Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
нах, і тому їхні межі визначаються виробничими зв'язками підприємств місцевого значення з їхніми сировинними зонами, а також територіальною організацією і управлінням всього господарства, яке здійснюється районними центрами. У таких районах основними галузями виробництва є рослинництво, тваринництво і місцева промисловість, яка в ochobhomj' переробляє сільськогосподарську сировину. Виробничі об'єднання тут складають локальні агропромислові комплекси (завод, переробний цех, сировинна зона). У межах цих районів можуть бути розташовані і підприємства міжрайонного значення, які впливають на формування обласних господарських комплексів і внутрішньообласних підрайонів.
Місцеві адміністративно-господарські райони в умовах планової системи розвитку господарства і навіть в умовах переходу до ринкової економіки використовуються для поточного планування і оперативного управління розвитком виробництва. Ця функція буде змінюватися в умовах поширення приватної власності на засоби виробництва.
3.7. Економічне районування і його практичне
значення
Економічне районування України на державній організаційній основі розпочалося у 192Ґр. за проектом Держплану територія була поділена на два економічні райони:
0 Південний гірничопромисловий, з розвинутим землеробством і гірничозаводською промисловістю;
0 Південно-Західний (Правобережжя України), в основному сільськогосподарський.
У довоєнний період для внутріреспубліканського планування територію України було поділено на частини на основі об'єднання великої групи адміністративних округів, але цей поділ через нестабільність був короткочасним.
Тільки в післявоєнний період, коли стабілізувався адміністративно-територіальний поділ України, розпочалось науково обґрунтова-Не Розроблення мережі економічних районів. У 1952 р. вченими під
75
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДМ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОВЯЖМ
Ш -' ' — *е
керівництвом академіка К. Воблого, враховуючи особливості еконо-
міко-територіального положення і формування господарства у минулому та тогочасну спеціалізацію, було виокремлено п'ять економічних районів (груп областей):
0 Центральний (Київська, Чернігівська, Житомирська, Вінницька, Каш 'янець-Подільська області);
0 Південно-Східний (Сталінська, Ворошиловградська, Дніпропетровська, Запорізька області);
0 Північно-Східний (Харківська, Полтавська, Сумська області); 0 Південно-Західний (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська, Ізмаїльська області);
0 Західний (Львівська, Волинська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська, Рівненська, Чернівецька, Закарпатська області).
У 1957 р. з організацією Рад Народного Господарства (РНГ) і переходом від галузевого до територіального розвитку народного господарства СРСР була затверджена нова мережа, яка складалася з економічних адміністративних районів. За цією мережею територія України була розподілена на 11 економічних адміністративних районів. У 1960 р. їх кількість була збільшена до 14. Але практика показала, що ці адміністративно-економічні райони надто подрібнені, а управлінський апарат занадто великий. Тому в 1962 р. вони знову були зменшені від 14"до 7-ми.
До мережі цих економічно-адміністративних районів (Рад Народного Господарства) увійшли:
0 Донецький (Донецька і Луганська області). 0 Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області).
0 Харківський (Харківська, Полтавська, Сумська області). 0 Київський (Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська області,).
0 Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області).
0 Львівський (Львівська, Волинська, Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська області).
