5.2. Методи економічного обґрунтування галузевого розміщення виробництв
Методом є спосіб (засіб) досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання, методикою — сукупність методів практичного чи теоретичного пізнання дійсності. У свою чергу, методика є частиною методології, яка забезпечує вивчення певної наукової проблеми. Свідоме застосування наукою обґрунтованих методів у складі методологи є важливою умовою отримання нових знань про досліджуваний об’єкт.
Економічні методи – це способи визначення дійсності і встановлення істини. Вибір методів економічного аналізу залежить від рівня організації і характеру функціонування господарської системи та цілей її дослідження. Завдання аналізу завжди пов’язане з оцінкою стану економічної системи, виявленням причин певного явища та пошуком методів, засобів і ресурсів для поліпшення (за потребою) соціально-економічної ситуації. Для визначення стану або встановлення діагнозу територіальної економічної системи використовують кілька економічних методів.
1. Системний метод. Один із методів комплексного вивчення економіки як єдиного цілого з позицій системного аналізу. Територіальна економічна система як сукупність продуктивних сил і виробничих відносин є відкритою системою. Системними об’єктами є вхід, вихід, мета, зворотний зв’язок та обмеження.
Вхід Переробка Вихід
Вхід економічної системи характеризується сукупністю природних, трудових, виробничих та інформаційних ресурсів.
Переробка — перетворення сировини, матеріалів, ресурсів на готовий продукт.
Вихід — сукупність матеріальних благ та послуг, необхідних для задоволення потреб суспільства.
Мета — випливає з вимог законів виробництва і відтворення населення.
Особливості системного підходу до управління і регулювання виробництва полягають у переході від поточного управління процесами до стратегічного і перспективного, від відокремлених, часткових підсистем до комплексної системи, до підвищення гнучкості й оперативності при освоюванні нових виробів і процесів, від аналізу окремих випадків до системного аналізу варіантів рішень, від підрахунку окремих елементів ефективності до комплексної оцінки всіх факторів, від використання вибіркових матеріалів бухгалтерії до застосування потокового контролю на основі використання економіко-математичних методів і засобів обчислювальної техніки. Системний аналіз управління виробництвом дає змогу всебічно оцінювати раціональність нових капітальних вкладень, інновацій, комплексно враховувати фактори розвитку виробництва, вдосконалювати інформаційні потоки та гарантує оптимізацію прийнятих рішень.
2. Балансовий метод. Метод оброблення й аналізу статистичних даних підприємства, галузі, регіону. Він дає змогу взаємопов’язувати ресурси та їх використання, виявляти пропорції та взаємозв’язки, які утворюються в процесі відтворення. У територіально-економічному аналізі використовують різні баланси, які можна згрупувати:
баланси, які характеризують ресурси окремих продуктів, розподіл та використання їх у національній економіці (баланси різних видів металів, палива, хімікатів, будівельних матеріалів, машин та ін.); їх складають переважно в натуральних показниках.
баланси праці — баланс працездатного населення, баланс зайнятості та використання праці зайнятих та ін.;
баланси, які характеризують утворення грошових ресурсів і використання їх у національній економіці, в окремих галузях чи населенням: баланс державного чи регіонального бюджету, баланс доходів і видатків галузі, баланс доходів і видатків населення та ін.;
баланс виробництва і розподілу валового внутрішнього прибутку, платіжний баланс, міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продуктів.
3. Нормативний метод. Передбачає врахування нормативів — розрахункових величин затрат живої та уречевленої праці на виробництво одиниці продукції або окремі види робіт і послуг.
Нормативи є вихідними даними для встановлення техніко-економічних норм на підприємствах. З огляду на сферу застосування вирізняють такі основні групи нормативів:
нормативи використання матеріальних ресурсів (сировини, палива, матеріалів, електроенергії);
нормативи продуктивності устаткування (машин, механізмів, агрегатів);
нормативи затрат праці (єдині, типові, галузеві норми часу, норми виробітку, нормативи обслуговування або нормативи чисельності за категоріями працюючих).
4. Економіко-математичні методи. Комплекс наукових дисциплін, що сформувався на стику економіки з математикою і кібернетикою: економіко-статистичні методи, моделювання економічних процесів, методи оптимальних рішень.
До нових (точних) методів відносяться економіко-математичні методи, з допомогою яких здійснюється одержання і обробка інформації з використанням обчислювальної техніки. Це сприяє отриманню достовірних матеріалів, дає можливість визначити зв’язок і закономірності при розміщенні виробництв на окремих територіях і регіонах.
До таких методів відносяться:
Метод математичного моделювання. Його застосування дає можливість створити систему взаємопов’язаних моделей, які дозволяють використовувати результати вихідної інформації для прийняття найбільш раціональних рішень при розміщенні продуктивних сил. Послідовність математичного моделювання включає такі етапи, як збір інформації, постановку задачі, і під неї проводять вибір математичного методу вирішення, складання економіко-математичної моделі, розрахунок на комп’ютері та аналіз отриманих результатів.
