20. Втрата Англією промислової монополії. Особливості її імперіалізму.
Промисловий переворот, тобто перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва почався в Західній Європі наприкінці XVIII сторіччя.Великобританія була першою з європейських держав, яка створила у себе мережу фабрик по виробництву сукняних, вовняних та бавовняних виробів, металургійних і машинобудівних підприємств. Це стало можливим завдяки англійським винахідникам, які запропонували промисловцям ткацький верстат, паровий двигун, конвертори для переробки чавуну в сталь. ПП зробив неминучим зміни у засобах транспорту: були поліпшені сухопутні шляхи, прокладені сталеві колії, почалось пароплавне сполучення річок і морів, що з'єднували Велику Британію з Європою, Африкою, Америкою та Азією. У ІІ пол.. XIX ст.. Великобританія перетворилась на "фабрику світу". На її долю припадала половина світового видобутку кам'яного вугілля, виплавки чавуну і обробки бавовни. Питома вага Англії у світовій торгівлі становила 65%. Англійські товари завдяки своїй високій якості і дешевизні не потребують протекціонізму, і успішно конкурують з аналогічними іноземними виробами. Постійні потреби промисловців у великих партіях сировини та матеріалів сприяли розвитку оптової торгівлі та її центрів – товарних бірж. Майже у кожному торговельно-промисловому місті Великобританії діяли біржі, де купці і промисловці укладали угоди з купівлі й продажу значними партіями сировини, матеріалів та готової продукції. Починаючи з 1880 р. становище Великобританії на світовому ринку почалось погіршуватися. Це було викликано тим, що в англійській промисловості застосовували застарілу техніку - парові двигуни, механічні ткацькі верстати. Собівартість і ціни іноземних виробів стали нижчими, ніж на англійські товари, а тому обсяги продажу товарів, вироблених у Великобританії, на світовому ринку почали знижуватися. Замість вкладання коштів в модернізацію промисловості, вони йшли на поширення торгівлі з колоніями. Наприкінці XIX ст. Великобританія втратила роль "майстерні світу", але в цій країні також відбувались зміни: високими темпами розвивалися сталеплавильна, електротехнічна і хімічна промисловість, створювалися монополії у промисловості, сформувався грошовий ринок з банківським капіталом на чолі. Основа могутності Великобританії перейшла від заводів і фабрик до банків і фондових бірж, а сама країна стала фінансовим центром світу.
- 1.Предмет і метод економічної історії. Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
- 2. Периодизация экономической истории
- 3.Сутність первісного нагромадження капіталу як істотної передумови капіталістичної системи господарства.
- 4.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму
- 5. Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- 6 .Економічний розвиток Англії в хvi – першій половині хviіі ст. Аграрний переворот (огороджування). Мануфактура. Особливості первісного нагромадження капіталу.
- 7. Визначення промислового перевороту. Проблематика переворотів. Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.
- 8. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в Англії.
- 9.Особливості формування і розвитку капіталізму у Франції (середина хуііі ст. –1870 р.).
- 10. Розвиток промисловості та сільського господарства Франції (1794 – 1870 рр.). (Промисловий переворот Франції)
- 11. Економічний розвиток Німеччині з кінця хvііі ст. До 1870 р.
- 12. Особливості промислового перевороту в Німеччині
- 13. Розвиток сільського господарства в Німеччині (кінець хvііі ст.–1870 р.Р.). «Прусський» шлях розвитку капіталізму.
- 14. Економічний розвиток сша до громадянської війни (70 рр. Хvііі ст. – 1870 рр.).
- 15. Особливості промислового перевороту в сша.
- 16. Соціально-економічні наслідки громадянської війни в сша (1861-1865 рр.).
- 17.Американський шлях розвитку сільського господарства.
- 18. Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- 19. Перетворення сша наприкінці хіх – початку хх ст у провідну індустріальну державу. Сша з 1870 по 1914 рр. Особливості імперіалізму в сша.
- 20. Втрата Англією промислової монополії. Особливості її імперіалізму.(промисловий переворот)
- 21. Розвиток економіки Німеччини з 1870 до 1914 рр. Особливості її імперіалізму.
- 22. Розвиток господарства Франції з 1870 по 1913 рр.(промисловий переворот)
- 23. Вплив першої світової війни на економіку сша. Період «часткової» стабілізації капіталізму.
- 24. Вплив першої світової війни на провідні капіталістичні країни (Англія, Франція, Німеччина)
- 25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство сша. Криза 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулювання господарства.
- 20. Втрата Англією промислової монополії. Особливості її імперіалізму.
- 21. Розвиток економіки Німеччини з 1870 до 1914 рр. Особливості її імперіалізму.
- 22. Розвиток господарства Франції з 1870 по 1913 рр.
- 24. Вплив першої світової війни на провідні капіталістичні країни (Англія, Франція, Німеччина).
- 25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство сша. Криза 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулюванн господарства.
- 27. Развитие экономики сша в 50-60 гг. XX ст.
- 28. Развитие экономики сша в 70-90 гг. XX ст.
- 29. Вплив першої світової війни на господарство Німеччини. Плани Дауеса і Юнга.
- 30. Економіка фашистської Німеччини в 30 рр. Хх ст..
- 31. Вплив другої світової війни на господарство Німеччини. Післявоєнні перетворення в економіці. Виникнення фрн та її економічний розвиток в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст..
- 32. Господарство фрн в 70-90 рр. Хх ст.
- 33. Вплив першої світової війни на економіку Франції.
- 34. Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарства Франції в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст.
- 35. Економіка Франції в 70-90 рр. Хх ст.
- 36. Вплив другої світової війни на економіку Англії. Розвиток господарства Англії в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст.
- 37. Економіка Англії в 70-90 рр. Хх ст.