Міграція населення, її види і причини
Міграцією називають переміщення населення, пов'язані із зміною місця проживання. Однак це визначення стосується тільки постійних (стаціонарних) міграцій, а вони можуть бути і тимчасовими (сезонними або маятниковими). Маятникові міграції здійснюються щоденно, щотижнево тощо, але не пов'язані зі зміною постійного місця проживання. Метою маятникових поїздок, як правило, є трудова діяльність, навчання, лікування тощо, а тому вважають, що називати їх міграціями не цілком правильним.
Міграції також поділяють на внутрішні та зовнішні. За рахунок зовнішньої міграції (еміграції та імміграції) відбувається механічний приріст населення країни. Внутрішні міграції здійснюються в межах країни між окремими регіонами, містами, селами, між містами і селами. Причини міграції — економічні, політичні, національні, релігійні, екологічні.
Незначні міжобласні потоки мігрантів, в основному, спрямовуються із західного регіону до східних та південних областей. Частину з них у минулому становили організовані мігранти, переселення яких стимулювала держава. Найбільше додатне сальдо міжрегіональних міграцій у 2005 р. було характерним для Києва (10,7 на 1000 осіб), а також Севастополя, Харківської, Дніпропетровської, Київської, Одеської областей, (5,6—0,2), а найменше для Кіровоградської (-5,0).
Маятникові міграції, як правило, здійснюються до великих міст з сіл і малих міст. На території України сформувалися два великі райони інтенсивних маятникових трудових міграцій: східний (Донецька й Луганська обл.) і західний (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська).
Причини постійних і маятникових міграцій в основному економічні.
Характерною рисою сучасних міграцій населення України є поступове зменшення обсягів внутрішньодержавних потоків і збільшення міждержавних. До початку 1994 р. Україна мала ще додатне сальдо міграції (імміграція не переважала еміграцію), а з 2005 р.— від'ємне.
Найбільша імміграція до України зафіксована у 1992 р. (близько 540 тис. осіб). Після цього кількість іммігрантів невпинно зменшувалася. За підсумками 2005 р. в Україну прибуло 39,6 тис. осіб. Число вибулих за межі держави найбіль-. шим було у 1994 р.— близько 328 тис. осіб, а пізніше чисельно скорочувалась. Найменшою кількість емігрантів за роки незалежної України була у 2005 р.— близько 35 тис. осіб.
Більшість з емігрантів у перші роки української державності виїжджали з України до Російської Федерації, але їхня кількість поступово зменшується. Поступово збільшується частка емігрантів, які виїжджають до високорозвинених країн світу. Так, серед прибулих в Україну за 2006 р. 84 % становили іммігранти з країн СНД і 16 % — з інших країн. Серед вибулих з України 71 % виїхали до країн СНД і 29 % — до інших країн.
Якщо раніше основні потоки емігрантів формувалися з прикордонних областей, то зараз емігрують жителі з усіх регіонів України.
- Тема 1. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- Тема 2. Населення і трудові ресурси
- 2.1. Чисельність населення та національний склад
- Національний склад
- 2.2. Урбанізація
- 2.3. Становлення та розвиток ринку праці в Україні: проблеми та перспективи розв'язання
- Зайнятість населення
- Міграція населення, її види і причини
- Українська діаспора і причини її виникнення
- Тема 3. Формування господарського комплексу україни, його структура
- 3.1. Промисловість Галузева структура та спеціалізація
- Паливно-енергетичний комплекс Структура, місце і роль у господарському комплексі
- Металургійна промисловість Структура, місце і роль у господарстві
- Машинобудування Значення, місце і роль у господарстві
- Хімічна промисловість Значення, місце і роль галузі
- Промисловість будівельних матеріалів Структура і значення
- Лісова і деревообробна промисловість Структура і значення
- Харчова промисловість Структура і принципи розміщення
- Легка промисловість Структура і принципи розміщення
- 3.2. Сільське господарство
- 3.3. Транспорт
- 3.4. Соціальна інфраструктура
- Тема 4. Економічні райони Столичний район
- Північно-Західний економічний район
- Карпатський економічний район
- Подільський економічний район
- Центральний економічний район
- Північно-Східний економічний район
- Донецький економічний район
- Придніпровський економічний район
- Причорноморський економічний район
- Тема 5. Україна і світове господарство