Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки Утаїш
ш -——-
Україна є державою з достатньо високою густотою населення. ' цілому по країні густота населення становить 78,8 чол. км2. Розміщеі ня населення за регіонами нерівномірне і повною мірою відповіде особливостям розміщення виробництва, його природно-ресурсному щ тенціалу. Високою є щільність населення в південно-східному еконс мічному районі, де вона майже в два рази вища ніж в середньому п Україні, а в Донецькій області густота населення - 185 осіб/км2.
Найменша густота населення в степових сільськогосподарськи районах (Миколаївська, Кіровоградська обл.) - 43-50 чол. на км2., на Поліссі, в Чернігівській області щільність населення не досягає половини від середнього показника по Україні. Рідконаселени південь України, особливо Херсонська та Миколаївська області. В* сока щільність населеная характерна для західних областей Укра ни. У Львівській області вона становить 124 чол/км2, у Чернівецькі - 118 чол/км2, Івано-Франківській - 100 чол/км2.
8.6.3. Відтворення людського потенціалу країни та його регіональні особливості
Основа будь-якої держави-це її наявний людський потенціал. Hof мальний розвиток держави неможливий без достатньої кількості ге селення, його працересурсного та інтелектуального потенціалу, в* робничої і духовної культури. Розвиток держави залежний від зрос тання чисельності населення, тобто від його відтворення. Проце відтворення населення - це динаміка постійної заміни поколінь лк дей, які йдуть з життя, новими поколіннями. У більш широкому рс зуміниі: відтворення - це постійне оновлення кількісних і якісни характеристик населення та соціальні переходи - зміни соціальни станів людей (здобуття освіти, початок або закінчення трудовог життя, зміна професійної належності тощо).
Для характеристики перебігу процесів відтворення використав) ють ряд показників. Найбільш вживаними є загальний коефіцієн народжуваності, загальний коефіцієнт смертності та загальний кс ефіцієнт природного приросту. Вони показують стан руху населенн
244
= 245
Для більш глибокого аналізу народжуваності необхідно використовувати також повікові коефіцієнти народжуваності (відношення кількості дітей, народжених жінками певного віку, до середньорічної кількості жінок цього віку) та сумарний коефіцієнт народжуваності. Останній показник характеризує кількість дітей, яких в середньому народжує одна жінка за своє життя.
У 2000 р. сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні становив 1,09, тобто у кожних 100 українських жінок народжується 109 дітей. У сільській місцевості рівень народжуваності є в 1,5 рази більшим, ніж у міських поселеннях. У 2000 р. сумарний коефіцієнт становив відповідно 0,94 та 1,48. Територіальна диференціація інтенсивності народжуваності залежить від багатьох факторів. Серед них основними є: особливості історичного розвитку регіону, рівень урбанізації, рівень добробуту і освіти населення. У цілому, в нашій країні народжуваність знижується з заходу на схід (рис. 8.6.1.).
Як бачимо з рисунку, найвищий її рівень спостерігається в Рівненській (сумарний коефіцієнт дорівнює 1,59) та Волинській (1,50) областях. Найнижчий - на Донеччині та Луганщині (по 0,87). Смертність властива всім без винятку віковим групам. Основні причини і закономірності диференціації смертності населення:
підвищена смертність у перші роки, особливо в перші дні життя, що зумовлено слабкістю новонародженого організму. Інтенсивність смертності немовлят, як показують дослідження високого розвитку медицини;
зниженнярівня смертності приблизно до 8-12років, після чого її показники починають зростати, спочатку повільно, а починаючи з 45-50 років швидкими темпами;
РОЗДІЛИ. ЕКОНОМІКА УКРАЇНІ ЯК ЦІЛІСНА СОЦ.-ЕКОНОМІЧНА СМСТЕШЗА
Ш ■'—- ^
% підвищена смертність чоловіків порівняно з жінками. Сьогодні середній вік життя населення коливається в межах 68років, в тому числі чоловіків - 63 роки, жінок - 74 роки.
В Україні, як і в більшості економічно розвинутих країн, перше місце серед причин смертності займають хвороби системи кровообігу, в більшості ендогенного походження (тобто пов'язані з внутрішнім розвитком організму - спадковістю, вродженими хворобами, старінням тощо). Підвищення частки смертності від цих захворювань супроводжується зменшенням смертності з екзогенних причин, які забирають більш молоді життя.
