52. Значення агропромислового комплексу в господарстві України.

До агропромислового комплексу (АПК) належать сільське господарство, харчова, м'ясо-молочна, борошномельно-круп'яна, комбікормова, мікробіологічна промисловість, а також ряд обслуговуючих підрозділів машинобудування, виробництво мінеральних добрив і хімікатів, сільське будівництво та допоміжні галузі, що забезпечують спорудження об'єктів, транспортування, зберігання і реалізацію сільськогосподарської продукції.

Складовою частиною АПК є продовольчий комплекс, який включає такі підкомплекси: зернопродуктовий, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодо-овочеконсервний, виноградно-виноробний, м'ясний, молочний, олійно-жировий. Проблеми розвитку продовольчого комплексу зумовлені передусім нестабільністю землеробства, зокрема коливанням погодних умов.

У сучасних умовах для успішного розвитку всіх галузей АПК створюються нові форми організації агропромислового виробництва - агропромислові об'єднання, агрокомбінати, агрофірми, асоціації, виробничі й науково-виробничі системи. Найпростішою формою агропромислової кооперації с агропромислове підприємство (колгосп-завод, радгосп-завод). У ній в одному господарстві поєднуються сільськогосподарське і промислове виробництво, тобто зусилля раніше відокремлених, але взаємопов'язаних галузей для підвищення ефективності виробництва.

Нині в деяких областях країни створені й успішно діють агропромислові об'єднання. До них належать на добровільних засадах колгоспи, радгоспи, міжгосподарські підприємства, організації споживчої кооперації, підприємства й організації для обслуговування сільськогосподарського виробництва і переробки сировини, а також; підприємства торгівлі, які реалізовують вироблену об'єднанням продукцію. При цьому підприємства зберігають свою господарську самостійність та юридичні права.

Агропромислові комбінати є виробничо-економічними формуваннями, основне завдання яких полягає в об'єднанні зусиль усіх підприємств та організацій для забезпечення виробництва, заготівлі, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції та високоякісних продовольчих товарів. Вони можуть створюватися або інтеграцією всіх технологічно взаємопов'язаних виробничих підрозділів одного адміністративного району, або об'єднанням в агропромисловому комбінаті підприємств та організацій, розміщених у кількох районах.

Конструктивно новою формою організації агропромислового виробництва є агрофірми, які забезпечують виробництво, зберігання, переробку і реалізацію продукції, проектування і будівництво об'єктів виробничого та соціального призначення і є єдиним організаційно-економічним комплексом.

У сучасних умовах розвитку науково-технічного прогресу здійснюється інтеграція науки і виробництва на основі створення науково-виробничих систем. Завданням науково-виробничих систем є впровадження у виробництво інтенсивних технологій, досягнень науки і техніки, передового досвіду, поліпшення селекції та насінництва, племінної справи. Науково-виробничі системи створюються, як правило, за галузевими принципами. Так, в Україні успішно функціонують науково-виробничі системи "Кукурудза" в Дніпропетровській області, "Цукровий буряк" у Полтавській, "Рапс" в Івано-Франківській та ін.

Оскільки економічні природнокліматичні умови, в яких функціонують сільськогосподарські підприємства, неоднакові, в окремих районах створюються асоціації кооперативів для виробництва м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, цукрових буряків і цукру, соняшнику та олії. Основними виробничими одиницями асоціації є первинні кооперації орендарів для виробництва сільськогосподарської продукції та надання різних послуг.

Найважливішою ланкою АПК є аграрний сектор, оскільки вартість сільськогосподарських виробничих основних фондів у суспільному сільському господарстві на кінець 1995 р. у порівняльних цінах становила 1691,0 млрд крб. В аграрному секторі зайнято майже 75 % середньорічних працівників та виробляється понад 53 % вартості продукції.