2 .Рослинництво.
Рослинництво. Важливою галуззю сільського господарства є рослинництво, рівень розвитку якого впливає і на тваринництво. Розміщення галузей рослинництва значною мірою залежить від посівних площ, їх структури та раціонального використання. Посівна Провідну роль у структурі посівних площ відіграють зернові культури (50,2 % всіх посівів). Серед зернових найбільші площі займають посіви озимої пшениці і ярого ячменю.
Друге місце в посівах належить кормовим культурам — 7 млн га, що становить 26 % від усієї посівної площі. Третє місце займають технічні культури — 4,2 млн га (15,4 %). Четверте місце — картопля і овочебаштанні культури — 2,3 млн га, що становить 8,4 % посівної площі України.
Серед галузей рослинництва найважливішою є зернове господарство. Це — основа всього сільськогосподарського виробництва. Зернове господарство формує продовольчий фонд і постачає фуражне зерно тваринництву, створює резервні державні запаси зерна і дає продукцію на експорт. Україна належить до країн із значними обсягами виробництва зерна.
У цілому продовольчим зерном ми забезпечуємо свої потреби, але не вистачає якісного зерна, сильної і твердої пшениці, круп'яних культур. У зв'язку з цим у вирішенні зернової проблеми пріоритетне значення надаватиметься збільшенню виробництва високоякісного зерна твердих і сильних пшениць, посівні площі під якими мають збільшуватися в степових і лісостепових областях України. Що стосується фуражного зерна, то його частка становить лише 2/5 валового збору всього зерна.
У структурі виробництва зерна більша його частина припадає на озиму пшеницю. Друге місце за валовим збором посідає ячмінь, на третьому місці — кукурудза, на четвертому — жито. За обсягами валового збору їм значно поступаються овес, просо, гречка, рис, зернобобові.
Основна продовольча зернова культура України — озима пшениця, її посіви займають 6—7 млн га, що становить близько 40 % посівів усіх зернових культур. Озима пшениця характеризується високою врожайністю -30—40 ц/га.Яра пшениця використовується в основному як страхова культура, коли доводиться пересівати пошкоджені ділянки озимини.
Природно-кліматичні умови більшої частини України, меншою мірою - - Полісся і Карпат, сприяють вирощуванню озимої пшениці. її посіви зосереджені в степу, де розміщено більше половини її посівної площі в Україні, 1/3 — у Лісостепу і найменше в Поліссі — близько 10 % і в районах Карпат. Значна концентрація посівів озимої пшениці в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській, Харківській, Полтавській, Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та Автономній Республіці Крим.
Основне виробництво продовольчого зерна озимої пшениці і надалі буде концентруватись у степовій і лісостеповій зонах, де природні умови сприяють вирощуванню зерна високої якості. Обсяги виробництва пшениці в Поліссі мають визначатися внутрішніми потребами регіонів і господарств. Передбачається на півдні Степової зони та в господарствах АР Крим створення зони товарного виробництва твердої озимої пшениці, де щорічно вироблятиметься до 300—350 тис. т зерна. Це дасть змогу забезпечити цією сировиною вітчизняну макаронну та круп'яну промисловість. Значна частина цього зерна може бути реалізована на світовому ринку.
Озиме жито — друга важлива продовольча культура, менш вимоглива до ґрунтово-кліматичних умов, ніж пшениця. Вона дає хоч і невисокі, проте стабільні врожаї і росте непогано на кислих, бідних поживними речовинами дерново-підзолистих фунтах. Основні її посіви зосереджені в Поліссі, в Карпатах і в деяких (переважно північних) районах Лісостепу.
Основними продовольчими круп'яними культурами, що вирощуються в Україні, є гречка, просо і рис. Гречка — цінна культура, але посіви її порівняно невеликі (0,3—0,4 млн га) через низьку врожайність (7—10 ц/га), складність очищення тощо. Гречка — тепло- і вологолюбива рослина, що має короткий вегетаційний період (76—85 днів). Найбільш сприятливі умови для її вирощування — північні райони Лісостепу і Полісся, де зосереджені основні її посіви.
Просо вирощують переважно в Степу завдяки його посухостійкості.
Рис Росте на зрошувальних землях Автономної Республіки Крим, Херсонської, Одеської та Миколаївської областей.
Основними зернофуражними культурами в нашій країні є ячмінь, овес, кукурудза на зерно та зернобобові.
