2. Чорна металургія . Стан,проблеми та перспективи розвитку.
Металургійний комплекс України сформувався з орієнтацією на задоволення потреб у металі всього господарства колишнього СРСР, шо позначилось на його розвитку. Чорна металургія України, попри її великі потенційні можливості, деякою мірою залишалась сировинним придатком металургійного комплексу СРСР. Внаслідок цього має місце хибність її виробничої і технологічної структур. Проявляється вона в тому, що у чорній металургії України понад 40 % продукції припадає саме на снергомісткі та екологічно небезпечні сировинні види (залізо- і марганцеворудні матеріали, кокс, флюси, вогнетривкі вироби і матеріали). Якщо врахувати як сировину великі обсяги сталі у вигляді зливків і слябів, які вироблялися в Україні і вивозилися за її межі для перероблення на інших металургійних заводах, то питома вага сировинної частини комплексу сягала 64 %.
Металургійний комплекс. характеризувався надзвичайно високою матеріало- і енергомісткістю.
Обсяги виробництва основних видів продукції чорної металургії в 2000 р. становили від 26,2 % до 61 % від рівня 1990 р. і значно перевищили показники 1995 р. з усіх видів продукції, окрім товарної марганцевої руди.
В Україні виробляється 4 % світового обсягу сталі. За рівнем її виплавки Україна вийшла на сьоме місце у світі (попереду Китай, Японія, США, Росія, Німеччина та Південна Корея).
Чорна металургія потребує вирішення низки проблем, що стримують її ефективний розвиток. Найголовнішою проблемою української чорної металургії є її технічне і технологічне відставання від країн з розвинутою металургією і конкурентів на металургійному ринку. Майже всі металургійні підприємства України відзначаються підвищеним рівнем витрат матеріальних, паливно-енергетичних, трудових та інших ресурсів порівняно з металургією розвинутих країн. У цілому витрати на енергоресурси становлять в Україні понад 40 % собівартості продукції проти 20—25 % в Японії та США. Неефективною є структура металургійної сировини. Останніми роками в Україні всупереч світовій тенденції знижується питома вага брухту як сировини для виробництва сталі і натомість зростає частка переробного чавуну. На виплавку чавуну витрачається понад 60 % загальних енерговитрат металургійного циклу. Майже половина сталі (48,3 %) виплавляється в Україні низькопродуктивним, енерговитратним мартенівським способом. У Росії цей показник знижено до 27 %, у середньому у світі він становить 4,6 %, а в передових країнах (Японія, Корея, США) це виробництво практично відсутнє. Значно відстає Україна і за обсягами виплавленої сталі, що розливається на машинах безперервного лиття заготовок (МБЛЗ).
Для чорної металургії України характерним є низький рівень використання прогресивних світових технологічних досягнень у гірничорудній промисловості і переробках металургійного циклу. Зокрема, в доменному виробництві це — вдування пиловугільного палива. В сталеплавильному — різні способи позапічної обробки сталі, для покращання її якості; агрегати «піч—ківш» — для отримання потрібного хімічного складу сталі. Випуск продукціна застарілому обладнанні і за відсталими технологіями призводи і-ь до високої собівартості і низької якості продукції.
Важливою проблемою є значний знос промислово-виробничих основних фондів. Продовжує існувати нераціональна структура металопродукції, то виробляється, низький рівень виробництва прогресивних видів металопродукції і металу підвищеної якості.
Існує незбалансована структура виробництва і споживання металопродукції. Україна виробляє металу значно більше, ніж споживає, і вивозить великі обсяги металопродукції, що виробляється надлишково. У той же час Україна змушена завозити для потреб власного споживання інші види продукції, які зовсім не виробляються або виробляються недостатньо. Це є наслідком регіональної спеціалізації України як частини металургійного комплексу колишнього СРСР. Нижче рівня потреби в Україні виробляються і завозяться в Україну сортова конструкційна легована сталь, швидкоріжуча сталь, холоднокатаний лист, тонколистова конструкційна холоднокатана сталь, жерсть чорна і біла, бандажі і кільця, деякі види метизів. фасонних профілів прокату тощо.
Серйозним недоліком комплексу є його майже повна орієнтація на експорт продукції.
Залишається недосконалою структура експорту металопродукціі На відміну від передових країн з розвиненою металургією, в експорті яких переважає продукція з високим ступенем переробки, в експорті України склалися обернені співвідношення. Таким чином, доступ України до найлрнбутковішнх сегментів ринку металопродукції залишається обмеженим, за нею закріплюється роль постачальника сировини та продуктів низького ступеня переробки. Все цс послаблює позиції України у світовому розподілі праці та призводить до подальшого скорочення ринків збуту готової продукції і значних втрат валютних коштів.
У 2004 р. Кабінет Міністрів України затвердив «Національну Програму розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року». У цьому документі визначено основні напрями і пріоритети розвитку чорної металургії. У Програмі викладені головні технологічні, економічні, ринкові параметри розвитку національної металургії до 2010 р. Передбачено проведення необхідних структурних змін, технічне і технологічне оновлення галузей комплексу, визначені напрями залучення інвестицій.
