2 .Рослинництво.

Рослинництво. Важливою галуззю сільського господарства є рослинництво, рівень розвитку якого впливає і на тваринництво. Розміщення галузей рослинництва значною мірою залежить від посівних площ, їх структури та раціонального використання. Посівна Про­відну роль у структурі посівних площ відіграють зернові куль­тури (50,2 % всіх посівів). Серед зернових найбільші площі зай­мають посіви озимої пшениці і ярого ячменю.

Друге місце в посівах належить кормовим культурам — 7 млн га, що становить 26 % від усієї посівної площі. Третє місце займають технічні культури — 4,2 млн га (15,4 %). Четверте місце — кар­топля і овочебаштанні культури — 2,3 млн га, що становить 8,4 % посівної площі України.

Серед галузей рослинництва найважливішою є зернове госпо­дарство. Це — основа всього сільськогосподарського виробництва. Зернове господарство формує продовольчий фонд і постачає фуражне зерно тваринництву, створює резервні дер­жавні запаси зерна і дає продукцію на експорт. Україна належить до країн із значними обсягами виробництва зерна.

У цілому продовольчим зерном ми забезпечуємо свої потреби, але не вистачає якісного зерна, сильної і твердої пшениці, круп'я­них культур. У зв'язку з цим у вирішенні зернової проблеми пріо­ритетне значення надаватиметься збільшенню виробництва високо­якісного зерна твердих і сильних пшениць, посівні площі під якими мають збільшуватися в степових і лісостепових областях України. Що стосується фуражного зерна, то його частка становить лише 2/5 валового збору всього зерна.

У структурі виробництва зерна більша його частина припадає на озиму пшеницю. Друге місце за валовим збором посідає ячмінь, на третьому місці — кукурудза, на четвертому — жито. За обся­гами валового збору їм значно поступаються овес, просо, гречка, рис, зернобобові.

Основна продовольча зернова культура України — озима пше­ниця, її посіви займають 6—7 млн га, що становить близько 40 % посівів усіх зернових культур. Озима пшениця характеризується високою врожайністю -30—40 ц/га.Яра пшениця викорис­товується в основному як страхова культура, коли доводиться пересівати пошкоджені ділянки озимини.

Природно-кліматичні умови більшої частини України, меншою мірою - - Полісся і Карпат, сприяють вирощуванню озимої пшениці. її посіви зосереджені в степу, де розміщено біль­ше половини її посівної площі в Україні, 1/3 — у Лісостепу і найменше в Поліссі — близько 10 % і в районах Карпат. Значна концентрація посівів озимої пшениці в Дніпропетровській, Запо­різькій, Донецькій, Кіровоградській, Харківській, Полтавській, Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та Автономній Республіці Крим.

Основне виробництво продовольчого зерна озимої пшениці і надалі буде концентруватись у степовій і лісостеповій зонах, де природні умови сприяють вирощуванню зерна високої якості. Обсяги виробництва пшениці в Поліссі мають визначатися внут­рішніми потребами регіонів і господарств. Передбачається на півдні Степової зони та в господарствах АР Крим створення зони товарного виробництва твердої озимої пшениці, де щорічно ви­роблятиметься до 300—350 тис. т зерна. Це дасть змогу забезпе­чити цією сировиною вітчизняну макаронну та круп'яну промис­ловість. Значна частина цього зерна може бути реалізована на світовому ринку.

Озиме жито — друга важлива продовольча культура, менш вимоглива до ґрунтово-кліматичних умов, ніж пшениця. Вона дає хоч і невисокі, проте стабільні врожаї і росте непогано на кислих, бідних поживними речовинами дерно­во-підзолистих фунтах. Основні її посіви зосереджені в Поліссі, в Карпатах і в деяких (переважно північних) районах Лісостепу.

Основними продовольчими круп'яними культурами, що ви­рощуються в Україні, є гречка, просо і рис. Гречка — цінна куль­тура, але посіви її порівняно невеликі (0,3—0,4 млн га) через низьку врожайність (7—10 ц/га), складність очищення тощо. Гречка — те­пло- і вологолюбива рослина, що має короткий вегетаційний пе­ріод (76—85 днів). Найбільш сприятливі умови для її вирощування — північні райони Лісостепу і Полісся, де зосереджені основні її по­сіви.

Просо вирощують переважно в Степу завдяки його посухос­тійкості.

Рис Росте на зрошувальних землях Автономної Республіки Крим, Херсонської, Одеської та Миколаївської облас­тей.

Основними зернофуражними культурами в нашій країні є ячмінь, овес, кукурудза на зерно та зернобобові.

