3.3 Статево-вікова структура населення Вільшанського району

Статево-вікова структура населення є одним з важливих демографічних показників. Він дозволяє зробити певні висновки щодо демографічних тенденцій та визначити можливі зміни динаміки чисельності населення в майбутньому. Сама ж статево-вікова структура населення є результатом особливостей народжуваності і смертності населення в конкретних історичних умовах відтворення.

В демографії застосовуються два типи відносних показників певної статі в загальній чисельності населення. Перший тип - процентна частка населення певної статі в загальній чисельності населення. Другий тип - співвідношення чисельності населення однієї статі з чисельністю населення протилежної статі з наступним множенням частки на 1000. Таким чином, можна встановити, скільки чоловіків припадає на 1000 жінок або, навпаки, скільки осіб жіночої статі припадає на 1000 чоловіків [4].

У середньому хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток, причому співвідношення статей серед новонароджених стабільне: 105 -106 хлопчиків на 100 дівчаток. На думку вчених-фізіологів, чоловічий організм в дитячому віці менш життєздатний і на перших порах життя хлопчиків помирає більше. Далі смертність видозмінюється: у розвинених країнах вища смертність чоловіків з причин травматизму і професійних захворювань, а також алкоголізму та куріння; в країнах, що розвиваються смертність жінок часто буває вище, що є наслідком ранніх шлюбів, частих пологів, важкої праці, недостатнього харчування та нерівного становища в суспільстві [5].

Вікова структура населення відіграє важливу роль у демографічних процесах, впливаючи на величину всіх демографічних показників. Так, при відносно високої відсоткової частки молоді у складі населення (якщо інші умови рівні) буде спостерігатися високий рівень шлюбності і народжуваності й низький рівень смертності (оскільки, цілком природно, молоді люди рідше хворіють і ще рідше вмирають). У свою чергу і демографічні процеси мають сильний вплив на вікову структуру населення [4].

Спочатку розглянемо статеву структуру населення району, що досліджується. Дані показані в таблиці 3.4.

Для порівняння розглянемо статеву структуру населення Вільшанського району на фоні Кіровоградської області взагалі.

Таблиця 3.4

Статева структура населення Вільшанського району [7, 9]

Таким чином, розглянувши таблицю 3.4 ми бачимо, що співвідношення між чоловічою та жіночою статями в районі практично не відрізняється від показників по області в цілому. Лише в 2011 році частка чоловіків серед загальної кількості населення по району вища на 0,5% ніж частка по області. Проте така різниця не значна і ми не можемо говорити про будь які чинники, які суттєво впливають на статеву структуру в області і в районі. Хоча спостерігаємо зменшення різниці між кількістю чоловіків і жінок в 2011 році, що свідчить про збільшення рівня смертності серед жінок.

Рис. 3.2. Співвідношення кількості чоловіків та жінок у відсотках(2011 рік)

Для того, щоб зрозуміти вікову структуру населення Вільшанського району, розглянемо дані таблиці 3.5, кількість осіб до працездатного, працездатного та пенсійного віку та їх співвідношення до загальної кількості населення (за 2011 рік).

Таблиця 3.5

Розподіл населення за віковими групами [7]

З таблиці 3.5 ми бачимо наступне:

- Відсоток працездатного населення на території Вільшанського району дещо нижчий, ніж по області в цілому на 3,8%, це пояснюється меншою часткою серед населення області осіб в віці, старшому за працездатний (26,8 % в порівнянні з 30,2% по району):

- Відсоток населення до працездатного віку по району за своїм значенням майже ідентичний з загальнообласним;

- Відсоток населення пенсійного віку по району вищий ніж по області, що свідчить про старіння населення району, та подальше збереження рівня скорочення населення району, через нестачу молоді.

Розглянувши статево-вікову структуру населення Вільшанського району, можемо зробити висновок, що населення складає незначна приблизно однакова кількість людей працездатного та непрацездатного віку, проте кількість осіб похилого віку переважає над кількістю осіб до працездатного віку, що свідчить про депопуляцію населення району в майбутньому, якщо не будуть прийняті соціально-економічні заходи для поліпшення демографічної ситуації території.