Ячмінь — основна фуражна і частково продовольча зернова культура. Це скоростигла, посухостійка, невибаглива культура. Найсприятливішими для неї є фунтово-кліматичні умови західного і північного Степу та Лісостепу. В Україні вирощують озимий та ярий ячмінь. Переважають посіви ярого ячменю, більше в Степу, менше — в Лісостепу і Поліссі, передгір'ї Карпат. Озимий ячмінь дає високі врожаї лише в південних пових районах.
Кукурудза — цінна продовольча і фуражна культура, посухостійка, тепло- і світлолюбива. Найкращі ґрунтово-кліматичні умови для її вирощування в Лісостеповій і Степовій зонах. Особливо сприятливі умови для вирощування гібридного насіння склалися в Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській областях; менш сприятливі — в Поліссі і Карпатах (за винятком Закарпаття), де кукурудза дає високі врожаї на зерно — 70 ц/га за середньої врожайності по Україні — 30—35 ц/га.
Овес — фуражна і продовольча культура. Це холодостійка, вологолюбива і невибаглива до фунтів зернова культура. Найбільшу частку в структурі посівних площ овес займає в Поліссі і в районі Карпат. Посівна площа цієї культури — 0,5—0,6 млн га. її валові збори протягом 1990-х рр. Становили 1,0—1,3 млн т.
Зернобобові культури мають велике фуражне і частково продовольче значення. До основних зернобобових культур належать горох, віка, кормовий люпин, а також квасоля, соя, сочевиця та ін.
Зернове господарство розміщене відповідно до особливостей природно-економічних зон України. У Поліссі зернові займають 40—45 % посівної площі цієї зони. Тут більше всього вирощують жита (60—65 % його валового збору в Україні) та зернобобових культур.
У Лісостепу зернові вирощують на площі близько 40—50 % усієї посівної площі. Основна зернова культура Лісостепу — озима пшениця, вирощують також кукурудзу на зерно, ячмінь та зернобобові. Лісостепова зона виробляє близько 40 % пшениці, 35 % кукурудзи, 40 % ячменю, 40 % проса, 64 % гречки, 27 % жита.
У Степовій зоні площа під зерновими дорівнює 6,5—7 млн га, що становить 55 % всієї посівної площі зони. Основні зернові культури Степу — озима пшениця і кукурудза на зерно, ячмінь, просо, рис. У Степу вирощують 50—48 % усього зерна України, 50% пшениці, 100% рису. У Степовій зоні виробляється найбільш якісне зерно.
Зернове господарство є основною базою, що формує хлібопродуктовий підкомплекс АПК. До його складу входить: вирощування зерна, його заготівля, зберігання; низка галузей харчової промисловості, що переробляють і використовують перероблену зернову продукцію (борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, макаронна, кондитерська, виробництво харчових концентратів, спиртова, крохмале-патокова та пивоварна); виробництво комбікормів; селекція і насінництво зернових культур, виробництво засобів виробництва, що забезпечують його функціонування; інфраструктура, що обслуговує цей підкомплекс.
Складовою частиною рослинництва є виробництво технічних культур високотоварної і високоінтенсивної галузі сільського господарства. Розвиток виробництва технічних культур значною мірою визначає рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва. Розвиток і розміщення галузі визначають як сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування окремих технічних культур, так і достатня забезпеченість трудовими ресурсами. Виробництво технічних культур формує сировинну базу багатьох галузей харчової і легкої промисловості. Основними технічними культурами, що вирощуються в Україні, є цукровий буряк і соняшник, питома вага яких у структурі посівних площ технічних культур становить 90 %, а також льон-довгу-нець, хміль, тютюн, льон-кудряш, ефіроолійні та лікарські рослини, які використовуються також як сировина в харчовій, легкій та медичній промисловості. В останній час різко зросла питома вага вирощування ріпаку, як сировини для виробництва біопалива.
Під технічними культурами зайнято від 15 % до 20 % посівної площі України. Найбільші посівні площі під технічними культурами зосереджені в Степовій і Лісостеповій зонах, тут вища концентрація їх посівів. Значно менша площа і концентрація посівів технічних культур в Поліській зоні.
Основна технічна культура України — цукровий буряк. Це і одна з найцінніших культур нашого землеробства. Україна — світовий виробник бурякового цукру. Саме від реалізації бурякового цукру наша країна традиційно отримує значний прибуток.При розміщенні посівів цукрових буряків, крім природних умов, враховуються і економічні: наявність трудових ресурсів, переробних підприємств та транспортна забезпеченість. Такі умови є в Лісостеповій зоні України. Все це пояснює концентрацію посівів цукрових буряків саме в цій зоні, особливо в її правобережній частині (Вінницька, Черкаська, Київська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Львівська, Рівненська, Волинська, Житомирська області), а також в лівобережній (Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області). У Лісостепу сконцентровано 80 % посівів цукрових буряків України. Ця зона дає майже 70 % усього валового збору цієї культури. Невеликі площі посівів є в північному Степу та на півдні Полісся.
