1.3 Рельєф Камінь - Каширського району

Територія Камінь-Каширського району, як і більшої частини Волинської області, займає основну частину Поліської низовини Східно-Європейської рівнини. Район має слабопогорбковану поверхню, середня абсолютна висота якої 165 метрів над рівнем моря, отже, дещо нижче від середньої висоти Волинської області та України в цілому.

Поверхня території району формувалася протягом багатьох геологічних епох. На її розвиток вплинули новітні (сучасні) тектонічні рухи, давні зледеніння, ерозійна робота річок та господарська робота людини.

Територія Камінь-Каширського району лежить у межах Волино-Подільської плити Східноєвропейської платформи. Кристалічний фундамент залягає на глибині 400-1000 метрів. Фундамент перекритий осадовими породами різного віку та походження. Більшу частину з них становлять мезозойські гірські порода крейдової системи. Верхній шар складають глауконітові піски та глини палеогенової системи кайнозойської ери.

Сучасні відклади гірських порід представлені верхньо-четвертинними відкладами торфу різного ступеня розкладу, відкладами пісків та глин післяльодовикового періоду і пісками річок та озер.

Загальний нахил Камінь-Каширського району чітко просліджується із півдня на північ. У цьому напрямку течуть головні річки району - Турія та Стохід. Хоча найбільші абсолютні висоти характерні для центральної частини району, на південному-заході в с.Гута-Камінська абсолютна висота становить 191 метр. А найбільшою абсолютною висотою району є гора Лиса (198 метрів), що знаходиться між селами Верхи та Гута-Камінська [29].

Абсолютні висоти найнижчих територій району встановлюються за урізами води річок району. Так уріз води р.Турія біля с.Мельники-Мостище становить 152 метри (це майже на півночі району), а уріз води р,Стохід між селами Боровне і Великий Обзир становить ІЗІ метр (майже на півдні району). Легко зробити висновок, що східні частини району мають значно менші абсолютні висоти. Найнижчі абсолютні висоти Камінь-Каширського району характерні для урізів р.Цир за населеними пунктами с.Видерта та с.Ворокомле, що дорівнюють 148 метрів, а при впадінні в р. Припять - 141 метр, що сильно не відрізняється від висот р.Цир і на півночі Камінь-Каширського району. По території району проходить вододіл річок Турія та Стохід через населені пункти с.Радошинка і Яловацьк.

Інші, менші за розміром річки району, переважно перетворені у меліоративні канали і сильно за абсолютними висотами не відрізняються від навколишньої місцевості. Середні абсолютні висоти місцевостей району коливаються у межах 150-160 метрів над рівнем моря. Глибина рельєфу не перевищує 20-30 метрів.

Щодо основних форм поверхні Камінь-Каширський район по лінії с.Бузаки - м.Камінь-Каширський - с. Пнівне поділяється на такі геоморфологічні райони: північ - Верхньоприіятьська рівнина, південь -кінцево-моренний район. Найважливішими формами рельєфу Камінь-Каширського району є форми давнього зледеніння. Серед форм рельєфу, сформованих зледенінням, переважають водно-льодовикові форми, тобто створені талими водами льодовика. До них належать: ози, зандрові та озерно-льодовикові рівнини.

Карцево-моренні горби у нашій місцевості переважно складені піщаним матеріалом із великою кількістю кристалічних валунів різного розміру. Кінцево-моренні горби - ками - розміщуються по всій території району. Найбільшими характерними районами їх поширення є північ с Підбороччя, північний захід, с. Великий Обзир, південний-захід с. Гута-Камінська, південь - с. Брониця.

Смуги озового рельєфу характерні для території нашого району у певних його частинах. Так подібні смуги відмічаємо на південь від с. Гута-Камінська у лісових урочищах до с. Верхи за 8-9 кілометрів від названих сіл, обабіч дороги.

Ерозійні форми рельєфу характерні для річок району. Долина Турії до її впадіння розширюється, втрачає виразність схилів, крейдові відклади глибоко розмиті, долина має виключно акумулятивний характер у межах Камінь- Каширського району Долина р.Стохід має чітко виражений підвищений лівий берег біля с. Великий Обзир та с. Боровне. Тут чітко вирізняється друга надзаплавна тераса. А далі від с. Нові Червища річка Стохід вступає у долину річки Припять, заплава його розширюється, і заболочується.

Характерними для Волинського Полісся є карстові та денудаційні форми рельєфу. Карстові форми виявлені переважно западинами різних розмірів і глибин[32].

Більш глибокі з таких западин заповнені водою і являють собою озера, наприклад озеро Добре, озеро Озюрко. Більш поширені неглибокі карстові западини, які скоро були запущені, тепер являють собою круглі або овальні заболочені повішення. Карстові форми у Волинському Поліссі поширені гам, де близько до поверхні залягають крейдяно-мергельні породи, які мають багато легкорозчинного у воді вапна. Цьому сприяють також рясні опади і багатство підземних вод, які циркулюють по тріщинах; розширюють їх і дають численні джерела.

Денудаційні форми також характерні для Камінь-Каширського району. Вони створені в дольодовиковий період на межиріччі Турії та Стоходу. Він виявлений дещо горбистими вододілами, які піднімаються над прилеглими долинами на 20-30 метрів. Райони поширення денудаційного рельєфу відомі у районі с. Личини. де поверхня вододілу майже не мають четвертинних відкладів і прикриті лише своєю корою звітрювання, на якій утворилися родючі перегнійно-карбонатні ґрунти.

Еолові форми рельєфу поширені у північній частині району (с. Воєгоща, Боровне). Вони привязані до флювіогляційних пісків. Піщані пасма поширені вздовж річок та у тих районах, де мали місце значні вирубки лісів. Усе це призвело до того, що вітер розвівав піски, утворюючи еолові форми - піщані дюни, вали, складені добре відсортованим піском.

На території Камінь-Каширського району трапляється рельєф органогенного походження, представлений торфовищами, які займають великі площі, зокрема між населеними пунктами с. Видерта і Ворокомле, на північ від с.Карпилівка. Характерною рисою торфовищ є їх купинний мікрорельєф при загальній рівності поверхонь, а також наявність окремих понижень.