1.2 Характеристика природно-заповідного фонду

Площа природно-заповідного фонду Луцького району становить 2780,45 га, відсоток заповідності - 2,85 […].

До заповідних територій загальнодержавного значення належать: ботанічний заказник “Воротнів”;парк-памятка садово-парково мистецтва “Байрак”.

До заповідних територій місцевого значення: загально зоологічний заказник “Гнідавське болото”, загально зоологічний заказник “Шепель”; орнітологічний заказник “Чаруків”; гідрологічний заказник “Чорногузка”; ботанічна памятка природи “Група дубів - велетнів”; заповідне урочище “Радомишль”; парк-памятка садово-парково мистецтва “Першотравневий”

(ДОДАТОК Б) […].

Характеризуючи ботанічний заказник “Воротнів”, слід зазначити, що він розташований у селі Воротнів Луцького району, належить до Луцького держлісгоспу (Луцького лісництва). Створений постановою Ради міністрів України № 383 (від 3.08.1978 р.). його площа 600 га. Цей мальовничий куточок природи знаходиться на Волинському плато і являє собою підвищену територію, почленовану мережею неглибоких балок. По днищах деяких з них течуть струмки, частина їх загачена, тут створено каскад ставків. Вся територія заказника вкрита типовими для цього регіону корінними дубово-грабовими лісовими масивами, з домішками сосни звичайної, осики, берези, клена, з багатою травяною рослинністю, серед якої зростають рідкісні рослини (зозулині черевички справжні, вовчі ягоди пахучі, кастрація велика). У заказнику зростає і лілія лісова,яка занесена до Червоної книги України. Це єдиний представник лілій,що зустрічається у дикорослому стані, однак її природні запаси різко скорочуються, тому виникає загроза її повного зникнення. У Воротівському заказнику різноманітний тваринний світ, адже зустрічаються рідкісні види тварин, що занесені до Червоної Книги (борсук, лелека чорний, скигляк малий, сорокопуд сірий). Воротівський заказник є мало зміненою під впливом діяльності людини територією, яка є хорошим місцем для досліджень природознавців […].

Парк-памятка садово-паркового мистецтва “Байрак” розташований у селищі Рокині Луцького району, займає площу 13 га. Створений Указом Президента України № 715/96 (від 20.08.1996 р.). цей парк знаходиться на ерозійно небезпечних схилах Рокинівського ставка. Тут зростають близько 150 порід дерев і чагарників, в тому числі й екзотичних (тюльпанове днрнво, сосна кримська й веймутова, катальпа, гребінник куле видний, аморфа японська, айланд, кедр сибірський і європейський, тис ягідний, їстівний каштан, виноград лісовий, шафран весняний). Нині дендропарк є органічною складовою частиною народного музею історії сільського господарства Волині, адже починаючи з 1989 року тут розгорнута етнографічна експозиція музею просто неба “Полісся”, яка продовжує та доповнює стаціонарну експозицію музею […].

Загально зоологічний заказник “Гнідавське болото” знаходиться у селі Рованці Луцького району. Створений розпорядженням Облдерадміністрації № 213 (від 12.12.1995 р.). займає площу 63,6 га. Це природне болото, що заростає очеретом, осокою, є залишками стариць річки Стир - місця проживання та розмноження рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України (видри річкової, горностая, луня польового, місця концентрації зимуючих птахів).

Загально зоологічний заказник “Шепель” розташований у селі Шепель Луцького району, займає площу 200 га. Створений розпорядженням Облдержадміністрації №132 (від 26.05.1992 р.). цінний комплекс, що включає ставки, ділянки боліт, луки, чагарники, 15 природних водних джерел, що знаходяться в заплаві річки Серни. Цей заказник є місцем мешкання та розмноження водоплавних та навколо водних птахів, риб, земноводних, ссавців, серед яких зустрічаються рідкісні вид тварин, занесені до Червоної книги України (видра річкова, лінь польовий).

Орнітологічний заказник “Чаруків” знаходиться в селі Чаруків, займає площу 375 га. Створений розпорядженням Облдержадміністрації №132 (від 26.05.1992 р.). цінний комплекс ставків, луків,боліт, що знаходяться в заплаві річки Полонки, довжиною 7,5 км і середньою шириною 0,5 км, є місцем концентрації водоплавних та навколоводних птахів у період розмноження та міграції. Тут зареєстровано 104 види птахів, з них 58 гніздових, серед яких зустрічаються й рідкісні види, занесені до Червоної книги України (лелека чорний, чернь білоока, гоголь, лунь польовий, журавель сірий, крячок великий, а також рідкісних у регіоні та мало чисельних видів, зокрема, гагара чорновола,баклан великий, чапля велика біла, чапля руда, шугайчик, шилохвіст, крех великий, курочка мала, сова болотяна, синиця вусата, вівсянка сіра).

Гідрологічний заказник “Чорногузка” розміщений між селами Сьомаки та Гірка Полонка Луцького району, займає площу 1500 га. Створений розпорядженням Облдержадміністрації №132 (від 26.05.1992 р.). це заплава річки Чорногузки в межах водоохоронної зони, довжиною 22 км, шириною від 100 до 700 м, де серед цінних злаково-осокових асоціацій зростають мятлик, тимофіївка лучна, осока мишача і широколиста; з різнотравя - ромашка та незабудка лучні, калюжниця болотна, хвощ; серед чагарників переважає вільха, крушина. Фауна цього заказника нараховує понад 100 видів хребетних, сереж них зустрічаються видра річкова, горностай, що занесені до Червоної книги України.

Ботанічна памятка природи “Група дубів - велетнів” утворена рішенням Облвиконкому №255 (від 11.07.1972 р.) в селі Тарасове Луцького району, його площа 0,05 га. На краю лісового масиву тут височить пять окремих дерев віком більше 325 років.

Заповідне урочище “Радомишль” розміщене в селі Радомишль Луцького району, займає площу 18 га, належить до Луцького дерлісгоспу Луцького лісництва. Створене розпорядженням Облвиконкому №532 (від 15.12.1978 р.). це єдина на Волині ділянка буково-дубового лісу віком 60 років, штучного посадження.

Парк-памятка садово-парково мистецтва “Першотравневий” створена рішенням Облвиконкому №468 (від 26.09.1977 р.). знаходиться в селі Тарасове луцького району, займає площу 10,8 га, належить Луцькому держлісгоспу Луцькому лісництву. Цей парк - ділянка штучних насаджень серед лісового масиву, де зростають екзотичні для Волині породи дерев (тюльпанове дерево, дугласія, бархат амурський, катальпа тощо) […].