Враховуючи низьку транспортабельність цієї сировини, а також те, що вона швидко псується, підприємства з переробки цукрових буряків — цукрові заводи розміщуються поблизу цукробурякових плантацій. Цукрові заводи разом з сировинними базами становлять елементарні агропромислові утворення.
Серед технічних культур найбільшу посівну площу має соняшник. Культивувати його в в Степовій зоні, де розміщено 80 % його посівів. Частково вирощують соняшник і в Лісостепу. Найбільші площі посівів зосереджені в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській та Харківській областях.
Серед інших олійних культур в Україні вирощують сою в західному Лісостепу, особливо в Черкаській та Вінницькій областях. Це нова для України культура. У 2000 р. її валовий збір становив 8 тис. т. На півдні, переважно в Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях вирощують рицину; в західних областях — ріпак; ефіроолійні культури — коріандр, м'яту, троянду, лаванду, кмин — вирощують переважно на півдні Криму, на Поділлі.
Льон-довгунець — основна прядивна культура України. Найбільші посівні площі знаходяться в Житомирській, Чернігівській, Київській, Рівненській, Львівській, Волинській, Івано-Франківській областях. У Поліссі зосереджено 78 % посівних площ льону-довгунця і виробляється майже 95 % його валових зборів.
До прядивних культур належить і конопля, південні сорти якої вирощуються переважно в Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській та Черкаській областях, а середньоросійські — в Сумській, Чернігівській, Полтавській областях. Льонарство і коноплярство створюють сировинну базу для розвитку луб'янопромисло-вого підкомплексу АПК. Цей підкомплекс включає виробництва, що переробляють цю сировину.
До технічних культур належать також махорка, тютюн і хміль. Хміль вирощують на Житомирщині, яка дає 70 % його виробництва в Україні. Невеликі його площі є в Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Рівненській та Волинській областях. Махорку висівають на Чернігівщині, Полтавщині, Сумщині та Черкащині. Основні посіви тютюну зосереджені в Криму, Закарпатті, Хмельницькій та Тернопільській областях, а також на Чернігівщині.
Вирощування картоплі і овочебаштанних культур — важливі галузі рослинництва, що забезпечують населення високоцінними продуктами харчування, а також мають велике технічне і кормове значення. Вирощують Полісся України, північні райони Лісостепу. Картоплю вирощують скрізь, але в цих, сприятливих для її виробництва районах (Чернігівська, Сумська, Волинська, Житомирська, а також Вінницька і Тернопільська області), спостерігається найбільша концентрація її посівів. У сировинних зонах крохмале-патокових і спиртозаводів концентрація її посівів досягає 34—40 %. Велика концентрація посівів картоплі спостерігається і в господарствах приміського типу навколо великих міст, промислових і рекреаційних центрів, де вона досягає 12— 15 %. В південних областях картопля має невелику питому вагу (1—1,5 %) у структурі посівних площ, за винятком районів зрошуваного землеробства, де створені спеціалізовані зони вирощування ранньої картоплі.
В Україні вирощують близько 40 видів різних овочевих культур. Основна маса товарної продукції овочівництва орієнтується на споживача і виробляється в приміських АПК поблизу великих міст, промислових, рекреаційних центрів, а також у сировинних зонах овочеконсервних підприємств. Великі спеціалізовані господарства з вирощування овочів розміщені навколо Києва, Харкова, Львова, Дніпропетровська, Запоріжжя, промислових центрів Донбасу, а також Одеси, Херсона, Миколаєва та Криму. Решта овочів вирощується в спеціалізованих зональних районах, природно-економічні умови яких сприяють розвиткові тих чи інших овочевих культур.
Баштанні культури (кавуни і дині) вирощують переважно на півдні і південному сході України — Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області та АР Крим.
Важливою галуззю рослинництва є плодівництво, до складу якого входить садівництво, ягідництво, виноградарство та ін. Плодово-ягідні насадження розміщені по всій території країни, але найбільша їх концентрація в правобережному Лісостепу, південному Степу, Криму та Закарпатті. Ягідники розміщені в Лісостепу та Поліссі, а також навколо великих міст та промислових центрів.
- Практичне застосування і економічна ефективність раціонального розміщення продуктивних сил.
- Методи оцінки ефективності галузевого
- 3. Характеристика розміщення продуктивних сил Донецького економічного району
- Значення аналізу сучасного розміщення продуктивних сил в умовах переходу до ринкової економіки
- 1. Методи аналізу продуктивних сил.