Ячмінь — основна фуражна і частково продовольча зернова культура. Це скоростигла, посухостійка, невибаглива культура. Найсприятливішими для неї є фунтово-кліматичні умови західного і північного Степу та Лісостепу. В Україні ви­рощують озимий та ярий ячмінь. Переважають посіви ярого ячменю, більше в Степу, менше — в Лісостепу і Поліссі, передгір'ї Карпат. Озимий ячмінь дає високі врожаї лише в південних пових районах.

Кукурудза — цінна продовольча і фуражна культура, посухос­тійка, тепло- і світлолюбива. Найкращі ґрунтово-кліматичні умови для її вирощування в Лісостеповій і Степовій зонах. Особливо сприят­ливі умови для вирощування гібридного насіння склалися в Дніп­ропетровській, Одеській, Миколаївській областях; менш сприят­ливі — в Поліссі і Карпатах (за винятком Закарпаття), де куку­рудза дає високі врожаї на зерно — 70 ц/га за середньої врожай­ності по Україні — 30—35 ц/га.

Овес — фуражна і продовольча культура. Це холодостійка, вологолюбива і невибаглива до фунтів зернова культура. Найбільшу частку в структурі посівних площ овес займає в Поліссі і в районі Карпат. Посівна площа цієї куль­тури — 0,5—0,6 млн га. її валові збори протягом 1990-х рр. Ста­новили 1,0—1,3 млн т.

Зернобобові культури мають велике фуражне і частково про­довольче значення. До основних зернобобових культур належать горох, віка, кормовий люпин, а також квасоля, соя, сочевиця та ін.

Зернове господарство розміщене відповідно до особливостей природно-економічних зон України. У Поліссі зернові займають 40—45 % посівної площі цієї зони. Тут більше всього вирощують жита (60—65 % його валового збору в Україні) та зернобобових культур.

У Лісостепу зернові вирощують на площі близько 40—50 % усієї посівної площі. Основна зернова культура Лісостепу — озима пшениця, вирощують також кукурудзу на зерно, ячмінь та зерно­бобові. Лісостепова зона виробляє близько 40 % пшениці, 35 % кукурудзи, 40 % ячменю, 40 % проса, 64 % гречки, 27 % жита.

У Степовій зоні площа під зерновими дорівнює 6,5—7 млн га, що становить 55 % всієї посівної площі зони. Основні зернові культури Степу — озима пшениця і кукурудза на зерно, ячмінь, просо, рис. У Степу вирощують 50—48 % усього зерна України, 50% пшениці, 100% рису. У Степовій зоні виробляється найбільш якісне зерно.

Зернове господарство є основною базою, що формує хлібопродуктовий підкомплекс АПК. До його складу входить: виро­щування зерна, його заготівля, зберігання; низка галузей харчової промисловості, що переробляють і використовують перероблену зернову продукцію (борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, ма­каронна, кондитерська, виробництво харчових концентратів, спир­това, крохмале-патокова та пивоварна); виробництво комбікор­мів; селекція і насінництво зернових культур, виробництво засобів виробництва, що забезпечують його функціонування; інфраструк­тура, що обслуговує цей підкомплекс.

Складовою частиною рослинництва є виробництво технічних культур високотоварної і високоінтенсивної галузі сільського го­сподарства. Розвиток виробництва технічних культур значною мі­рою визначає рівень інтенсивності сільськогосподарського вироб­ництва. Розвиток і розміщення галузі визна­чають як сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощуван­ня окремих технічних культур, так і достатня забезпеченість тру­довими ресурсами. Виробництво технічних культур формує сировинну базу багатьох галузей харчової і легкої промисловості. Основними технічними культурами, що вирощуються в Україні, є цукровий буряк і соняшник, питома вага яких у структурі посів­них площ технічних культур становить 90 %, а також льон-довгу-нець, хміль, тютюн, льон-кудряш, ефіроолійні та лікарські рос­лини, які використовуються також як сировина в харчовій, легкій та медичній промисловості. В останній час різко зросла питома вага вирощування ріпаку, як сировини для виробництва біопалива.

Під технічними культурами зайнято від 15 % до 20 % посівної площі України. Найбільші посівні площі під техніч­ними культурами зосереджені в Степовій і Лісостеповій зонах, тут вища концентрація їх посівів. Значно менша площа і концентра­ція посівів технічних культур в Поліській зоні.

Основна технічна культура України — цукровий буряк. Це і одна з найцінніших культур нашого землеробства. Україна — світовий виробник бурякового цукру. Саме від реалізації буряко­вого цукру наша країна традиційно отримує значний прибуток.При розміщенні посівів цукрових буряків, крім природних умов, врахо­вуються і економічні: наявність трудових ресурсів, переробних підприємств та транспортна забезпеченість. Такі умови є в Лісо­степовій зоні України. Все це пояснює концентрацію посівів цук­рових буряків саме в цій зоні, особливо в її правобережній частині (Вінницька, Черкаська, Київська, Хмельницька, Тернопільська, Чер­нівецька, Львівська, Рівненська, Волинська, Житомирська області), а також в лівобережній (Полтавська, Сумська, Харківська, Черні­гівська області). У Лісостепу сконцентровано 80 % посівів цук­рових буряків України. Ця зона дає майже 70 % усього валового збору цієї культури. Невеликі площі посівів є в північному Степу та на півдні Полісся.

