняється великою сухістю, високою температурою (до 40С і більш) і великою запиленістю, сюди рідко проникають з циклонами повітряні маси з океанів, а з Арктики вони швидко прогріваються й висушуються.

Таким чином, характер загальної циркуляції атмосфери, обумовлений планетарними особливостями, і тому місцеві географічні умови створюють своєрідну кліматичну обстановку, що формує на північ і південь від екватора, між 15 і 45С широти, зону пустель. До цього додається вплив холодних течій тропічних широт (Перуанська, Бенгальська, Західно-Австралійска, Канарська і Каліфорнійська). Створюючи температурну інверсію, прохолодні, насичені вологою морські повітряні маси, східних постійних вітрів баричних максимумів призводять до утворення прибережних прохолодних і туманних пустель з ще меншим випаданням опадів у вигляді дощу.

За ступнем аридності (посушливості) територій є неоднаковими. Це дало підставу ділити аридні землі на екстрааридні, аридні і напіваридні, або надзвичайно посушливі, посушливі і напівпосушливі. При цьому до екстрааридних відносять області, де вірогідність постійних засух - 75-100%, до аридних - 50-75% і напіваридних - 20-40%. До останніх відносять савани, пампи, пушти, прерії, де органічне життя протікає в природній обстановці, при якій, окрім окремих років, засуха не є визначальною умовою розвитку. Рідкісні засухи з вірогідністю 10-15% властиві і степовій зоні. Отже, до аридної зони відносяться не всі області суші, де бувають засухи, а лише ті, де органічне життя в значній мірі знаходиться під їх впливом тривалий час.

Для пустель характерні високі літні температурами, мала кількість річних опадів - частіше від 100 до 200 мм, відсутність поверхневого стоку, переважання піщаного субстрату, засоленість підземних вод і міграція водорозчинних солей в ґрунті, нерівномірний розподіл кількості опадів, що визначає структуру, врожайність і кормову ємкість рослин пустелі. Одна з особливостей розповсюдження пустель - острівний, локальний характер їх географічного розташування. Ні на одному материку пустелі не утворюють суцільної смуги, подібно до арктичної, тундрової, тайгової або тропічної зон. Це повязано з наявністю в межах пустельної зони крупних гірських споруд з їх найвищими вершинами і значних водних просторів. В цьому відношенні пустелі не повністю підкоряються закону зональності.

За Мейглом, загальна площа аридних територій складає 48810 тис. кв. км. (додаток А, таблиця 1А), тобто вони займають 33,6% земного суходолу: на екстрааридні припадає 4% території, аридні - 15% і напіваридні - 14,6%. Згідно таблиці 1, площа типових пустель, за винятком напівпустель, складає близько 28 млн. кв. км., тобто близько 19% території земної суші. [16, с.14]

Класифікація пустель

На аридних територіях, не дивлячись на те, вони здаються одноманітними, немає навіть 10-20 кв. км. площі, в межах яких природні умови були б абсолютно однаковими. Якщо навіть рельєф єдиний, то ґрунти різні; якщо однотипний ґрунт, то неоднаковий водний режим; якщо єдиний водний режим, то різна рослинність, і т. д.

У звязку з тим, що природні умови обширних пустельних територій залежать від цілого комплексу взаємозвязаних чинників, класифікація типів пустель і районування їх - справа складна. Поки що не існує уніфікованої і задовільної зі всіх точок зору класифікації пустельних територій, складеної з урахуванням всього їх географічного різноманіття.

У радянській і зарубіжній літературі немало робіт, присвячених класифікації типів пустель. На жаль, майже у всіх немає єдиного підходу до рішення цього питання. Одні з них в основу класифікації ставлять кліматичні показники, інші - ґрунтові, треті - флористичний склад, четверті - едафічні умови (тобто характер ґрунтів і умов зростання на них рослинності). Рідко хто з дослідників в своїй класифікації виходить з комплексу ознак природи пустель. Тим часом на основі узагальнення компонентів природи можна правильно виявити екологічні особливості регіону і цілком обґрунтовано оцінити його специфічні природні умови і природні ресурси з економічної точки зору.