Другою за значенням причиною смертності у сучасних умовах є новоутворення. Третє місце утримують нещасні випадки: дорожньо-транспортні пригоди, травматизм на виробництві, отруєння тощо.
Як зазначалося вище, жінки в Україні живуть довше за чоловіків на 11 років. Це пояснюється наслідком як напруженого ритму життєдіяльності чоловіків (частіше працюють на декількох роботах, щоб забезпечити сім'ї більш-менш прийнятний життєвий рівень), так і нездоровим способом життя чоловічого населення (ненормальне харчування, алкоголізм, паління тощо).
Статево-вікова структура населення - це результат еволюції режиму відтворення населення як у минулому передумовою майбутнього демографічного розвитку. Основною глобальною тенденцією трансформації вікової структури населення на сучасному етапі є зростання питомої ваги осіб старших вікових груп. Уповільнення темпів зростання чисельності населення в Україні в середині 70-х років і перехід до депопуляції в 1993 р. став результатом підвищення рівня старіння населення: ймовірність смерті завжди вища серед осіб старших вікових груп, ніж серед молоді; в дітонародженні ж беруть участь лише жінки молодого і середнього віку. Тому навіть при високій інтенсивності дітонародження та низькому рівні смертності за рахунок дії структурних чинників кількість народжених буде невеликою, а кількість померлих, навпаки, значною.
Глава В. Природний та ресурсмо-тру&жий штивнціш економіки УяраНнщ
Ш——--і——.. ^, -^ «у
Демографічне старіння населення є однією з основних характеристик відтворення його в усіх без винятку країнах Європи та Північної Америки. Наслідки цього явища наукові експерти вбачають у тому, що:
•S досягнення успіхів у охороні здоров 'я та відповідне зниження смертності населення і зростання середньої тривалості життя призводить до збільшення абсолютної чисельності населення;
•S довготривале збереження народжуваності нарівні, що не забезпечує навіть простого відтворення поколінь (в середньому одна жінка в економічно розвинутих країнах протягом свого життя народжує менше 2 дітей, коли для простого відтворення потрібно 2,2), призводить до невпинного скорочення питомої ваги дітей та молоді у складі населення і відповідного зростання частки осіб старшого віку;
S збереження в ряді країн (на жаль і в Україні) відносно високої передчасної смертності населення від нещасних випадків, отруєнь, травм тощо, передусім чоловіків працездатного віку, що неминуче посилює процес старіння за рахунок зниження питомої ваги молодого населення;
S вплив міграційного обміну населенням, який сприяє збільшенню питомої ваги молоді (і відповідно зменшенню частки населення похилого віку) у складі населення країн, які є центрами тяжіння мігрантів, і посилює процес старіння в тих країнах, які виконують функції донорів робочої сили; при цьому тимчасовий характер зовнішніх міграцій тільки збільшує цей вплив, оскільки виїоісджає на роботу чи навчання головним чином молодь, яка повертається подекуди у пенсійному віці.
Населення України належить до найстаріших в країнах Східної Європи і ряді країн Західної Європи. Наслідком цього є те, що уже протягом тривалого часу усі перелічені чинники процесу старіння діють в одному напрямі.
За останні два роки в Україні прийнято ряд законодавчих актів, зокрема про збільшення сім'ям матеріальної допомоги при народженні дитини у декілька разів, що, як видно за результатами -статис-
248
249
РОЗДІЛИ. ЕКОНОМІКА УКРАЇНУ} ЯК ЦІЛІСНА СОЦ.-ЕКОНОШЧНА CMCTEBSA
тичних даних, позитивно сприяє збільшенню народжуваності і зростанню коефіцієнта сімейності. Цьому має таїкож ефективно сприяти прийняття владою програми зростання сім'ї і забезпеченості її відповідними матеріальними і духовними благами.
