Еколого-економічна ефективність використання землі в Луцькому районі

курсовая работа

1.1 Характеристика природних умов та природних ресурсів

луцький природний економічний

Луцький район розташований у південно-східній частині Волинської області. На північному сході та на півночі Луцький район межує з Ківерцівським, на північному заході - з Рожищенським, на заході - з Локачинським, на півдні - з Горохівським районами, а на південному сході - з Рівненською областю (ДОДАТОК А).

У фізико-географічному відношенні Луцький район розмішується у двох природних зонах: Південного Полісся і Західного Лісостепу. Переважна більшість господарства знаходиться в Лісостеповій природній зоні.

Територія Луцького району належить до тектонічної області Волино-Подільського плато, яке складене осадовими відкладами палеозойської ери і пізніших відкладів. На великій глибині залягає, вигнута вниз, кристалічна основа, заповнена осадовими та континентальними відкладами камяновугільного, крейдового і третинного віків. Вони представлені глинами, пісками, супісками, суглинками, мергелями, крейдою.

Луцький район знаходиться на південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи, в межах бортової частини Львівсько-Волинської палеозойської западини. У геологічній будові території беруть участь утворення протерозойської, палеозойської, мезозойської та кайнозойської груп.

Згідно з геоморфологічним районуванням, територія Луцького району розташована в межах волинської височини і входить у морфоструктуру Луцько-Рівненського лесового пасма. На півночі вона межує з волинською моренно-зандровою рівниною, на півдні - обмежена внутрішньою рівниною малого Полісся.

Основою височини служать верхньокрейдові відклади, які залягають на високих гіпсометричних рівнях. Вони перекриті чохлом еолово-делювіальних відкладів, а в річкових долинах - алювіальних і болотних утворень. Поверхня волинської височини в межах луцького району має загальний нахил із півдня на північ, розчленована річковими долинами річки Стир і її притоками.

Рельєф району відноситься до льодовиково- ерозійного типу, в звязку з чим він густо пересічений сіткою боліт, ярів, річок, серед яких зустрічаються і вирівняні масиви. Рельєф поверхні хвилясто-горбистий, характерний значний розвиток ерозійних балок, карстово-суфозійних воронок і западин. Горби плоско вершинні, схили їх пологі, поступово переходять у борти долин і балок круті схили характеризуються обривистими ділянками, зсувами.

У Луцькому районі досить розповсюдженні техногенні форми рельєфу,що значно ускладнюють геоморфологічні умови території: відпрацьовані та діючі карєри, численні насипи та дамби, обвалування полів фільтрації, воронки та западини техногенного походження, канави, штучні водойми […].

На території району є невеликі безстічні западини - блюдця, в яких весною довго затримується вода. Розміри їх досягають в діаметрі до 20 метрів, а глибина їх - до 2 метрів.

У луцькому районі найпоширенішим відносним горизонтом є верхньокрейдовий, який знаходиться в зоні мергельно-крейдяної товщі. Цей горизонт характеризується великою потужністю та широкою розповсюдженістю по площі.

У гідрогеологічному відношенні територія Луцького району знаходиться в межах Волино-Подільського артезіанського басейну.

На території району залягання ґрунтових вод різноманітне. В літній період, в знижених місцях, ґрунтові води залягають на глибинні від 0,8 до 1,0 метра. Під час великих паводків рівень води знаходиться на глибинні 0,5 метрів від поверхні землі.

Слід зазначити, що в східній частині району ґрунтові води залягають на значних глибинах - 35-50 метрів від поверхні землі.

Враховуючи, що водоносний шар з малим дібетом води, свердловини пробурюють на глибині 50-120 метрів, а малодібетний шар використовується для шахтних колодязів або невеликих свердловин […].

Територією району протікають річки:Стир, Серна, Чорногузка, Зеленка, Копилля, Полонка, Саполаївка, Видувка, Конопелька.