Поверхневі відклади пустель своєрідні. Цим вони зобовязані геологічній будові території і природним процесам. За даними М. П. Петрова поверхневі відкладення пустель усюди однотипні. Це «каменистый и щебнистый элювий на третичных и меловых конгломератах, песчаниках и мергелях, которые составляют структурные равнины; галечные, песчаные или глинистые для суглинка пролювиальные наносы подгорных равнин; песчаные толщи древних дельт и озерных депрессий и, наконец, эоловые пески» [ 15, с.22 ]. М.П. Петров в своїй книзі «Пустуни земного шара» (1973) пропонує для пустель світу на багатоступінчатій класифікації виділяти такі едафічні типи пустель:

піщані на рихлих відкладах давньоалювіальних рівнин;

піщано-галечні на гіпсованих третинних структурних плато і підгірних рівнинах;

3. щебенисті, гіпсовані на третинних плато;

4. щебенисті на підгірних рівнинах;

5. камянисті на низькогірях ;

6. суглинкові на слабокарбованих покривних суглинках;

7. лесові на підгірних рівнинах;

8. глинисті на низькогірях, складених соленосними мергелями і глинами різного віку;

Для кожного екологічного типу пустель характерней свій екологічний режим. Найбільш жорсткі умови для організмів існують у скельних й щебенистих пустелях гірських районів і плоскогірь. Рослини тут зростають у тріщинах.

Едафічні типи пустель (додаток Б, таблиця 2Б) характеризуються різними типами ґрунтів, а значить і різною рослинністю. У піщаних пустелях субстрат занадто проникливий для води, яка потрапляє з короткочасними дощами. Але, як правило, на певній глибині під пісками є горизонти підземних вод, у зони випаровування чи підняття яких проникають корені рослин. Тому в піщаних пустелях поширені рослини з глибокою кореневою системою. Як пристосування проти видування піску вони мають додаткові “повітряні“ корені.

Глини є субстратами, потенційно багатшими на мінеральні речовини. Але, разом з тим, ці гірські породи дуже слабо проникливі для води й повітря; при висиханні після дощів витрати вологи в них найбільші. На днищах знижень глинистих пустель.

Кліматичні види пустель (додаток В, таблиця 3В) виділяються за кліматичними особливостями. Вони виділяються на основі сухих періодів та максимумів опадів.

1.2 Коротка характеристика пустель і напівпустель окремих материків ( у вигляді таблиці )

Назва пустелі

Географічне положення.Умови утворення

Кліматичний тип

Едафічний тип

1.Велика Піщана

Австралія. Пустеля площа 360 тис. кв. км. розташована в північно-західній частині континенту, і витягнута широкою смугою (понад 1300 км.) від узбережжя Індійського океану до хребтів Макдоннелл. Поверхня пустелі знаходиться на висоті 500-700 м. Кількість опадів в пустелі змінюється від 250 мм на півдні до 400 мм на півночі. Постійні водотоки відсутні, хоча по периферії пустелі і зустрічається багато інших сухих русел.

Тропічні, субтропічні з літнім максимумом опадів, перехідні до саван

Піщана пустеля

2.Пустеля Гібсона

Австралія. Розташована в центрі штату Західна Австралія, між Великою Піщаною і Великою пустелею Вікторія. Площа близько 155 000 кмІ. Розташована між 20 і 30 паралеллю у тропічному поясі, де формується зона пустель, впливає орографічна ситуація, та акваторія Тихого океану.

Тропічні, субтропічні з літнім максимумом опадів, перехідні до саван

Піщана пустеля

3.Велика пустеля Вікторія.

Австралія. Пустеля площею 350 тис. кв. км. розташована на південь від хребтів Масгрейв і Юрбертон, які обмежують її від Великої Піщаної пустелі. Впливають сухі північно-східні пасати, навколишні орогени й акваторія Тихого океану. Розташована на крайньому півдні. материка між Австралійською затокою та Великою пустелею Вікторія. Висота над рівнем моря 100м. Утворена вапняками, де проходять карстові процеси й тому опади швидко просочуються вглиб материка.