Враховуючи низьку транспортабельність цієї сировини, а також те, що вона швидко псується, підприємства з переробки цукрових буряків — цукрові заводи розміщуються поблизу цукробуряко­вих плантацій. Цукрові заводи разом з сировинними базами ста­новлять елементарні агропромислові утворення.

Серед технічних культур найбільшу посівну площу має соняшник. Культивувати його в в Степовій зоні, де розміщено 80 % його посівів. Частково вирощують соняшник і в Лі­состепу. Найбільші площі посівів зосереджені в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській та Харківській областях.

Серед інших олійних культур в Україні вирощують сою в захід­ному Лісостепу, особливо в Черкаській та Вінницькій областях. Це нова для України культура. У 2000 р. її валовий збір становив 8 тис. т. На півдні, переважно в Миколаївській, Херсонській, Запо­різькій та Дніпропетровській областях вирощують рицину; в захід­них областях — ріпак; ефіроолійні культури — коріандр, м'яту, троянду, лаванду, кмин — вирощують переважно на півдні Криму, на Поділлі.

Льон-довгунець — основна прядивна культура України. Найбільші посівні площі знаходяться в Житомирсь­кій, Чернігівській, Київській, Рівненській, Львівській, Волинсь­кій, Івано-Франківській областях. У Поліссі зосереджено 78 % посівних площ льону-довгунця і виробляється майже 95 % його валових зборів.

До прядивних культур належить і конопля, південні сорти якої вирощуються переважно в Миколаївській, Одеській, Дніпропет­ровській та Черкаській областях, а середньоросійські — в Сумсь­кій, Чернігівській, Полтавській областях. Льонарство і конопляр­ство створюють сировинну базу для розвитку луб'янопромисло-вого підкомплексу АПК. Цей підкомплекс включає виробництва, що переробляють цю сировину.

До технічних культур належать також махорка, тютюн і хміль. Хміль вирощують на Житомирщині, яка дає 70 % його вироб­ництва в Україні. Невеликі його площі є в Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Рівненській та Волинській областях. Махорку висі­вають на Чернігівщині, Полтавщині, Сумщині та Черкащині. Основ­ні посіви тютюну зосереджені в Криму, Закарпатті, Хмельниць­кій та Тернопільській областях, а також на Чернігівщині.

Вирощування картоплі і овочебаштанних культур — важливі галузі рослинництва, що забезпечують населення високоцінними продуктами харчування, а також мають велике технічне і кормо­ве значення. Вирощують Полісся України, північні райони Лісостепу. Картоплю вирощують скрізь, але в цих, сприятливих для її виробництва районах (Чернігівська, Сумська, Волинська, Житомирська, а також Вінницька і Тернопільська області), спо­стерігається найбільша концентрація її посівів. У сировинних зо­нах крохмале-патокових і спиртозаводів концентрація її посівів досягає 34—40 %. Велика концентрація посівів картоплі спосте­рігається і в господарствах приміського типу навколо великих міст, промислових і рекреаційних центрів, де вона досягає 12— 15 %. В південних областях картопля має невелику питому вагу (1—1,5 %) у структурі посівних площ, за винятком районів зрошуваного землеробства, де створені спеціалізовані зони вирощу­вання ранньої картоплі.

В Україні вирощують близько 40 видів різних овочевих культур. Основна маса товарної продукції овочівництва орієн­тується на споживача і виробляється в приміських АПК поблизу великих міст, промислових, рекреаційних центрів, а також у си­ровинних зонах овочеконсервних підприємств. Великі спеціалі­зовані господарства з вирощування овочів розміщені навколо Киє­ва, Харкова, Львова, Дніпропетровська, Запоріжжя, промислових центрів Донбасу, а також Одеси, Херсона, Миколаєва та Криму. Решта овочів вирощується в спеціалізованих зональних районах, природно-економічні умови яких сприяють розвиткові тих чи інших овочевих культур.

Баштанні культури (кавуни і дині) вирощують переважно на півдні і південному сході України — Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області та АР Крим.

Важливою галуззю рослинництва є плодівництво, до складу якого входить садівництво, ягідництво, виноградарство та ін. Плодово-ягідні насадження розміщені по всій території країни, але найбільша їх концентрація в правобережному Лісостепу, пів­денному Степу, Криму та Закарпатті. Ягідники розміщені в Лісостепу та Поліссі, а також навколо великих міст та промислових центрів.