Розвіданих корисних копалин у Луцькому районі - небагато. В промисловому відношенні найбільше значення має торф, що використовується для удобрення полів. Крім торф, на території району знаходяться поклади глини та піску, які придатні для виготовлення цегли, черепиці, що в умовах масового будівництва має велике практичне значення […].

Луцький район за особливостями клімату є типовими районами з помірно-континентальним кліматом, який характеризується мякою зимою, не жарким літом, достатньою кількістю опадів. Взимку і влітку переважають вітри західних і південно-західних напрямків, які значно помякшують температурний режим і створюють умови для достатнього зволоження. Переважна кількість опадів випадає відносно рівномірно протягом вегетаційного періоду, що сприяє нормальному росту та розвитку рослин. За вегетаційний період нараховується 60-65 днів з опадами не менше одного міліметра на добу. Середньорічна кількість опадів - 550-660 міліметрів. Проте, в окремі роки спостерігається відхилення, і навіть не виключена можливість періодичних посух. Найбільша кількість опадів випадає в червні-липні (79 мм), найменша - в лютому (23 мм) місяцях.

Взимку встановлюється сніговий покрив, найдовша тривалість якого 106 днів. Сніговий покрив не перевищує 12-14 сантиметрів, з нерівномірним наростанням його товщини. Середня дата першого заморозку - 6 жовтня, а останнього приморозку - 30 квітня. У роки із значним перепадом температур, спостерігається утворення льодової кірки на поверхні ґрунту. Що негативно впливає на посіви озимих культур і багаторічних трав.

Середньорічна температура повітря становить +6,3?С, а середня температура липня - +18?С, а найхолоднішого січня - -3,5?С.

В цілому, сприятливі кліматичні умови значною мірою впливають на якість сформованих ґрунтів і дають можливість вирощувати всі районовані у південній частині Волинської області сільськогосподарські культури.

Переважаючою грунтотвірною породою Луцького району є леси та лесовидні суглинки. На різних грунтотвірних породах сформувалися різні за генезисом та агрохімічними властивостями ґрунти. Основними різновидами ґрунтів є: сірі опідзолені, сірі опідзолені глеюваті, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені слабо змиті, чорноземи опідзолені середньо змиті, лучно-болотні, торфово-болотні, намиті карбонатні легкосуглинкові. Більшість із цих ґрунтів мають значну родючість, однак потребують деяких агротехнічних заходів для поліпшення їх родючості.

У межах луцького району виділяють наступні зональні типи рослинності: рослинність мішаних лісів; низинних евтрофних високо травних боліт, осокових боліт (в заплавах рік); рослинність лучного типу, сільськогосподарські угіддя на місці дубових і дубово-грабових лісів. Широко розповсюджені культурні насадження (плодові дерева на присадибних та дачних ділянках, городах).

У Луцькому районі виділяють наступні види ландшафтів: лучні заплави середніх річок Волинської височини (р.Стир) із різнотравно-злаковими луками на дернових оглеєних грунтах і торфовищах; лучні заплави невеликих річок Волинської височини (р.Чорногузка) із різнотравно-злаково-осоковими луками на лучно-болотних грунтах і торфовищах; нерозчленовані перші та другі лесові тераси з чорноземами неглибокими малогумосними та опідзоленими під орними угіддями на місці дубово-грабових лісів […].

Загальна площа луцького району становить 97,3 тис.гектарів, з них найбільшу питому вагу займають сільськогосподарські підприємства - 50,3 тис.гектарів. Землі, надані громадянам в користування, займають площу 24,7 тис.гектарів. Заклади, установи, організації, промислові та інші підприємства, займають 3,4 тис.гектарів, лісогосподарські підприємства - 4,8 тис.гектарів, водогосподарські підприємства - 0,07 тис.гектарів, спільні підприємства - 0,002 тис.гектарів, землі запасу - 14 тис.гектарів […].

Делись добром ;)