Глава 7. Господарський вюмплвис України, його csnpytanfpa і трансформація

підприємств. С ьогодні з найбільш поширених методів розукрупнення великих підприємств є створення нових підприємств на їх базі.

Однак досвід розвинутих країн свідчить про перевагу зворотного напряму. Починаючи з 1990-х років у світовій економіці відбувається нова хвиля укрупнень, які часто здійснюються шляхом злиття або поглиблення транснаціональних корпорацій. Ця надмірна концентрація виробництва і фінансів обумовлена бажанням отримати синенерге-тичний ефект (тобто сукупний результат після об'єднання більший, ніж сума результатів, отримуваних окремими компаніями).

Цей ефект досягається таким чином:

<$> економією витрат, обумовлеіюю масштабами виробництва, у тому числі за рахунок зниження умовно постійних витрат на собівартість продукції;

Ф диверсифікацією видів діяльності, що підвищує стійкість компанії;

<$> більш раціональним використанням: трудових, фінансових, матеріальних ресурсів за рахунок можливого їх перерозподілу між; виробництвами;

<$> охопленням більшої ринкової частки і послабленням конку_Г рентів;

<$> фінансовою економією за рахунок спрощення системи взаємо-розрахунків, а також; податковою економією;

можливістю збільшення обсягу проведення наукових досліджень і впровадженням більш прогресивної техніки і технології;

Ф можливістю реалізації ризикованих венчурних проектів, високоприбуткових, у майбутньому;

Ф підвищенням доступності до фінансових ресурсів тощо.

На практиці вирізняють два шляхи укрупнення підприємств:

№ зовнішнє зростання за рахунок злиття укрупнення двох чи декількох підприємств або приєднання їх до великого виробництва;

т- внутрішнє зростання, яке полягає у придбанні активів за рахунок власних або позичкових коштів.

" 179

При зовнішньому зростанні у ряді випадків необхідне погодження Антимонопольного комітету України на проведення такої реорганізації, щоб не допустити монополії на окремі види виробів.

Як показує світова практика, у майбутньому укрупнення підприємств буде актуальним і поширеним серед підприємств середнього і малого бізнесу. Актуальним є також об'єднання постачальників і споживачів сировини, утворення промислово-фінансових груп за участю фінансово-кредитних інституцій, яке вже має місце на практиці.

В умовах вітчизняної практики набув поширення такий вид реструктуризації як перетворення. Він передбачає зміну організаційно-правової форми організації бізнесу і може супроводжуватись зміною форм власності і складу власників. При цьому зберігаються всі майнові права і зобов'язання перетворюваного підприємства, оскільки воно є і підприємством, і правонаступником одночасно.

Проведені наукові дослідження процесів реструктуризації підприємств засвідчують їх перехід від локальних видів, що були домінуючими на перших етапах трансформації економіки, до поширення комплексної реструктуризації.

Реструктуризація має бути обґрунтованою науково. Адже це творчий процес, який передбачає розроблення програми, її реалізацію для кожного конкретного суб'єкта економіки з урахуванням його специфіки. Реконструкція являє собою послідовну реалізацію декількох взаємозв'язаних етапів, основними з яких є:

■=> аналіз зовнішнього середовища і стану суб 'єкта економіки;

■=> розроблення концепції і формування цілей реструктуризації;

*$ вибір форми реструктуризаціїзалежмо від виду діяльності су-б 'єкта господарювання.

& розробка бізнес-плану реструктуризації або її системи з окремих напрямків розвитку виробничої діяльності;

^ розробка комплексної програми реструктуризації з урахуванням її стратегічних цілей;

=> організація управління процесом реструктуризації.