Демографічна ситуація в Донецькій області за період 1991-2010 рр.

курсовая работа

1.2 Фактори що впливають на демографічні процеси

Чисельність країни в цілому та окремих її регіонів є результатом взаємообумовленого розвитку усієї сукупності процесів суспільного розвитку і насамперед соціально-економічних та демографічних. Закономірності розвитку економіки значною мірою визначають характер демографічних процесів. Тенденції демографічного розвитку є неодмінним фактором, який обумовлює економічну і соціальну політику держави. Вивчення процесів відтворення населення, особливо динаміки його чисельності, має практичне значення для встановлення механізму взаємодії економічних і демографічних процесів. Чисельність населення держави чи окремих її регіонів не є величиною стабільною. Вона змінюється відповідно до дії усієї сукупності різноманітних факторів. Знання чисельності населення на певну дату чи період дозволяє оптимально збалансувати розвиток народного господарства і напрям демографічної політики.

Важливими факторами, що впливають на відтворення населення, є соціальні та природні умови його життєдіяльності.

Одним з найважливіших чинників, що впливають на відтворення населення є проблеми довкілля. Водночас з даним показником тісно взаємоповязана урбанізація. В останні роки гостро постала проблема урбанізації з одночасним збереженням сприятливих природних умов проживання. Залежність фізичного стану людини, як і способу її діяльності, від особливостей природних умов дуже велика. Сучасні зміни в природних умовах повязані з територіальною організацією виробництва та розвитком урбанізації. Особливо проблеми збереження належних природних умов загострюються у високо урбанізованих регіонах (Донбас, Придніпровя). У таких регіонах рівень забруднення повітря, поверхневих вод і землі перевищує можливості їх самоочищення. Це призводить до деградації навколишнього середовища, що негативно впливає на здоровя населення. Несприятливі екологічні умови є причиною близько 20% прямих захворювань.

Особливості екологічних умов окремих регіонів повинні враховуватися і при територіальній організації с/г виробництва. Це стосується насамперед приміського господарства, оскільки приміські території дуже часто забруднені важкими металами та іншими шкідливими елементами, які потрапляють з продуктами харчування в організм людини.

Важливим напрямом поліпшення екологічної ситуації у високо урбанізованих регіонах є обмеження надмірного зростання промисловості та чисельності населення великих міст.

Статевовікова структура населення є одним з важливих демографічних показників. Він дозволяє зробити певні висновки щодо демографічних тенденцій та визначити можливості зміни динаміки чисельності населення в майбутньому. Сама ж статевовікова структура населення є результатом особливостей народжуваності і смертності населення в конкретних історичних умовах відтворення. Важливу роль у природному відтворенні населення та визначенні демографічної бази відіграє характер вікової структури[5;199].

Дослідження регіональних особливостей вікової структури населення дуже важливе, оскільки воно дає змогу глибше оцінити зміни в демографічній ситуації.

Взагалі, можна виділити наступні основні фактори, що впливають на демографічну ситуацію.

1. Фактор політики держави. Абсолютно ясно, що політика, яку проводить держава впливає і на економічну ситуацію в країні, і на рівень соціальної захищеності, і на законодавчу підтримку сімї та шлюбу.

Напрямок ж демографічної політики залежить від мети, переслідуваної тією чи іншою країною. Наприклад, в Китаї і Японії, де на порівняно невеликих площах проживає величезна кількість людей, політика держави спрямована на зниження народжуваності. Основне гасло цих країн: «Одна сімя - одна дитина».

2. Економічний чинник. Цей фактор впливає на всі демографічні структури і процеси. На думку доктора медичних наук професора В. Овчарової, частка важких умов життя, погіршення матеріального комфорту складає в загальній картині зниження народжуваності приблизно 30%. А падіння рівня добробуту і як наслідок погіршення харчування, зростання цін на ліки та медичне обслуговування прямо веде до збільшення смертності.

Економічний чинник впливає також на внутрішню і зовнішню міграцію, так як розселення населення в чималому ступені залежить від факторів заробітної плати та можливості працевлаштування.

3. Фактор соціальної захищеності. Всі верстви населення повинні отримувати від держави соціальний захист, якщо цього не відбувається, то збільшується масштаб зовнішньої міграції, яка призводить до зменшення чисельності населення.

Державі необхідно надавати населенню пенсії, дитячі допомоги, субсидії, пільги. Це не тільки матеріальна допомога, така турбота з боку держави породжує в людях почуття захищеності і впевненості в завтрашньому дні.

4. Фактор війн. Війна є однією з головних причин неприродною зменшення кількості населення. Під час воєн гине величезна кількість людей, ще більше позбавляються здоровя. Два з чотирьох демографічних кризи в історії Росії були повязані з війнами різного характеру. Перша криза (1914 - 1920) відбувався в роки Першої Світової Війни, а також Громадянської війни. Третя криза (1941 - 1945) повязаний з Великої Вітчизняної Війною, де наша країна втратила за різними оцінками від 16 до 20 млн. чоловік.

5. Фактор державної та законодавчої захищеності інституту сімї та шлюбу. На сьогоднішній день однією з головних складових демографічної кризи є відмова від материнства, що виражається в абортах, відмову від дітей, зречення від батьківства як такого, а також тенденція до створення малодітних сімей. Великий вплив робить втрата серед населення цінностей сімї та шлюбу, що виражається в так званих громадянських і гостьових шлюбах, численних розлученнях, позашлюбного народження дітей і т. д. Це відбувається тому, що держава недостатньо приділяє уваги питанням сімї та шлюбу. Необхідно відродження інституту сімї та шлюбу на державному рівні, всебічна підтримка матерів і батьків, подружжя, дітей і т. д.

6. Фактор епідемій. Негативний вплив цього чинника неможливо побороти без грамотної політики держави в галузі охорони здоровя, гідного матеріального постачання медичних установ, суворим наглядом за здоровям населення. Адже епідемії здатні за дуже короткий час істотно знизити чисельність населення, вони дуже небезпечні[7;167].

Отже, демографічні процеси мають свої закони і далеко не завжди природне відтворення населення буває розширеним. Добре відомо, що відтворення населення буває звуженим в періоди війн та економічних негараздів. Однак існує певна тенденція, помічена ще А. Смітом: приріст населення тим повільніший, чим вищий рівень його життя.

Делись добром ;)