25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство сша. Криза 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулюванн господарства.

Економічна криза почалася в США, далі поширилася в інших країнах світу.

Початок кризи поклав біржовий крах, що стався у жовтні 1929 року у США. В загальному плані це була криза перевиробництва і величезні запаси товарів не могли знайти збуту. Криза охопила кредитно-фінансову сферу, важку промисловість. Випуск автомобілів, виплавка чавуну, сталі скоротилися на 80 %. Промислове вир-во, нац доход, роздрібна торгівля знизилися двічі, імпорт і експорт - на 75%. Прийшли у глибокий розлад фінанси. За роки кризи збанкрутували 130 тис. фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Мільйони громадян США втратили майно, робочі місця. Було масове безробіття.

У цих умовах новообраний президент Ф. Рузвельт (1932р.) проголосив “новий курс”, основу якого становила ідея державного регулювання економіки. Було прийнято “надзвичайний закон про банки”. За цим законом найбільш життєздатні банки одержали з федеральної резервної системи субсидії і кредити, понад 2 тис. банків (невизнаних “здоровими”) не одержали дозволу продовжувати свою діяльність. Відмінялося вільне ходіння золота. Центральне місце в заходах “нового курсу” зайняло держ регулювання промисловості. Усі галузі промисловості було поділено на 17 груп. Вони прийняли “кодекс чесної конкуренції” - партнери встановлювали розмір вир-ва, ціну, ділили ринки збуту, рівень заробітної плати тощо. Планувалося підвищити ціни на с/г продукцію, скоротивши виробництво та площі посівів. За тимчасові збитки фермери одержували від держави компенсацію. Проводилася важлива соціальна програма. Безробітні працювали на громадських роботах. Безробітним почали видавати фінансову допомогу.

Отже, вперше в мирних умовах держава почала відігравати важливу роль регулятора і координатора у сфері економіки. Це допомогло спочатку зупинити, а потім подолати наслідки кризи 1929-1933 рр.

26. Вплив другої світової війни на економіку США.

США реально вступили у війну проти фашистської Німеччини тільки в 1944 р., коли основні сили противника були розгромлені радянською армією. Втрати американських військ порівняно з СРСР, Францією і Англією були мінімальними. Війна сприяла подальшому успішному розвитку економіки США. Вони стали основним постачальником сировини, обмундирування, озброєння для воюючих країн. В умовах сприятливої кон’юнктури всі галузі господарства збільшили випуск продукції. Особливо значні успіхи мали місце в металургії та машинобудуванні. Відбулися зміни й у сільському господарстві – збільшилися площі посівів, зріс обсяг продукції. У кінці війни економіка США давала 60 % загального випуску промислової продукції світу. Національний прибуток збільшився в 2 рази. Зросли прибутки монополій. У країні було сконцентровано ¾ світових запасів золота. Заборгованість союзників внаслідок допомоги їм по так званому ленд-лізу склала 44 млрд. дол.. У роки війни США емігрували видатні європейські фізики – Р. Оппенгеймер, А. Ейнштейн, Нільс Бор, Енріко Фермі, і їх зусиллями була створена атомна зброя. Війна сприяла значному посиленню економічної, політичної і військової могутності Америки.