Демографічна ситуація в Донецькій області за період 1991-2010 рр.

курсовая работа

2.1 Фактори що вплинули на динаміку демографічних процесів у Донецькій області

Соціально - демографічна ситуація характеризує відтворення населення за його основними структурними елементами у просторовій і часовій визначеності. Забезпечення умов розвитку народонаселення в Концепції (основах державної політики) національної безпеки України розглядається як один з її пріоритетних національних інтересів.

Результати досліджень, проведених у ряді країн, свідчать, що внутрішня негативна соціально-демографічна ситуація, зокрема, той чи інший режим відтворення населення кількісний та якісний його склад може стимулювати чи гальмувати виникнення й розвиток внутрішніх і зовнішніх конфліктів, бути каталізатором сепаратистських прагнень частини населення, тобто здійснювати деструктивний вплив на стан безпеки держави навіть за стабільної міжнародної ситуації. Як свідчить досвід, проведення тієї чи іншої соціально-демографічної політики, зокрема щодо національних меншин, емігрантів та біженців, дозвіл чи заборона використання тих чи інших засобів планування сімї тощо можуть бути причиною приходу до влади або відставки урядів, слугувати показником розвитку демократії.

Отже, демографічний чинник є одним із визначальних для забезпечення стабільного й безпечного розвитку держави, а проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові інтереси держави, як фактор і водночас як результат її функціонування. Від демографічних характеристик працездатного населення і показників демографічного розвитку залежить розвиток трудового потенціалу і, як результат, величина сукупного національного доходу.

Демографічний чинник поряд з іншими соціально-демографічними факторами впливає на рівень трудової активності населення. Соціально-демографічна ситуація в державі формується залежно від розвитку процесів відтворення населення та міграційних процесів. Аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміки протягом останніх років свідчить про наявність в Україні поряд із соціально-економічними проблемами глибокої демографічної кризи [8;129]. Цей стан можна кваліфікувати не лише тому, що депопуляція поєднується із значним погіршенням здоровя населення та інших його якісних характеристик, а й тому, що за певних умов криза може перетворитися на демографічну катастрофу.

Для демографічної ситуації в Донецькій області за період 1991 -2010 рр. характерні деякі фактори.

Після розпаду СРСР і переходу до ринкової економіки різко знизився рівень життя населення України. Як наслідок - знизилася і народжуваність. При цьому темпи останньої в порівнянні з 1970 - 1980 рр.. в 1990-2000 рр.. збільшилися в 10 разів. В Донецькій області цей чинник придбав особливу важність. Закриття шахт, заводів індустріального регіону призвів до різкого зменшування народжуваності, збільшенню смертності, та захворювань населення. Рівень життя у Донецькій області різко погіршився - безробіття, затримка виплат заробітної плати призвели до морального страху молодих сімей народжувати дитину.

Економічна криза 1998 р. другою хвилею вплинула на рівень народжуваності. Ситуація почала вирівнюватися з 2002 року. а після економічної кризи 2008 р. знов погіршилась. На ринку праці протягом 2008- 2010 року спостерігалися такі негативні процеси, як вивільнення працівників, вимушене застосування на певний період роботи на умовах неповного робочого часу, часткове безробіття. Посилюється дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили у звязку зі скороченням кількості робочих місць.

Під впливом світової фінансової кризи рівень безробіття серед економічно активного населення Донецькій області у першому півріччі 2009 року зріс до 9,9 відсотка проти 6,4 відсотка у 2008 році. Чисельність незайнятих громадян, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості, та які скористаються її послугами до кінця 2012 року, може збільшитися до 215 тис. осіб.

Проявом демографічної кризи стало погіршення майже всіх демографічних показників. Унаслідок зростання депопуляції, що триває з 1991 року, чисельність населення Донецькій області скоротилася більш як на 400 тис. осіб[4;85].

Основними проблемами погіршення демографічної ситуації в Донецькій області є зниження показника народжуваності і збільшення показника смертності, скорочення тривалості життя і загальне старіння населення. Названі тенденції вплинули на кількісно-якісний склад трудового потенціалу, продуктивність суспільної праці. Економічні та соціальні проблеми спричинили безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, зниження національного інтелектуального та освітнього потенціалу, значне розшарування населення за рівнем доходів.

Стан здоровя населення Донецької області, завдяки екологічній ситуації, характеризується значною поширеністю хронічних хвороб та соціально небезпечних захворювань. Високими залишаються рівні інвалідності та смертності при короткій середній тривалості життя. На здоровя і відтворення населення негативно впливають якісні показники життя, забруднення довкілля, незадовільні умови праці, поширення інфекційних і паразитарних захворювань, криза галузі медичного обслуговування, недостатній контроль за якістю та вживанням лікарських засобів і біологічно активних домішок, тютюнокуріння[14].

До погіршення стану здоровя населення, збільшення нещасних випадків у побуті та на виробництві, руйнування сімей, духовної, моральної і фізичної деградації суспільства призводить надмірне вживання алкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, що згубно позначається й на демографічній ситуації.

Не сприяє розвязанню проблем у сфері охорони здоровя й відсутність належного моніторингу за станом генофонду, рівнем популяційного імунітету населення, циркуляцією збудників інфекційних хвороб. Сучасна система охорони здоровя в Україні спрямована більше на лікування, ніж на профілактику захворювань і пропаганду здорового способу життя. Як наслідок, за останні пять років кількість захворювань і смертність у більшості класів хвороб зростають.

Наростання кризових явищ на Донецькому ринку праці відбувається в результаті погіршення макроекономічної ситуації, скорочення обсягів вітчизняного виробництва, обумовлених впливом структурної, конюнктурної та інституційної кризи, звуженням можливостей створення нових робочих місць[13;117].

Підвищення виплат по народженню дитини призвело до збільшення народжуваності в Україні і, зокрема в Донецькій області. При цьому за підсумками минулого року українські демографи вперше за останні пять років зафіксували падіння народжуваності в країні - 497,7 тис. дітей. Тим часом у 2005-2009 роках спостерігалася тенденція до зростання народжуваності: у 2005-му зявилися на світ 426 тис. немовлят, а в 2009-му - вже 512 000.

У Донецькій області зниження народжуваності у звязку зі скороченням кількості жінок дітородного віку. В області проживає 694,5 тисячі дітей, 135 000 жінок дітородного віку. Останні роки демографічно криза продовжує поглиблюватися. Кількість пологів у порівнянні з 2008 роком зменшилася на 3,1 тисячі або 7%. Чисельність дитячого населення зменшилася на 10 500 жінок дітородного віку на 48,8 тисяч, тобто 4%, дівчаток-підлітків на 7500 (9,5%).

Основним показником, що характеризує репродуктивне здоровя населення, є материнська смертність. У 2010 році в Донецькій області померло 497 дітей першого року життя, це на 36 менше, ніж в 2008 та 2009 роках.

За даними управління охорони здоровя, показники народжуваності і смертності в Донецькій області гірше, ніж в середньому в Україну (народжуваність - 10,9, смертність - 15,2). Рівень смертності знизився за 3 роки на 8% і склав 16,6 на 1000 населення. У той же час, відзначається зниження народжуваності на 5% і за підсумками року показник склав 9,3 на 1000 населення. За рік кількість населення області зменшилася на 33 тис. осіб[14].

Отже, ці негативні тенденції грають негативну роль у зниженні народжуваності. І для грамотної політики у сфері подолання демографічної кризи в Донецькій області, слід опиратися на саме регіональні фактори , що мають вплив на демографічні процеси.

Делись добром ;)