- Глава 1. Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна еконо міка»... .• 15
- Глава 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення про дуктивних сил та формування економічних регіонів. 31
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства. 61
- Глава 4. Регіони у системі територіального поділу праці 96
- Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної по літики. 111
- Глава 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики.,129 6.1. Поняття і сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики 129
- Глава 7. Господарський комплекс України, його структура і транс формація в ринкових умовах. 157
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України. 182
- Глава 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особ ливості їх розвитку і розміщення. 266
- Глава 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-еко номічних систем. * 284
- Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи роз-
- 11.2. Економіка Придніпровського регіону. 336
- 11.6. Економіка Подільського регіону. 408
- 11.8. Економіка Причорноморського регіону. 449
- Глава 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в європейські та світові структури..... 470
- Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил. 498
- Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування.... 520
- Глава 1. Предмет, метод і завдання дисципліни "Регіональна економіка"
- 1.1. Визначення предмету курсу
- Глава 1 Предмет, тетод і завдання дисципліни "Регіональна економіка™
- 1.2. Місце курсу в системі наукових дисциплін
- Глава 1. Предмет, шштод і зав&ання дмсщіітіт "Рв&ішшьш &яомоиікш"
- Глава 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів
- 2.4. Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил
- Глава 2. Принципи розміщення продуктивних сил. Формування ©я. Регіонів
- 2.5. Визначальна роль економічних і соціальних факторів у розміщенні виробництва
- Глава 2. Принципи розміщення продуктивних сші. Формування вк. Регіонів
- 2.6. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил
- Глава 2. Принципи розміщення продуктивних сил. Формування ек. Рвгіонт
- Глава 2. Принципи розміщення продуктивних сил. Формування т. Регіонів
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Глава 3. Економічне районуваша та територіальна організація господарства
- 3.2. Наука про економічне районування
- 3.3. Економічний район, його головні ознаки, районоутворю ючі фактори
- Глава 3, Економічне районування гаа територіальна організація господарства
- Глава 3, Єіюномїчнє раионушнш та територіальна організація тслодзрстаа
- 3.4. Принципи економічного районування
- 3.5. Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів
- 3.6. Типи економічних районів
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Глава 3. Ешшішічн® дшйонутжнш mm вшршжорЬтьма орваиюацїя socnodapctm@a
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- 3.9. Територіальна структура виробничо-територіального комплексу економічного району
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства fTj ' " -*у
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організацій господарства
- 3.10. Удосконалення територіальної організації і структури народного господарства
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Глава 4. Регіони у системі територіального поділу праці
- Глава 4. Ревіоии у системі територіального поділу праці
- Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- 5.4. Завдання державної регіональної економічної політики
- Глава 5. Сутність, тата і завдання регіональної окономічнсії політики
- 5.5. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- Глава 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- Глава 6. Шеханізва реалізації'регіональної'економічная'політики
- Глава 6. Механішй реалізації регіональної економічної політшш
- Глава 6. ІШвланізвв реалізації'регіональної'економічної'політики
- Глава 6. Шехамізм реалізації регіошльтйтоноввічноЯ політики
- 6.4. Спеціальні (вільні) економічні зони - один із засобів реалізації регіональної економічної політики
- Глава 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- Глава 6. Механізм ртамізшцйрегіональної'економічної'політики
- Глава 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- Глава 7. Господарський котплекс України, його структура і трансформація
- §3 Територіальними -урозміщенні галузей виробництва в окремих регіональних економічних районах;
- 7.4. Реструктуризація регіональної економіки в умовах ринку
- Глава 7. Господарський комплекс Утрати, його структура і трансформація
- Глава 7. Господарський комплекс Уеіраїнм, його структура і трансформація
- Глава 7. Господарський вюмплвис України, його csnpytanfpa і трансформація
- Глава 7. Господарський комплекс Ущраїнм, його структура і трансформація
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України
- Глава 8. Природний ms ресурсно-трудовий потенціал економіки України
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудовмй потенцішл шюноші'ти УкраШт
- Глава 8. Природний та ресурсмо-трудовий потенціал еконоішіии України
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал екомошіки України
- Глава 8. Природний та рвсурсно-трудовий потенціал економіки України
- 8.2. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов
- Глава 8. Природний та рвсуреио-трудовий іюттіцШа екомоввівш України
- Глава 8. Природний та ресурсмо-трудовий пот&мцішг економіки України
- Глава 8. Природний та ресурсио-трудовий потенціал економіки України
- Глава 8. Природний та p®cypcno-mpfдовий потенціал енонотіки Україш
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудотий потенціал @иомоміки Ущшни
- Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки Утаїш
- 8.6.4. Міграційні процеси та їх види
- Глава 8. Природний та ресуремо-трудовий пот®нціал етмоміш Умраїни