Лісова і деревообробна промисловість Структура і значення

Підприємства лісопромислового комплексу зайняті заготівлею, механічною та хімічною переробкою деревини та інших лісових багатств. Основними його галузями є лісове господарство, власне лісова промисловість або лісозаготівельна, а також деревообробна (виробництво пиломатеріалів, фанери, сірників, столярних виробів, меблів), целюлозно-паперова (виробництво целюлози, паперу, картону) і лісохімічна (виробництво каніфолі, скипидару, спирту, смол тощо).

Початковою стадією у лісовиробничому комплексі є лісове, господарство і лісозаготівля. Підприємства галузі зайняті лісорозведенням, а також рубанням лісу, трелюванням його до транспортних шляхів, доставкою, до споживача. В Україні виділяють два великі лісозаготівельні райони: Поліський і Карпатський.

Підприємства деревообробної промисловості розміщені більш рівномірно на території країни, що спричинено впливом різних чинників на розміщення підприємств окремих підгалузей. Так, лісопильна промисловість (розпилювання деревини на дошки) розвинута переважно в районах лісозаготівель, тобто Карпатах, Поліссі. Сюди ж тяжіють і підприємства з виробництва деревно-стружкових і деревно-волокнистих плит, фанери, що дозволяє комплексно використовувати відходи на лісокомбінатах.

Меблева промисловість і виготовлення деталей для житлового й промислового будівництва орієнтується значною мірою на споживача, тому розміщується у великих містах: Києві, Харкові, Львові, Одесі, Луганську, Дніпропетровську, Донецьку. Важливим залишається для цих виробництв сировинний чинник, хоча його роль зменшується через дедалі більше використання для виготовлення меблів деревно-стружкових і деревно-волокнистих плит. Найбільшими центрами виробництва меблів у лісопромислових районах або недалеко від них є Житомир, Ужгород, Мукачеве. Багато меблевих підприємств розташовано у невеликих містах (Карпати, Полісся) та поблизу великих міст в інших районах України.

Целюлозно-паперова промисловість розміщується під впливом таких чинників, як наявність сировини, води, електроенергії, що зумовлено технологічними особливостями процесу виробництва. Підприємства галузі зосереджені переважно у лісопромислових районах — Поліському та Карпатському. Найбільшими підприємствами галузі є Жидачівський картонно-паперовий комбінат (Львівська обл.), Понінківський целюлозно-паперовий комбінат, Корюківська (Чернігівська обл.) та Малинська (Житомирська обл.) паперові фабрики, Херсонський (у Цюрупинську) та Ізмаїльський целюлозні заводи.

Підприємства лісохімічної промисловості, поряд з відходами лісової, деревообробної і целюлозно-паперової галузей промисловості, зібраною живицею хвойних дерев, широко використовують як сировину також відходи сільськогосподарського виробництва (лушпиння соняшника, качани кукурудзи та ін.). Найпотужніша група підприємств галузі історично сформувалася у Закарпатті (Свалявський, Перечинський і Великобичківський лісохімкомбінати). Ще п'ять підприємств також пов'язані з лісопромисловими районами. Вони працюють у Вигоді (Івано-Франківська обл.), Києві, Славуті (Хмельницька обл.), Коростені (Житомирська обл.), Клевані (Рівненська обл.). Крім синтетичних смол, каніфолі, оцтової кислоти, метилового спирту тощо, важливою продукцією лісохімії є кормові дріжджі. Вони виробляються у Запоріжжі та Білго-роді-Дністровському.

Проблеми й перспективи галузі

На сьогодні проблемами розвитку галузі залишаються потреба подальшої модернізації виробництва з метою повної переробка деревини, зменшення обсягів забруднення довкілля (особливо води) целюлозно-паперовими й лісохімічними підприємствами. Важливими напрямками підвищення ефективності діяльності галузі є також раціональне використання власних лісових ресурсів, розширення сировинної бази за рахунок використання відходів сільськогосподарського виробництва, макулатури.