21. Розвиток економіки Німеччини з 1870 до 1914 рр. Особливості її імперіалізму.

Німеччина внаслідок перемоги у війні з Францією одержала додаткову територію з багатими природними ресурсами і працьовитим населенням, що сприяло економічному підйому цієї країни. У 1871 році відбулось об'єднання 22 монархій в єдину імперію. У 1877 р. у Німеччині була запроваджена єдина грошова одиниця - марка. Характерною особливістю імперії став розвиток власної важкої промисловості. Практично всі підприємства створювалися на новій технічній основі з використанням нових видів енергії, зокрема електричної, з'явились нові галузі промисловості - електротехнічна, синтетичних барвників, мінеральних добрив. Особливістю індустріалізації Німеччини було те, що прискорений розвиток промисловості, особливо важкої, був спрямований у мілітаристське русло. Процес монополізації відбувався на основі створення картелів та синдикатів. Німеччина розвивалась дуже стрімко і за темпами поступалась лише США. У господарчому житті Німеччини суттєве місце посідали товарні біржі. Держава сприяла біржовій торгівлі і контролювала її розвиток. Також діяли корабельні біржі, фондові біржі. Слабким ланцюгом економічного механізму Німеччини слід вважати наявність крупних землевласників - юнкерів, яким належала значна частина родючих земель. В останні тридцять років XIX ст.. і на початку XX ст.. Німеччина щорічно імпортувала зерно, вовну, шкіру та інші товари сільгоспвиробництва. Залежність від імпорту сировини стримувала розвиток легкої промисловості. Саме в цей період у Німеччині виникла теорія про нестачу життєвого простору і перерозподіл колоній, що належали Великобританії, Франції, Росії