3.Донецький економічний район.

Р-н розташ на сході і південному сході країни. Площа його – 53,2 тис кв км. Нас-ня – понад 8,2 млн осіб. Район охоплює Донецьку і Луганську області. Е.г.п. в цілому сприятливе. Донецький район має вихід до Азовського моря і зн-ся на перехресті доріг, що ведуть з країн Балтії і Білорусі до країн Закавказзя, з Азії в Європу. Для розвитку госп-ва р-н має в цілому сприятливі прир умови, значні прир ресурси (родючі грунти, кам вугілля, кухонну сіль, кіновар – основну ртутну руду, буд мат-ли та ін.). Не вистачає власних водних ресурсів. Тут зосереджені великі людські ресурси. За к-стю та густосою нас-ня р-н посідає перше місце в Укр. Обидві області дуже урбанізовані (Донецька – 90, Луганська 0 87%). Переважна частина нас-ня зайнята в пр-сті. Є гострі проблеми рац викор труд ресурсів, особливо в шахтарських селищах. Донецький р-н в УК найбіль шекономічно розвинутий, особливо такі галузі, як електроенергетика, вугільна, металургійна, хім пр-сть, важке маш-ня та пр-сть буд мат-в. У с/г домінує приміський тип господарювання. Район має вихід до Азовського моря і розгалужену транспортну мережу, якою здійснюються інтенсивні міжрайонні і міжнародні звязки. Провідна галузь району – вугільна пр-сть. Тут видобувають коксівне (Донецька обл) і енергетичне (Луганська обл) вугілля. На вугільній пр-сті базується потужна електроенергетика. Вона представлена тепловими електростанціями, які дають до третини всієї електроенергії країни (вуглегірська, Луганська, Курахівська, Миронівська, Сіверськодонецька, Словянська, Старобешівська, Штерівська). Чм – це галузь, на якій спеціалізується Донецький р-н. Тут виробляють чавун, сталь, різноманітний прокат. Найб п-ва Чм – “Азовсталь” у Маріуполі, Донецький, Макіївський, Алчевський заводи. Чм-ю обслуговує потужна коксохімічна пр-сть. Найбільші коксохімічні заводи – Авдіївський, Горлівський, Алчевський, Ясинівський, Макіївський. Видобувають у р-ні флюсові вапняки та вогнетриви. Км набагато поступає ться чорній. Основні п-ва зн-ся в Костянтинівці (в-во цинку), Микитівці (в-во ртуті), Артемівську (завод з обробки кольорових металів). Донецький р-н має також потужну хім пр-сть.На базі місцевої коксохімії виробляють азотні добрива в Горлівці і Сіверськодонецьку, анілінофарбова пр-сть розвинута в Рубіжному. В Костантинівці випускають фосфорні добрива. У комплексі з в-вом добрив розвивається сірчаокислотна пр-сть. У р-ні значно розвинута содова пр-сть (Лисичанський содовий завод, Словянське ВО “Хімпром”). Цьому сприяють запаси кухонної солі, а також карбонатної сировини. Набула розвитку хімія орг синтезу. Сировиною для неї є продукти нафтопереробки, природний і коксовий газ. Нафтопереробна пр-сть зосереджена в Лисичанську, смоли і пластмаси виробляють у Донецьку і Сіверськодонецьку, гумотехнічні вироби – в Лисичанську. Сажа (технічний вуглець) постачається із Стаханова. У р-ні добре розвинулося важке маш-ня. Найбільші його п-ва зн-ся в Краматорську. Тут виробляють крокуючі екскаватори, прокатні стани, шахтне і транспортне устаткування, верстати для обробки великих деталей прокатних станів, залізничних вагонів. Гірничошахтне устаткування виробляється на машинобудівних заводах Донецька, Луганська, Горлівки, Дружківки, Ясинуватої, обл-ня для металургійної пр-сті – у Макіївці, Дебальцевому, Словянську. Прокатне маш-ня забезпечується вагонобудівним заводом у Стаханові. Залізничні цистерни дає Маріуполь, тепловози – Луганськ. У Луганську і Маріуполі виробляють с/г машини, в Первомайську Луганської області – електродвигуни для врубових машин. В-во різноманітного електротехнічного обл-ня зосереджено у Донецьку, Словянську і Торезі. Район має потужну будіндустрію, п-ва якої переважно розміщуються в малих і середніх містах. Найб розвитку досягла цементна (Амвросіївка, Макіївка, Єнакієве і Караматорськ) та скляна (Костянтинівка) пр-сть. Виробляють також покрівельні матеріали (толь, шифер), керамічні вироби, залізобетонні конструкції. Прир умови і потреби міського нас-ня сприяли формуванню в р-ні потужного АПК. Близько 80% с/г угідь припадає на орні землі. Вони займають площу понад 3 млн га. З них близько 50% зн-ся під зерновими культурами, 35% - під кормовими. У с/г т-во домінує над рослинництвом. Т-во має молочно-мясний напрям. Розвинуто також свинарство і птахівництво. В найбільш індустріальній частині р-ну с/г має приміський характер. Південь і північ Донецького р-ну спеціалізуються на вирощуванні зерна, насамперед озимої пшениці та соняшнику. П-ва, що переробляють с/г пр-цію, зосереджені переважно у найб пром вузлах. Їхня пр-ція – борошномельно-крупяна, мясна, молочна, пивоварна, виноробна, хлібопекарська та кондитерська. Розвинута в р-ні соляна пр-сть. Тут зосереджено 75% видобутку в країні харчової солі. Легка пр-сть використовує місцеву і довізну сировину. В галузі здебільного працюють жінки. Серед найб п-в р-ну – Донецький бавовняний та Луганський токосуконний комбінати, трикотажні п-ва Луганська, Донецька, Маріуполья, шкіряно-взуттєві – Донецька, Луганська, Костянтинівська, Артемівська. В багатьох містах р-ну є швейні цехи і фабрики. Значно розвинутий транспортний комплекс. За обсягами перевезень р-н посідає перше місце в країні. Провідна роль за цим показником нал залізничному транспорту. Щільність його магістралей теж найбільша в нашій кр і становить 56 км на 1000 кв км території. Основними електрифікованими залізницями є Ясинувата – Чаплине – Дніпропетровськ – Кривий Ріг, Іловайськ - Словянськ – Лозова – Харків, Словянськ – Донецьк – Маріуполь. Друге місце за обсягами перевезень у р-ні посідає автомобільний транспорт. Основні його магістралі: Донецьк – Дніпропетровськ, Донецьк – Артемівськ – Харків, Луганськ – Дебальцеве – Донецьк – Запоріжжя. Промисловими вузлами р-ну є: Донецько-Макіївський, Маріупольський, Горлівсько-Єнакієвський, Луганський, Краматорсько-Костянтинівський, Стаханово-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський. Серед проблем Донецького ек р-ну – територіальна нерівномірність розвитку. Передусім це стосується Луганської області, на півночі якої багато слаборозвинутих малих міст. Ще одна проблема пов з використанням труд ресурсів. Для Донбасу нагальною є також проблема розвитку малих і середніх міст, селищ міського типу, господарство яких тісно пов з вуглевидобутком. Закриття шахт породжує гострі соціальні проблеми. Дуже високий рівень спрацювання обл-ня, що призводить до травматизму, низької якості продукції, високої її матеріало- і енергомісткості. Надзвичайно гостра проблема водопостачання. З-поміж екологічних проблем – такі, як забруднення повітря, грунтів, вод у річках та Азовському морі. Донецький ек р-н, безперечно, має перспективи дальшого соц-ек розвитку. Нині вони залежать насамперед від ринкових реформ, структурної перебудови господарства, державної підтримки вирішення соціальних проблем тощо.

Білет № 29