Тропічні, субтропічні з нерегулярним зволоженням, теплою зимою і жарким літом

Піщана пустеля

4. Південно- Австралійська

Австралія. Пустеля розташована на крайньому півдні материка, між Австралійською затокою й Великою пустелею Вікторія. Над рівнем моря піднімається на 100м. Впливає орографія та акваторія океану.

Прибережні пустелі тропічного і субтропічного поясів (дощів немає; волога надходить у вигляді туманів від холодних течій)

Камяниста, вапнякова пустеля

5.Сімпсона

Австралія. Пустелю називають Арунта. Займає крайню східну підгірну частину гір Макдоннелл і Масгрейв в Центральній Австралії. Площа 300 тис. кв. км, вона відрізняється украй вираженою посушливістю, в південно-східній частині пустелі розташовано ряд солоних озер, підземними водами.

Прибережні пустелі тропічного і субтропічного поясів (дощів немає; волога надходить у вигляді туманів від холодних течій)

Піщана пустеля

6.Атакама

Південна Америка. Вона є нагірям, що поступово піднімається від 300 м на побережжі Тихого океану до 9500 м біля підніжжя Анд. На побережжі середня температура січня до 20, липня - до 15, в Атакамі відповідно декілька вище + 22 і нижче + 11. Опади випадають далеко не щорічно, і їх загальна кількість коливається від 10 до 50 мм в рік. Вузька смуга прибережної пустелі отримує деяку вологу за рахунок густого туману. На схилах прибережних хребтів люди збирають воду з туману.

Прибережні пустелі тропічного і субтропічного поясів (дощів немає; волога надходить у вигляді туманів від холодних течій)

Солончакова пустеля

7.Сечура

Південна Америка. Розташована на західному побережжі Перу у 6 пд. ш, западині, екстрааридність пустель, відсутні опади, тут, на сх. околиці субтропічного антициклону перешкоджає перенесенню вологи вгору, що є причиною дуже малої кількості опадів (20-50 мм в рік). Дощі випадають раз в декілька років. Холодні прибережні води і стійкі південно-західні вітри знижують температуру повітря на узбережжі. Взимку - з червня по жовтень - в цій області утворюються негусті ), що захищає землю від надмірного

Прибережні пустелі тропічного і субтропічного поясів (дощів немає; волога надходить у вигляді туманів від холодних течій)

Піщано - камяниста пустеля

8. Патагонія

Південна Америка. Пустеля тягнеться уздовж Атлантичного океану до 1600 км., від 39 до 53 північної широти, займана плато Патагонця на висоті 600-800 м на площі 400 000 кв. км. Це єдина пустеля побережжя у високих широтах. Континентальні умови клімату Патагонії обумовлюють інтенсивність фізичного вивітрювання.

Помірні з прохолодною зимою і зимовим максимумом опадів, теплим літом, в умовах різкоконтиненталь-ного клімату

Камяниста пустеля

9. Монте

Південна Америка. Розташована на пд. Аргентини, на пд. її обмежує Патагонське плато. Впливає на формування пустелі орографія Анд, які на сх. Схилах затримують опади. Тут холодну Фолклендську океанічну течію підсилює ефект сухості західних штормів, які зазвичай превалюють в цих широтах.

Тропічні, субтропічні з нерегулярним зволоженням, теплою зимою і жарким літом

Камяниста пустеля

10. Мохаве

Північна Америка. Площа пустелі рівна 30 тис. кв. км. займає південну частину штату Невада, південно-східну частину Каліфорнії і захід Арізони. Мохаве - це пустельна рівнина, лежача на абсолютних висотах 600-1000 м з чергуванням окремих невисоких гірських хребтів. Опади приурочені основною масою до зимового періоду. Річна кількість їх складає менше 100 мм.

Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників)

Камянисто-щебениста пустеля

11 Долина Смерті

Північна Америка. Пустелю називають земним пеклом, займає 8 тис. кв. км. і знаходиться в Каліфорнії і частково в Неваді. У Долині Смерті все літо, з травня по жовтень, жара 52С - звичайне явище. Опадів мало: 48мм-нижче рівня моря до380мм-в горах

Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників

Камяниста пустеля

12. Сонора

Північна Америка. Розташована в районі американо-мексиканського кордону на території американських штатів Аризона і Каліфорнія та мексиканського штату Сонора, на північ від Каліфорнійської затоки Каліфорнійської затоки. Площа 311 000 км. кв. Пустеля оточена горами, які піднімаються полого або різко вгору, 25% її поверхні зайнята невеликими підняттями, Опади протягом року випадають нерівномірно: два дощові періоди: зимовий - з грудня по березень і літній - з липневими дощами з липня по вересень. Кількість опадів коливається від 100-250 мм.

Тропічні і субтропічні з нерегулярним зволоженням, теплою зимою і жарким літом

Піщано-камяниста пустеля

13. Чіуауа

Північна Америка. Розташована на території американських штатів Нью-Мексико, Техас і Аризона та мексиканських штатів Чіуауа, Коауїла, Дуранго,Сакатекас і Нуево-Леон. Пустеля займає площу 509 тис. кмІ. Висота змінюється від 1100 до 1675 метрів, відносно великі висоти помякшують кліматичні умови улітку (звичайні денні температури в червні знаходяться в діапазоні 35-40 °C). Взимку погода залежить від сили північних вітрів.

Тропічні і субтропічні з нерегулярним зволоженням, теплою зимою і жарким літом

Піщано- кам яниста пустеля

14. Великий Басейн, Колорадська

Північна Америка. Це міжгірна западина в американських штатах Каліфорнія і Невада, найнижча западина в Північній Америці (86 м нижче рівня моря у точці з координатами 36°14? пн. ш. 116°46? зх. д.). Долина Смерті розташована на південний схід від гірського ланцюга Сьєрра-Невада, у Великому Басейні на території пустелі Мохаве.

Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників

Піщано- кам яниста пустеля

15. Бетпак-Дала (Північний Голодний степ)

Євразія, пустеля в Центральній Азії (Казахстан). Розташована між низинами річок Сарису, Чу і озером Балхаш;на півночі біля 46°30 пн. ш. межує з напівпустелею Казахського дрібносопковика. Площа близько 75 000 кмІ, характер велика тривалість сонячного сяйва, посушливість і континентальність. Це пояснюється її географічним положенням у північної межі субтропіків, далеко від океанів і усередині Євразійського материка, атмосферної циркуляції, утворюється безхмарна погода

Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом

Глиниста пустеля

16. Мойинкум

Євразія. Розташована в Центральній Азії (Казахстан) Розташований в Балхаш-Алакольській улоговині, на півдні обмежений хребтом Малайсари, на пн. переходить в пустелю Сари-Ішикотрау. Пустеля знаходиться в континентальній частині материка, далеко від моря, атмосферної циркуляції, тому мало опадів. Є сухий (травень-вересень), та вологий період (решта часу), в цей час діє сибірський антициклон, у сухий період дмуть вітри з Атлантики, тому й мало опадів.

Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом

Піщана пустеля

17. Сариєсик-Атирау

Євразія, в Центральній Азії (Казахстан). Розташована в Балхаш-Алакольській улоговині, на півдні. від озера Балхаш, між ріками Ілі та Каратал. Оточена піщаними масивами Бестас, Жаманкум, Мойинкум, Акдала. Знаходиться в далині від моря, атмосферної циркуляції. Є сухий та вологий періоди.

Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом

Піщана пустеля

18. Кизилкуми

Євразія. Знаходиться в межиріччі Амударї та Сирдарї, в Узбекистані, Казахстані, Туркменістані. Обмежена на північному-заході Аральським морем, на північному-сході Сирдарєю, на сході. відрогами Тянь-Шаню, на південно-заході Амударєю. Площа близько 300 тис. кмІ. Розташована пустеля вдалині від атмосферної циркуляції, то водотоків, тому так виражені пустельні умови та рослинність.

Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморських лісів і чагарників)

Піщана пустеля

19. Каракуми

Євразія, розташована в Середній Азії в межах Туркменістану. Площа 350 тис. км2. Пустеля розташована в середні Євразійського континенту, а це значить, що і від моря та атмосферної циркуляції, тому тут посушливий клімат та велика континентальність. Багато на території пустелі акумулятивних та дефляційних форм рельєфу.

Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників

Піщана пустеля

20. Устюр

Євразія. Плато в Центральній Азії (Казахстан, Узбекистан) розташоване між Мангишлаком і затокою Кара-Богаз-Гол на заході, Аральським морем і дельтою Амударї на сх. Площа близько 200 000 кмІ. Сухий клімат, властивий аридним областям, формуються тут у великому видаленні, нерідко в ізоляції від атлантичних і тихоокеанських повітряних мас.

Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників

Глинисто- гіпсова пустеля

21. Такла-Макан

Євразія. Розташована на зх. Китаю в Синьцзян-Уйгурському автономному районі. Довжина із заході на сході. понад 1000 км., ширина до 400 км., площа пісків понад 300 тисяч км. Формувалася в умовах тривалої акумуляції опадів в межах Таримської западини. У пустелі панують північно-західні і північно-східні вітри, що формують і змінюють рельєф пісків.

Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом

Піщана пустеля

22. Алашань

Євразія. Розташована на півночі Китаю, між хребтами Алашань (Хеланьшань) і рікою Хуанхе на сході, річкою Жошуй (Едзин-Гол) на заході і гобійською тектонічною депресією біля кордону Китаю з Монголією на півночі. Площа близько 1 млн. кмІ. Висота від 820 м до 1 660 м.. Сухий клімат, властивий аридним областям, формуються тут у великому видаленні, нерідко в ізоляції від атлантичних і тихоокеанських повітряних мас. Часто зустрічаються сухі русла, або сайри, приурочені до улоговин.

Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом

Щебениста пустеля

23. Бейшань

Євразія, розташована в Центральній Азії, на території Китаю. На пн. межує з пустелею Гобі; на південному-сході з пустелею Алашань; на сході з Такла-Макан. Пустеля розташована в гірській місцевості, в середині Азіатського континенту, тому вона знаходиться вдалині від моря та атмосферної циркуляції, а це в свою чергу робить клімат більш континентальним та сухішим.

Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом

Кам`янисто-щебениста пустеля

24. Ордос

Євразія, розташована пустеля в Центральній Азії ,оточена великим північним вигином Хуанхе (Жовта Річка) на зх., пн., та на сх. Гірські масиви відокремлюють Ордос на пн. від пустелі Гобі та на сх. від Хуанхе. Пустеля розташована в гірській місцевості, всередині материка, тому знаходиться далеко від атмосферної циркуляції, тому тут мало опадів та велика континентальність клімату.

Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом

Піщана пустеля

25. Цайдам

Євразія. Це тектонічна западина біля північно-східної околиці Тибетського нагіря в Китаї. Довжина біля 700 км., ширина до 300. Дно рівнинне, лежить на висоті 2600-3100 м. над рівнем моря. Рівнина оточена горами -- з пн. та пн-сх. Нань-Гаань, з пд. Кунь-Лунь, із зх. Алтинтаг. Пустеля утворилася на місці тектонічної западини, тому тут мікроклімат дуже сухий та континентальний, та майже немає атмосферної циркуляції.

Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом

Піщано-глиниста, солончакова пустеля

26. Гобі

Євразія. Координати: 43°45? пн. ш. 111°50? сх. д . регіон у Центральній Азії (Монголія, Китай). Гобі простягається від гір Алтаю і Тянь-Шаню на сх. до Північнокитайського плато на заході; на півночі. Гобі переходить у степи Монголії, на пд. обмежений горами Нань- Шань і Алтинтаг і річкою Хуанхе. Складається з географічних регіонів: Заалтайська Гобі Монгольська Гобі, Алашанська Гобі, Гашунська Гобі і Джунгарська Гобі. Знаходиться в середині континенту, далеко від моря та атмосферних потоків.

Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом

Піщана пустеля

27. Деште-Кевір

Євразія. Знаходиться на Близькому Сході, в пн. частині Іранського нагіря в центрі Ірану. Довжина 800 км., ширина до 350 км., площа 55 000 кмІ. Пустеля тягнеться від південного. схилу Ельбурса та солончаку Дерьячейє-Нємєк до пустелі Деште-Лут . Складається з ряду западин (висота 600--800 м), зайнятих глинистими такирами, кірковими солончаками, а на периферії -- пересихаючими солоними болотами («кевірами»), озерами та масивами пісків.

Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморських лісів і чагарників)

Солончакова пустеля

28.Деште-Лут

Євразія. Пустеля розташована на Близькому Сході, в центральній частині Іранського нагіря на сході Ірану. Довжина близько 550 км., ширина від 100 до 200 км. Мала кількість опадів, велика континентальність, сухість повітря, а на додачу ще й потужне фізичне вивітрювання , яке створило численні форм рельєфу: «стовпи», «гриби» тощо

Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників)

Піщано-солончакова пустеля

29. Тар (Велика індійська пустеля

Євразія. Розташована на північному-заході Індії та південному-сході Пакистану. Частина пустелі знаходиться в індійському штаті Раджастан, південну частину штатів Харяна та Пенджаб і півночі. Гуджарату. У Пакистані тягнеться на сх. частину провінції Сінд і пд-сх. частину пакистанського Пенджабу. Клімат сухий, континентальний, найбільше опадів у період з липня по вересень, їх кількість зменшується зі сходу на захід. . Якщо літній мусон достатньо могутній, щоб проникнути на велику частину пустелі, випадають невеликі дощі як наслідок конвективних струмів вологого висхідного повітря. І в зимовий час випадає іноді декілька десятків мм опадів в результаті руху циклонів.

Тропічні і субтропічні з літнім максимумом опадів, перехідні до саван

Піщана пустеля

30. Тхал

Євразія. Пустеля розташована між річками Джелум та Інд в околиці плато Потохар. Його довжина з пн. на пд. 305 км., і максимальна ширина складає 112 км., тоді як мінімальна ширина 32 км. Ця область розділена на райони Бхаккар, Хушаб, Міанвалі, Джхан, Лайя, і Музафаргар. Клімат пустелі сухий і континентальний, під час зимового мусону випадає декілька десятків міліметрів опадів; а зимовий мусон не проникає в середину пустелі й тому випадає мало опадів.

Тропічні і субтропічні з літнім максимумом опадів, перехідні до саван

Піщана пустеля

31. Руб-Ель-Халі (Червона пустеля)

Євразія. Пустеля на Близькому Сході, займає південну третину Аравійського півострова. Площа 650 000 кмІ. Розташована між 44°30 і 56°30 сх. д., 16°30 і 23°00 з. ш. на території держав Саудівська Аравія, Оман, ОАЕ та Ємен. Займає тектонічну депресію на півдні півострова між середньоаравійським плато і поясом крайових гір на півдні Аравії. Її висота - близько 500 м. над рівнем моря, з поступовим зниженням на схід до 100 м. і переходом в приморські солончаки. Південно-західний регіон - це абсолютно млявий простір, де серед океану, жовтуватих піщаних хвиль зустрічаються хиткі білі піски.

Абсолютні пустелі (майже повна відсутність опадів; континентальні райони тропічного поясу з високими температурами повітря); Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморських лісів і чагарників)

Піщана, глиниста пустеля

32. Великий Нефуд

Євразія. Розташована на Близькому Сході (Саудівська Аравія), на пн. Аравійського півострову. Площа 70 000 кмІ. На пн. переходить в Сирійську пустелю, на південному-сході -- в пустелю Дехна. Це море піску з широким розповсюдженням скупчень барханних пісків, що розвиваються, заввишки до 100 метрів, і займають міжгірні зниження, де крейдяні пісковики інтенсивно піддавалися вивітрюванню. Основна маса пісків утворилася в результаті цього процесу.

Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморських лісів і чагарників)

Піщана пустеля

33. Сирійська

Євразія. Пустеля розташована на території Аравійського півострова (Сирії). На півдні переходить у пустелю Великий Нефуд. Пустеля знаходиться на високому Аравійському плато, в субтропічному кліматі, опади приурочені до весняно-зимового періоду. Взимку панує холодний вітер темаль (північний) що супроводжується шквалами, іноді короткими зливами. Навесні південний спекотний вітер самум, який переносить великі маси піску.

Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморських лісів і чагарників)

Щебенисто-гравієва пустеля

34. Наміб

Африка. Пустеля має площу 310 000 кмІ і тягнеться на 1900 км вздовж узбережжя Атлантичного океану від міста Намібе в Анголі, через Намібію до гирла річки Уліфантс в Капській провінції Південно-Африканської Республіки. Вона простягається вглиб континенту на відстань від 50 до 160 км до підніжжя внутрішньоконтинентального плато; на пд. зєднується з Калахарі. Континент перетинають східні вітри втрачають вологу над високим плато Африки, і в Наміб волога не доходить; холодна антарктична Бенгальська течія, що виникає біля мису Доброї Надії і йде на пн., охолоджує океанські води у західних берегів Африки, і замість дощу утворюються тумани.

Прибережні пустелі тропічного і субтропічного поясів (дощів немає; волога надходить у вигляді туманів від холодних течій)

Піщана , камянста, глиниста пустеля

35. Калахарі

Африка. Знаходиться в межах держав Ботсвана, ПАР і Намібія. Площа 600 тис. км2. Клімат аридний з літнім максимумом опадів і мякою зимою, аридність збільшується до пд-сх. Опади (до 500 мм) приурочені до літнього періоду (листопад -- квітень), але їх величина коливається як в часі, так і за площею.

Тропічні і субтропічні з літнім максимумом опадів, перехідні до саван

Піщано-камяниста пустеля

36. Карру

Африка. Пустеля знаходиться на території ПАР, Ботсвани та Намібії. Займає синеклізу на Африканській платформі, яка заповнена континентальними відкладами. Клімат аридний, причому аридність збільшується до південного сходу. Опади приурочені до літнього періоду (листопад-квітень).

А) Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літомБ) Тропічні і субтропічні з нерегулярним зволоженням,

Піщана пустеля

37. Сомалійська

Африка. Пустеля розташована на території Сомалі та невеликої частини Ефіопії. Має нерегулярне зволоження і високі температури повітря упродовж року.

Тропічні і субтропічні з нерегулярним зволоженням, теплою зимою і жарким літом -

Піщана пустеля

38. Сахара

Африка. Займає 9,000,000 кв. км у Північній Африці від Атлантичного океану до Нілу, на її території знаходиться зх. частина Єгипту, зх. частина Судану, Мавританія, Малі, Нігер і Чад; пд. частина Марокко, Алжиру, Тунісу і Лівії. Невеликі райони Алжиру і Тунісу знаходяться нижче рівня моря, але велика частина - плато з гірською системою в центрі, включаючи гори Ахаггар в Алжирі, масив Лепеха в Нігері, масив Тібетці в Чаді, найвищий пік якого Емі Коуссі 3415 м. Площа Сахари збільшилася на 650 тис. кмІ. Клімат змінювався від вологого до посушливого за останні декілька сотень тисяч років. Під час льодового періоду Сахара була більша. Кінець льодового періоду привів до покращення клімату у Сахарі, у період з 8000 до Р.Х. по 6000 до Р.Х., завдяки області низького тиску над танучим льодовиковим щитом, з півночі. Як тільки льодовик розтанув, північна частина Сахари зазнала посухи. Через нетривалий час після закінчення льодовикового періоду, мусон, який зараз приносить дощ до Сахелю доходив далі на північ і нейтралізував посушливу тенденцію в південній Сахарі. Мусон в Африці дме завдяки літньому нагріванню.

А) Абсолютні пустелі - Центральна частина пустелі;Б) Прибережні пустелі тропічного і субтропічного поясів - Південна частина;В) Тропічні і субтропічні з літнім максимумом опадів, перехідні до саван - північна частина;Г) Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом - крайня Західна частина пустелі

Піщана, глиниста пустеля

Делись добром ;)