- Характеристика розміщення продуктивних сил Донецького економічного району (характеристика господарства).
- 1.Принципи і чинники розміщення продуктивних сил.
- 3.Характеристика розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району.
- 1.Природні ресурси, їхні види і стисла характеристика.
- 2.Електроенергетика.
- 3. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного
- 1. Природно-ресурсний потенціал території ,його структура і продуктивність.
- Чорна металургія
- 3.Характеристика розміщення продуктивних сил Столичного економічного району.
- 1.Використання та охорона природних ресурсів.
- 2.Кольорова металургія.
- 3.Північно-Східний економічний район ( населення і трудові ресурси).
- Особливості розміщення корисних копалин України.
- Хімічна промисловість
- .Північно-Східний економічний район ( населення і трудові ресурси)
- 1. Ресурси рудних корисних копалин.
- 2. Будівничий комплекс
- 3. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного району. (господарства)
- 1.Ресурси паливних корисних копалин.
- 2.Загальна характеристика машинно-будівельного комплексу.
- 3. Чорноморський економічний район ( природні ресурси).
- 1.Характеристика водних ресурсів.
- 2.Механізм реалізації державної регіональної економічної політики.
- 1.Принципи і чинники розміщення продуктивних сил.
- 2.Сутність та принципи сталого еколого-економічного розвитку України.
- 3.Причорноморський економічний район (населення,трудові ресурси)
- 1.Кліматичні ресурси
- 2.Завдаання державної регіональної політики в економічній сфері, соціальні та економічній.
- 3.Характеристика Карпатського економічного району.
- 1.Земельні ресурси.
- 2.Екологічне обґрунтування розміщення продуктивних сил.
- 3. Розміщення продуктивних сил Причорноморського економічного району (характеристика господарства).
- 1. Біологічні ресурси
- 2.Загальна характеристика агро-промислового комплексу.
- 3. Карпатський економічний район.
- 1. Характеристика трудових ресурсів.
- 2 .Рослинництво.
- 3. Подільський економічний район ( природні ресурси).
- 1.Міграції населення, їх види і значення для економіки України
- 2.Тваринництво.
- 3.Північно-Східний економічний район (природні ресурси).
- 1.Зовнішньоекономічна діяльність України.
- 2.Загальна характеристика транспортних комунікацій.
- 3.Донецький економічний район ( природні ресурси)
- 1.Основні напрями і принципи реалізації політики регіонального розвитку в Україні.
- 2.Загальна характеристика господарства України
- 3.Донецький економічний район ( природні ресурси)
- 1.Основні принципи формування економічних районів.
- 2.Лісопромисловий комплекс
- 3.Центральний економічний район.
- 1.Форми зовнішнього економічної діяльності.
- 2.Завдання регіонального природокористування. Основні зони екологічної кризи в Україні.
- 3.Характеристика розміщення продуктивних сил Подільського економічного району.
- 1.Економіка України в системі міжнародних відносин
- 2.Показники оцінки регіонально-територіальних екологічних проблем.
- 3.Північно- Східний економічний район.
- 1.Економічні взязки України з іншими державами.
- 2.Економічний механізм регулювання ризику в екологічній безпеці.
- 3.Центральний економічний район.
- 1.Основні напрямки ефективної зовнішньоекономічної політики України.
- 2.Значення територіальної організації господарства.
- 3.Подільський економічний район(характеристика господарства)
- 1.Основні форми територіальної організації господарства України.
- 2.Територіально-регіональні екологічні проблеми.Та їхня оцінка.
- 3.Північно-Східний економічний район.
- Значення аналізу сучасного розміщення продуктивних сил в умовах переходу до ринкової економіки.
- 2.Принципи використання і роль природних ресурсів у суспільному розвитку.
- 3.Придніпровський економічний район.
- 1.Принципии і чинники розміщення продуктивних сил.
- 2.Екологічний моніторинг і якість природного середовища
- 3.Донецький економічний район.
- 1.Структура, ефективність роботи і ресурси паливно-енергетичного комплексу
- 2. Чорна металургія . Стан,проблеми та перспективи розвитку.
- 3.Донецький економічний район.
- Методи аналізу розміщення продуктивних сил.
- .Державна регіональна економічна політика.
- 3.Столичний економічний район.
- 1. Природно- ресурсний потенціал території, його структура і продуктивність.
- 2. Напрями державної регіональної економічної політики .
- 3 .Придніпровський економічний район. (характеристика господарства району )