Південний економічний район

Основні риси Південного економічного макрорайону. Південний макрорайон розташований на півдні і південному заході України, переважно на території Причорноморської низовини та Кримського півострова. Площа становить 113 тис. км (близько 19 % території України), населення складає 7,7 млн осіб (15 %), валовий національний дохід - 13 %. У ньому виробляєть­ся 8 % промислової та 14 % сільськогосподарської продукції кра­їни, близько 10,8 % її експорту. Це єдиний район, де питома вага міського і сільського населення в його загальноукраїнській кількості майже однакова: міського близько - 15 %, сільського - 15,5 %.

До його складу входить два економічних райони: Причор­номорський (що складається з трьох областей: Одеської, Микола­ївської і Херсонської") та Автономна Республіка Крим.

Основні риси:

• винятково сприятливе геополітичне положення; значно нижчий, ніж в інших районах країни, рівень господарського осво­єння території, крім прибережної зони;

• високий рівень сільськогосподарського освоєння; досить потужний, але однобокий природно-ресурсний потенціал; неви­соке забезпечення трудовими ресурсами; розріджена система по­селень;

густота транспортної мережі нижча за середню; досить розгалужена структура виробництва; розвинені промисловість і сільсь­ке господарство, нерівномірне розміщення продуктивних сил з високою концентрацією у прибережній зоні; складна екологічна ситуація, особливо в районі великих міст та у Чорному морі.

У територіальному поділі праці економічний макрорайон представлений промисловою продукцією (машинобудування - судна, верстати, обладнання для АПК, кіноапаратура; хімія - бром, кальцинована сода, двоокис титану, лаки, фарби; промисловість будівельних матеріалів). Провідне місце в ланці спеціалізації займає високотоварний АПК, який постачає на зовнішній ринок зерно, соняшник, плодоовочеконсервну та рибну продукцію, виноград, ефірну олію, тютюнові вироби, коньяк тощо.

Розгалужені зовнішні зв'язки району, як міжнародні, так і внутрішньодержавні, склалися, перш за все, завдяки сприятливому геополітичному, транспортно-географічному положенню. Район належить до басейну Чорного моря, межує з промислово роз­виненими Донбасом і Придніпров'ям. Річка Дунай з'єднує із кра­їнами Центральної Європи, а Чорне море - із країнами Середзем­номор'я. Приморське положення макрорайону визначає своєрід­ність його функцій у державному та міжнародному поділі праці. Це перш за все:

1. транспортно-посередницькі функції, бо район виступає морськими воротами України, саме в ньому розташовані всі її чо­рноморські порти;

2. розвиток морегосподарського комплексу, у якому провід­ну роль відіграє і морське суднобудування;

3. пов'язані з приморським положенням та унікальні рекре­аційні ресурси, які лягли в основу розвитку потужного рекреа­ційного комплексу регіону.

Природно-ресурсні передумови розвитку. Поряд із рекреаційними, провідну роль у природно-ресурс­ному потенціалі району відіграють земельні ресурси. Цінні чор­ноземи займають більшість площі району. Інші ресурси досить обмежені і суттєво не впливають на формування спеціалізації го­сподарства. Мінеральні ресурси, за винятком нафти і газу Пів денноукраїнської провінції, залізної руди Керченського родови­ща, йодобромних солей у районі Сивашу, представлені числен­ними, поширеними по території родовищами сировини будівель­них матеріалів. Досить обмежені ресурси прісних вод. І опади, і поверхневий стік тут незначні, тому основну роль у прісних вод­них ресурсах відіграє транзитний стік Дніпра, Дністра, Південно­го Бугу. Особливо напружений водний баланс у Криму.

Величезне народногосподарське значення має Чорне море. Тут здійснюється промислова ловля риби. За останні роки змен­шилася кількість та видова різноманітність рибних ресурсів.

Лісові ресурси зосереджені у Криму, у балках та ярах Півні­чної і Центральної частини Причорномор'я. У Причорномор'ї, Південному районі в цілому лісистість низька і становить при­близно 5 %, майже всі ліси мають природоохоронне і рекреаційне значення.

Загальна характеристика населення. Населення в макрорайоні багатонаціональне, українці ста­новлять 52 %, росіяни - 37 %, далі йдуть болгари, молдовани, єв­реї, білоруси, татари, гагаузи.

