logo
Транспортна географія

Тема 11. Водний транспорт.

Мета: Ознайомитись з географією перевезень водним транспортом пасажирів та вантажів.

Зміст роботи:

1. Охарактеризуйте водний транспорт стародавніх цивілізацій – Єгипту, Фінікії, Генуезії, Греції.

2. Охарактеризуйте водний транспорт Київської Русі.

3. Опишіть найбільші ріки Європи, які мають важливе значення по транспортуванні вантажів

Після опрацювання теми студент повинен:

Знати: історію розвитку водного транспорту, основні водні шляхи, склад екіпажу судна та їх основні функції .

Вміти: давати класифікацію морських (річних) суден, характеризувати склад екіпажу морських суден та їх функції.

Форми контролю: усне опитування, вибіркова перевірка конспектів.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення складових елементів водного транспорту України ?

2.Назвіть ознаки класифікації морських суден та охаректерезуйте вантажні та пасажирські судна?

3. Дайте характеристику світових шляхів морських перевезень?

4.Як здійснюється організація перевізного процесу на морському транспорті.

5. Дайте визначення шляхам сполучення річкового транспорту?

Література.

1. Є.П.Качан Економічна і соціальна географія світу. Нав.посібник. Тернопіль, СМП «Астон», 1999, 368 стор. 147-148

2. В.Я.Савенко, В.А.Гайдукевич Транспорт і шляхи сполучення. Підручник, К., «Арістей», 2005, 285, стор. 121-142

3. М.Ф. Дмитріченко, І.І.Кельман, Є.К. Вільковський, З.І. Пеклич, О.І.Мельниченко Загальний курс транспорту. Підручник. Львів, 2011, «Апріорі» - 524 с. стор. 218-276.

Водний транспорт. Одним із найдешевших видів транспорту, який може конкурувати з трубопровідним, є водний транспорт. Слід розрізняти внут­рішній водний (або річковий) транспорт і морський. Внутрішній водний транс­порт хоч і дешевший від автомобільного чи залізничного, але має деякі недоліки: сезонність, коливання рівня води у річках, порівняно низька швидкість руху тощо. Крім того, географія річкового транспорту залежить від конфігурації річкової мережі чи внутрішніх водойм.

Внутрішній водний транспорт розвивається на всіх континентах світу, хоча найбільше значення він має для СІНА, Росії, деяких країн Європи. У СІНА найінтенсивніше використовується система Великих Озер, на яку припадає близько половини таких перевезень. У Росії найбільше вантажів транспортується Волгою і Камою. Значення цих рік як водних доріг зросло після спорудження Волзько-Балтійського водного шляху. Серед європейсь­ких водних доріг важливе значення мають Дніпро, Дунай, Рейн. Останні дві річки з'єднані каналами, що створює розгалужену систему внутрішніх водних доріг між Північним і Чорним морями. Серед інших річок світу важ­ливою транспортною артерією є Амазонка з її притоками, Парана, Нігер. Загальна довжина світової мережі річкового транспорту складає понад 550 тис. км.

Морський транспорт — вид водного транспорту, що відіграє особливу роль у міжнародних перевезеннях. У світовій торгівлі на нього припадає 70% товарообігу. В острівних державах — Великобританії, Японії і Авст­ралії — 100%. Для нафтових країн значення морського транспорту не менш важливе, адже його частка у товарообігу цих країн сягає 95%. Для більшо­сті країн, що розвиваються, чотири п'ятих товарообігу займає морський транспорт.

Географію морських перевезень визначає не мережа шляхів, а розта­шування портів, морських каналів, а також придатність для морського плавання внутрішніх водойм (річок, озер).

Найважливішими каналами світу є Суецький (довжина 161 км), Па­намський (82 км) і Нільський (99 км).

^Важливими внутрішніми водними артеріями, що забезпечують вхід морських суден, в Європі є Рейн (на відстані 360 км, аж до Кельна), у Північній Америці — глибоководне русло Святого Лаврентія (понад 1000 км від Монреаля до озера Онтаріо), у Південній Америці — Амазонка (доступна для плавання океанських кораблів на відстані 1700 км до порту Манаус) та ін.

Усього у світі близько 2 тис. морських портів.

На басейн Атлантичного океану припадає більше трьох п'ятих загаль­ного числа портів і більше трьох п'ятих їх вантажообігу, на басейн Тихого океану відповідно близько 20% і 30%.

У Європі розташовано 46% усіх портів, 12% — у Північній Америці, 16% — у Латинській Америці, 13% — в Азії, 8% — в Африці. Більше трьох п'ятих портів світу знаходиться в економічно розвинених країнах світу. Найбільшими портами світу є Роттердам, Лондон, Нью-Йорк, Філа­дельфія, Марсель, Антверпен, Кобе, Кавасакі, Сінгапур.

За розміром тоннажності торговельного флоту (зареєстрованого і вла­сного) перше місце у світі займає Панама. Тоннажність кораблів, що пла­вають під її прапорами, у 1995 р. становила 57,7 млн. бр.-реєстр. т, або 12,6% світового флоту. На другому місці — Ліберія (54,0 млн. бр.-реєстр. т) і на третьому — Греція (29,1 млн. бр.-реєстр. т). Далі йдуть флоти Японії і Кіпру (відповідно 24 і 23 млн. бр.-реєстр. т). На восьмому місці у світі є Росія (майже 17 млн бр.-реєстр. т). У цілому місткість світового торгового флоту становила 457,4 млн бр.-реєстр. т (1995 р.), збільшившись за останніх ЗО років майже у 4 рази.

Найважливішими товарами, що перевозяться торговельним флотом, є нафта і нафтопродукти, руда і вугілля, деревина, харчові продукти (мо­рожене м'ясо), банани, зріджений газ.

Частка країн, що розвиваються, у світовому морському тоннажі скла­дає всього 10-12%, тоді як у світовому відправленні вантажів — понад 50%. Обсяг перевезень морським судноплавством наблизився до 4,0 млрд. т (на середину 90-х років).

Обсяги вантажних і пасажирських перевезень водним (морським і річко­вим) транспортом незначні і становлять близько 1% для морського і неповних 2% для річкового транспорту порівняно з усіма видами транспорту на суші. Морський транспорт посідає третє місце за вантажообігом після трубопровід­ного і залізничного транспорту, а морські перевезення у міжнародному сполу­ченні постійно зростають, частка яких становить понад 95%.

Середній термін експлуатації торгових суден України перевищує 15 років і з огляду на їх технічний стан переважна більшість західних портів забороняє таким морським торговим суднам вхід на внутрішній рейд. Застаріла інфра­структура українських портів істотно знижує їх продуктивність (до 50%) від продуктивності портів західних країн.

Рентабельність річкового транспорту досягається за рахунок міжнародних сполучень з використанням басейнів рік Дніпра і Дунаю, а також прибережних вод Чорного моря у напрямку країн Центральної, Південної і Східної Євро­пи. Ефективність функціонування річкового транспорту України значно нижча (близько 20%) у порівнянні з розвинутими країнами Заходу.