21. Розвиток економіки Німеччини з 1870 до 1914 рр. Особливості її імперіалізму.

Німеччина мала додаткову територію з багатими природними ресурсами і працьовитим населенням, що сприяло економічному підйому цієї країни.

У 1871р. - обєднання 22 монархій в єдину імперію, згодом була запроваджена єдина грошова одиниця – марка, єдина система вимірювання ваги і мір, створені загальнонімецьке залізничне і поштове право.

Відбувався розвиток власної важкої промисловості, яка випередила легку промисловість, завдяки багатим природним ресурсам. Практично всі підприємства створювалися на новій технічній основі з використанням нових видів енергії, зокрема електричної, нові галузі промисловості – електротехнічна, синтетичних барвників, мінеральних добрив.

Прискорений розвиток промисловості був спрямований у мілітариське русло. Німеччина розвивалась дуже стрімко і за темпами поступалась лише США.

У господарчому житті суттєве місце посідали товарні біржі – оптова торгівля сировиною матеріалами та готовими виробами.

Держава сприяла біржовій торгівлі і контролювала її розвиток, не дозволяючи масової спекуляції.

Працювали фондові біржі, які також здійснювали операції з валютою.

Слабкою частиною Німеччини можна вважати наявність крупних землевласників, яким належали значна частина родючих земель.

В останні тридцять років ХІХ ст.. і на початку ХХ ст.. Німеччина щорічно імпортувала зерно, вовну, шкіру та інші товари сільгоспвиробництва. Залежність від імпорту сировини стримувала розвиток легкої промисловості. Саме в цей період у Німеччині виникла теорія про нестачу життєвого простору і перерозподіл колоній, що належали Великобританії, Франції,