Глава 2. Принципи розміщення продуктивних сил. Формування т. Регіонів

ної і сировинної бази промисловості. Завдяки впровадженню нових технологій підвищився рівень комплексного використання рудних матеріалів, повнішим є вилучення корисних компонентів з бідних руд та стали більшими повної їх переробка і використання.

Сучасні нові технології створюють можливість ефективно заміню-' вати сировину, яка раніше була основною для виробництва продукції. Так, наприклад, застосування пластиковихтруб замість сталевих і чавунних при прокладці водопроводів та каналізації здійснило технічну революцію в проведенні сантехнічних робіт. По-перше, ці труби у декілька разів легші і значно дешевші за вартістю, по-друге, надзвичайно прості у монтажі і, по-третє, більш довговічні в експлуатації. Якщо сталева труба експлуатується 25-30 років, чавунна - до 50-60 років, то пластикові труби - у 5-Ю разів довше. Сьогодні ці труби широко використовуються і для опалення квартир.

Сьогодні надзвичайно важлива роль науково-технічного прогресу в охороні навколишнього середовища і раціонального використання природно-ресурсного потенціалу. Розвиток науки і техніки дає можливість створювати ефективні заісоби і приладу для очищення промислових і комунальних викидів, які забруднюють землю, воду, повітря. Наявні технології дають можливість переходи на системи замкненого водопостачання, утилізації і переробки відходів виробництва, економно витрачати рослинні і мінеральні ресурси, раціонально використовувати земельний фонд (зменшення площ під забудову, рекультивація).

Науково-технічний прогрес значною мірою впливає на зростання територіальної концентрації виробництва, однак тут треба враховувати регіональні умови: наявність трудових ресурсів, поливних, водних можливостей, обсяги сировинних зон переробних підприємств. Оптимальний розмір підприємств повинен визначатися економічними показниками, зокрема собівартістю продукції і ціновою політикою на ринку її споживання. Однак екологічний фактор має залишатися найголовнішим при обґрунтуванні розміщення будь-яких виробничих підрозділів, тим більше, коли мова йде про підприємства хімічної, металургійної, гірничобудівної та деяких інших галузей промисловості.

57

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2.7. Основні напрями формування та вдосконалення територіальної організації виробництва

У сучасних умовах розвитку територіальної організації продуктивних сил основною проблемою є вдосконалення методів формування та управління територіально-виробничими комплексами. Для обґрунтування основних напрямів розвитку нових територіально-виробничих комплексів потрібно вирішити ряд принципових науково-методичних питань. Різні підходи до створення цих комплексів повинні мати основний напрямок - вдосконалення структури виробництва та досягнення більш високої продуктивності праці на основі інтенсифікації виробничих процесів; залучення до трудової діяльності важливих джерел ресурсів, які можна використовувати для прогресивних економічних і соціальних перетворень.

Прискорене зростання інтенсифікації виробництва породжує якісно нові тенденції в розміщенні продуктивних, сил і висуває відповідні територіально економічні і соціальні проблеми. Щоб перевести економіку на переважно інтенсивний шлях розвитку, необхідно значно збільшити частку капіталовкладень на реконструкцію і технічне переоснащення діючих підприємств, а також на устаткування, оснащення, інструменти при зниженні частки цих витрат на будівельно-монтажні роботи.

Процес реконструкції і технічного переоснащення може відбуватися прискореними темпами в першу чергу у високо розвинутих регіонах, де створені і функціонують виробничі комплекси з потужним потенціалом. Це, в свою чергу, сприяє прискореному зростанню територіальної концентрації виробництва. Характерно, що концентрація виробництва в умовах зростання його інтенсифікації найбільш відчутна у великих містах, де, незважаючи на заходи для обмеження, вони продовжують нарощувати свій величезний виробничий потенціал. Так, наприклад, на території Донецького і Придніпровського районів спостерігається найвища територіальна концентрація промисловості, тут сформувалися найбільші промислові вузли України, а також тут най-

Глшя 2. Принципи розміщення продуктивних сил. Сортування єн. р@гіонт Ш "^

вищі показники виробництва продукції на душу населення. Особливо висока концентрація промисловості спостерігається у Донецькій, Макіївській, Дніпропетровсько-Дніпродзержинській, Київській та Харківській агломераціях.

Тому у першу чергу потрібно йти шляхом здійснення виробничої і просторової деконцентрації промисловості великих промислових вузлів і агломерацій з метою посилення промислово-виробничого розвитку середніх і невеликих центрів, колишніх районних центрів. Прискорення розвитку промисловості у середніх і малих містах периферійних районів не вимагає значних капітальних вкладень на впорядкування населених пунктів і не впливає на зміни в розселенні населення. Більше того, це дає можливість додатково залучити частину трудових ресурсів, які не зайняті у виробництві, а це зменшить міграцію населення у великі помислові центри. Більш повне залучення у промислове виробництво трудових ресурсів у віддалених районах дасть можливість скоротити витрати на розвиток соціальної сфери, оскільки вона вже повною мірою сформована. За підрахунком спеціалістів, економія капіталовкладень при створенні філій, цехів і окремих виробництв великих промислових підприємств у таких містах і райцентрах оцінюється приблизно в 15-20 %.

Наступний напрямок розвитку територіальної організації продуктивних сил - це проблеми вдосконалення методів управління територіальними виробничими комплексами. Різні підходи до створення територіально-виробничих комплексів дозволяють вирішувати питання їх вдосконалення з урахуванням природних і економічних умов, а також перспектив розвитку господарства нових і раніш освоєних територій. У районах з великим промисловим потенціалом, наявністю значної кількості великих міст поступово здійснюються процес вдосконалення їх територіально-виробничих комплексів, оптимізація галузевої структури, технічне переозброєння і розширення діючих підприємств, раціоналізація економічних зв'язків. Це основний напрям Для вирішення проблеми вдосконалення територіальної організації виробництва.

59

Розв'язання завдань, пов'язаних з формуванням нових і вдосконаленням уже функціонуючих теритсріально-виробничих комплексів, вимагає проведення відповідних досліджень у галузі розміщення продуктивних сил та регіональної економіки. Успішне вирішення актуальних питань територіальної організації виробництва в економічних районах можливе лише на основі практичної реалізації науково-обґрунтованих рекомендацій.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Дайте визначення основних понять «закон», «загюномірність».

2. Інтеграція і сучасні інтеграційні процеси.

3. Закономірності розміщення продуктивних сил.

4. Головні принципи розміщення продуктивних сил.

5. Роль економічних і соціальних факторів у розміщенні продуктивних сил.

6. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток і розміщення продуктивних сил.

7. Основні напрями формування та удосконалення територіальної організації виробництва.