Метод математичного програмування. Він застосовується для вирішення завдань обґрунтування розміщення виробничих і соціально-побутових об’єктів. Причому за основу при оптимізації моделі розміщення виробництва приймається мінімум витратна виробництво, а обмеженням - наявна матеріальна база, потреба у певному виді продукції, обсяги її випуску, наявність сировини, палива і матеріалів.
Економічний аналіз продуктивних сил і їх розміщення не обмежується переліком найбільш загальних методів. Дослідження їх розвитку і розміщення потребує творчого підходу до відбору і застосування методів з урахуванням вимог часу та поставлених цілей і завдань, зокрема у сучасних умовах необхідно використовувати комп’ютерну техніку і комп’ютерні технології.
Контрольні запитання
Економічні методи аналізу розміщення продуктивних сил.
Через які три аспекти здійснюється аналіз продуктивних сил ?
Поняття економічної ефективності.
Основні чинники ефективного розміщення продуктивних сил.
Що таке об’єкт територіального економічного аналізу ?
- 1. Предмет, метод і завдання дисципліни
- 1.1. Продуктивні сили як невід’ємна складова розвитку економіки
- 1.2. Предмет, мета, структура і задачі науки
- 1.3. Завдання курсу на сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни
- 2. Теорії та концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- 2.1. Теоретичні підходи до розміщення продуктивних сил. Основоположники теорії розміщення виробництва
- 2.2. Економічні передумови розміщення продуктивних сил України
- 2.3. Етапи економічного обґрунтування розміщення продуктивних сил і галузей економіки
- 3. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- 3.1. Особливості та закономірності розміщення продуктивних сил
- 3.2. Основні принципи і фактори розміщення продуктивних сил
- 3.3. Аналіз і формування економічного розвитку регіонів
- Особливості та закономірності розміщення продуктивних сил.
- 4. Економічне районування і територіальна організація продуктивних сил
- 4.1. Сутність, функції, критерії та принципи економічного районування
- 4.2. Типи економічних районів
- 4.3. Територіальна організація продуктивних сил України
- Територіальна організація продуктивних сил України.
- 5. Наукові методи аналізу розміщення продуктивних сил і рівнів економічного розвитку регіонів
- 5.1. Методи аналізу територіальної організації економічної системи
- 5.2. Методи економічного обґрунтування галузевого розміщення виробництв
- 6. Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка
- 6.1. Сутність природно-ресурсного потенціалу, його структура та економічна оцінка
- 6.2. Характеристика природно-ресурсного потенціалу
- 6.3. Охорона природних ресурсів
- Охорона природних ресурсів.
- 7. Населення і трудові ресурси
- 7.1. Чисельність населення та джерела його формування
- 7.2. Урбанізація та її наслідки
- 7.3. Трудові ресурси і зайнятість населення
- Урбанізація та її наслідки.
- 8. Виробничий та науково-технічний потенціал
- 8.1. Виробничий потенціал
- 8.2. Науково-технічний потенціал
- 9. Господарський комплекс України, особливості структури, трансформація в ринкових умовах
- 9.1. Сутність та структура народного господарства
- 9.2. Місце України за рівнем економічного розвитку
- 9.3. Поділ народного господарство за формами власності
- Місце України за рівнем економічного розвитку.
- 10. Міжгалузеві комплекси та їх роль у розвитку економіки України
- 10.1. Особливості формування й аналізу міжгалузевих комплексів
- 10.2. Структурна переорієнтація економіки України
- 11. Сутність регіональної економіки та її територіальні особливості
- 11.1. Сутність регіональної економіки
- 11.2. Регіональні системи ринкових відносин
- 11.3. Особливості регіонального ринку
- 12. Економіка регіонів України й особливості регіонального розвитку
- 12.1. Особливості регіонального розвитку територій України
- 12.2. Діагностика регіонального розвитку
- 12.3. Принципи системно-діагностичного аналізу регіонального розвитку
- 13. Регіональна економічна політика України та управління регіональним розвитком
- 13.1. Поняття, цілі, основні принципи та завдання державної регіональної економічної політики
- 13.2. Етапи та механізми реалізації державної регіональної економічної політики
- 13.3. Принципи і чинники управління регіональним розвитком
- 14. Зовнішньоекономічні зв’язки та їх роль у розвитку продуктивних сил України і регіонів
- 14.1. Об’єктивні передумови розширення зовнішньоекономічних зв’язків
- 14.2. Основні форми і географія зовнішньоекономічних зв’язків
- 14.3. Сучасний стан і проблеми та перспективи зовнішньоекономічної діяльності України