Зокрема, окреслено головні напрями реконструкції основної ланки комплексу — металургійних підприємств повною циклу. Передбачається, шо такі заводи, як Краматорський, Костянтннівсь-кий. Донецький, Макіївський металургійний комбінат поступово будуть перетворені на переробні підприємства. На інших металургійних комбінатах передбачені конкретні заходи технічного оновлення і реконструкції доменного виробництва із застосуванням новітніх прогресивних світових технічних і технологічних досягнень.
- Практичне застосування і економічна ефективність раціонального розміщення продуктивних сил.
- Методи оцінки ефективності галузевого
- 3. Характеристика розміщення продуктивних сил Донецького економічного району
- Значення аналізу сучасного розміщення продуктивних сил в умовах переходу до ринкової економіки
- 1. Методи аналізу продуктивних сил.
- Характеристика розміщення продуктивних сил Донецького економічного району (характеристика господарства).
- 1.Принципи і чинники розміщення продуктивних сил.
- 3.Характеристика розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району.
- 1.Природні ресурси, їхні види і стисла характеристика.
- 2.Електроенергетика.
- 3. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного
- 1. Природно-ресурсний потенціал території ,його структура і продуктивність.
- Чорна металургія
- 3.Характеристика розміщення продуктивних сил Столичного економічного району.
- 1.Використання та охорона природних ресурсів.
- 2.Кольорова металургія.
- 3.Північно-Східний економічний район ( населення і трудові ресурси).
- Особливості розміщення корисних копалин України.
- Хімічна промисловість
- .Північно-Східний економічний район ( населення і трудові ресурси)
- 1. Ресурси рудних корисних копалин.
- 2. Будівничий комплекс
- 3. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного району. (господарства)
- 1.Ресурси паливних корисних копалин.
- 2.Загальна характеристика машинно-будівельного комплексу.
- 3. Чорноморський економічний район ( природні ресурси).
- 1.Характеристика водних ресурсів.
- 2.Механізм реалізації державної регіональної економічної політики.
- 1.Принципи і чинники розміщення продуктивних сил.
- 2.Сутність та принципи сталого еколого-економічного розвитку України.
- 3.Причорноморський економічний район (населення,трудові ресурси)
- 1.Кліматичні ресурси
- 2.Завдаання державної регіональної політики в економічній сфері, соціальні та економічній.
- 3.Характеристика Карпатського економічного району.
- 1.Земельні ресурси.
- 2.Екологічне обґрунтування розміщення продуктивних сил.
- 3. Розміщення продуктивних сил Причорноморського економічного району (характеристика господарства).
- 1. Біологічні ресурси
- 2.Загальна характеристика агро-промислового комплексу.
- 3. Карпатський економічний район.
- 1. Характеристика трудових ресурсів.
- 2 .Рослинництво.
- 3. Подільський економічний район ( природні ресурси).
- 1.Міграції населення, їх види і значення для економіки України
- 2.Тваринництво.
- 3.Північно-Східний економічний район (природні ресурси).
- 1.Зовнішньоекономічна діяльність України.
- 2.Загальна характеристика транспортних комунікацій.
- 3.Донецький економічний район ( природні ресурси)
- 1.Основні напрями і принципи реалізації політики регіонального розвитку в Україні.
- 2.Загальна характеристика господарства України
- 3.Донецький економічний район ( природні ресурси)
- 1.Основні принципи формування економічних районів.
- 2.Лісопромисловий комплекс
- 3.Центральний економічний район.
- 1.Форми зовнішнього економічної діяльності.
- 2.Завдання регіонального природокористування. Основні зони екологічної кризи в Україні.
- 3.Характеристика розміщення продуктивних сил Подільського економічного району.
- 1.Економіка України в системі міжнародних відносин
- 2.Показники оцінки регіонально-територіальних екологічних проблем.
- 3.Північно- Східний економічний район.
- 1.Економічні взязки України з іншими державами.
- 2.Економічний механізм регулювання ризику в екологічній безпеці.
- 3.Центральний економічний район.
- 1.Основні напрямки ефективної зовнішньоекономічної політики України.
- 2.Значення територіальної організації господарства.
- 3.Подільський економічний район(характеристика господарства)
- 1.Основні форми територіальної організації господарства України.
- 2.Територіально-регіональні екологічні проблеми.Та їхня оцінка.
- 3.Північно-Східний економічний район.
- Значення аналізу сучасного розміщення продуктивних сил в умовах переходу до ринкової економіки.
- 2.Принципи використання і роль природних ресурсів у суспільному розвитку.
- 3.Придніпровський економічний район.
- 1.Принципии і чинники розміщення продуктивних сил.
- 2.Екологічний моніторинг і якість природного середовища
- 3.Донецький економічний район.
- 1.Структура, ефективність роботи і ресурси паливно-енергетичного комплексу
- 2. Чорна металургія . Стан,проблеми та перспективи розвитку.
- 3.Донецький економічний район.
- Методи аналізу розміщення продуктивних сил.
- .Державна регіональна економічна політика.
- 3.Столичний економічний район.
- 1. Природно- ресурсний потенціал території, його структура і продуктивність.
- 2. Напрями державної регіональної економічної політики .
- 3 .Придніпровський економічний район. (характеристика господарства району )