- Глава 1. Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна еконо міка»... .• 15
- Глава 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення про дуктивних сил та формування економічних регіонів. 31
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства. 61
- Глава 4. Регіони у системі територіального поділу праці 96
- Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної по літики. 111
- Глава 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики.,129 6.1. Поняття і сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики 129
- Глава 7. Господарський комплекс України, його структура і транс формація в ринкових умовах. 157
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України. 182
- Глава 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особ ливості їх розвитку і розміщення. 266
- Глава 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-еко номічних систем. * 284
- Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи роз-
- 11.2. Економіка Придніпровського регіону. 336
- 11.6. Економіка Подільського регіону. 408
- 11.8. Економіка Причорноморського регіону. 449
- Глава 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в європейські та світові структури..... 470
- Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил. 498
- Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування.... 520
- Глава 1. Предмет, метод і завдання дисципліни "Регіональна економіка"
- 1.1. Визначення предмету курсу
- Глава 1 Предмет, тетод і завдання дисципліни "Регіональна економіка™
- 1.2. Місце курсу в системі наукових дисциплін
- Глава 1. Предмет, шштод і зав&ання дмсщіітіт "Рв&ішшьш &яомоиікш"
- Глава 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів
- 2.4. Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил
- Глава 2. Принципи розміщення продуктивних сил. Формування ©я. Регіонів
- 2.5. Визначальна роль економічних і соціальних факторів у розміщенні виробництва
- Глава 2. Принципи розміщення продуктивних сші. Формування вк. Регіонів
- 2.6. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил
- Глава 2. Принципи розміщення продуктивних сил. Формування ек. Рвгіонт
- Глава 2. Принципи розміщення продуктивних сил. Формування т. Регіонів
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Глава 3. Економічне районуваша та територіальна організація господарства
- 3.2. Наука про економічне районування
- 3.3. Економічний район, його головні ознаки, районоутворю ючі фактори
- Глава 3, Економічне районування гаа територіальна організація господарства
- Глава 3, Єіюномїчнє раионушнш та територіальна організація тслодзрстаа
- 3.4. Принципи економічного районування
- 3.5. Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів
- 3.6. Типи економічних районів
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Глава 3. Ешшішічн® дшйонутжнш mm вшршжорЬтьма орваиюацїя socnodapctm@a
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- 3.9. Територіальна структура виробничо-територіального комплексу економічного району
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства fTj ' " -*у
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організацій господарства
- 3.10. Удосконалення територіальної організації і структури народного господарства
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Глава 4. Регіони у системі територіального поділу праці
- Глава 4. Ревіоии у системі територіального поділу праці
- Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- 5.4. Завдання державної регіональної економічної політики
- Глава 5. Сутність, тата і завдання регіональної окономічнсії політики
- 5.5. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- Глава 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- Глава 6. Шеханізва реалізації'регіональної'економічная'політики
- Глава 6. Механішй реалізації регіональної економічної політшш
- Глава 6. ІШвланізвв реалізації'регіональної'економічної'політики
- Глава 6. Шехамізм реалізації регіошльтйтоноввічноЯ політики
- 6.4. Спеціальні (вільні) економічні зони - один із засобів реалізації регіональної економічної політики
- Глава 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- Глава 6. Механізм ртамізшцйрегіональної'економічної'політики
- Глава 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- Глава 7. Господарський котплекс України, його структура і трансформація
- §3 Територіальними -урозміщенні галузей виробництва в окремих регіональних економічних районах;
- 7.4. Реструктуризація регіональної економіки в умовах ринку
- Глава 7. Господарський комплекс Утрати, його структура і трансформація
- Глава 7. Господарський комплекс Уеіраїнм, його структура і трансформація
- Глава 7. Господарський вюмплвис України, його csnpytanfpa і трансформація
- Глава 7. Господарський комплекс Ущраїнм, його структура і трансформація
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України
- Глава 8. Природний ms ресурсно-трудовий потенціал економіки України
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудовмй потенцішл шюноші'ти УкраШт
- Глава 8. Природний та ресурсмо-трудовий потенціал еконоішіии України
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал екомошіки України
- Глава 8. Природний та рвсурсно-трудовий потенціал економіки України
- 8.2. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов
- Глава 8. Природний та рвсуреио-трудовий іюттіцШа екомоввівш України
- Глава 8. Природний та ресурсмо-трудовий пот&мцішг економіки України
- Глава 8. Природний та ресурсио-трудовий потенціал економіки України
- Глава 8. Природний та p®cypcno-mpfдовий потенціал енонотіки Україш
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудотий потенціал @иомоміки Ущшни
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки Утаїш
- 8.6.4. Міграційні процеси та їх види
- Глава 8. Природний та ресуремо-трудовий пот®нціал етмоміш Умраїни