Населення в макрорайоні зростало більш повільно, ніж в інших районах України. Тут дуже низька його густота - 68 осіб/км²(по країні - 85 осіб/км² ). Особливо це відчувається в сільській місцевості -у степовій периферійній частині вона становить 20 осіб/км².

Трудові ресурси по території району розміщені нерівномір­но, особливо в Криму. Проте частка зайнятих тут вища, ніж в ін­ших регіонах. Частка міського населення наближається до серед-ньореспубліканської і становить 66 %. Тут розташовано 5 вели­ких міст та майже 140 поселень міського типу.

Провідні галузі спеціалізації виробничого комплексу. У Південному макрорайоні розвивається досить потужне промислове і сільськогосподарське виробництво. Провідну роль відіграють машинобудування, харчова, легка промисловість. Ос нову виробництва складають потужні міжгалузеві комплекси: АПК, рибопереробний (у складі морегосподарського), машино­будівний, рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс незна­чний і не забезпечує район енергією. Створено Південну енерго­систему. Комплекс працює на привізній сировині.

Машинобудування досить розгалужене за структурою. Про­відне місце займає судно - та верстатобудування, сільськогоспо­дарське, точне машинобудування.

Досить розвинена хімічна промисловість району, яка пра­цює на місцевій ропі Сивашу, солях лиманів та довізній сировині.

Традиційною для району є й третя провідна галузь - легка промисловість, переважно текстильна та взуттєва.

Особливо інтенсивно розвинена тут, у складі потужного АПК, харчова промисловість. Вона базується на розгалуженому сільсько­му господарстві і включає майже всі свої виробництва. Провідне мі­сце займають консервне, молочне, ефіроолійне, рибне, м'ясне, тю­тюнове виробництво. Саме на харчову продукцію припадає май­же половина промислової продукції району. Відновлюється вино­градна промисловість після завданих їй великих збитків.

На сільське господарство припадає більше ніж 45 % усієї продукції району. Воно має зерново-тваринницький напрям з широко розвиненим садівництвом і виноградарством.

Сільське господарство високотоварне і бере активну участь у територіальному поділі праці. Ще на початку минулого століття тут сформувалась одна з основних у царській Росії зона зерново­го господарства, перш за все озимої пшениці. Сьогодні є всі мож­ливості не тільки забезпечити країну своїм зерном, але й вивози­ти його за кордон, як і раніше, у великих обсягах. На жаль, ці можливості зараз не реалізовуються. Виробляється тут також со­няшникова та ефірна олія, тютюнові вироби, вирощується виног­рад і баштанні культури.

Це основний район постачання України продукцією рибної та виноробної промисловості. Особливу роль у їх розвитку віді­грають Крим та Одеська область.

Транспорт досить розвинений. Але густота мережі незначна. Основні його види: залізничний, водний (особливо морський), автомобільний.

Добре розвинене рекреаційне господарство. Саме тут зосе­реджено приблизно 70 % усіх санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів України. Вони мають і міждержавне значення, особ­ливо в Криму.

У перспективі основними напрямами розвитку господарства будуть: розбудова морегосподарського, агропромислового, рек­реаційного, машинобудівного комплексів.

Шляхи вдосконалення розміщення продуктивних сил. Важливим для Південного макрорайону є вдосконалення розміщення його продуктивних сил. Сьогодні воно досить нерів­номірне. За великої концентрації господарської діяльності у прибережній частині і Криму рівень господарського освоєння північ­ної частини території найнижчий в Україні (40-45 % від серед­нього). Це стосується густоти населення, поселень, промислових центрів. Територіальна структура промисловості взагалі мало розвинена. До її основних елементів необхідно віднести п'ять ве­ликих вузлів, які склалися навколо основних центрів та міста Севастополь. Крім загальнодержавних, є й специфічні проблеми розвитку продуктивних сил регіону. Вони пов'язані з необхідніс­тю більш ефективного розвитку міжгалузевих виробничих ком­плексів, удосконаленням технологій, економічного і соціального розвитку північних областей Причорномор'я, більш раціональ­ним використанням рекреаційних ресурсів, створенням сучасної банківської, транспортної інфраструктури, вирішенням проблем водопостачання, особливо в Криму. Бар'єри зростання для економічного розвитку - напружений водний та паливно-енерге­тичний баланс, екологічна ситуація, особливо Чорного і Азовського морів, південного берега Криму та прибережної зони Причорномор'я і, як у країні в цілому, фінансова незабезпеченість необхідних для економічної розбудови краю трансформаційних процесів.