Транспортна географія

Література.

1 .В.М.Юрківський Регіональна економічна і соціальна географія зарубіжні країни. Підручник Київ « Либідь», 2000, 416 стор. 183 – 186.

Кіпр. Ця острівна держава віддалена від берегів Туреччини на 60 км і від берегів Сирії на 100 км. 80 % її населення вважають себе греками і 20 % турками. І грецька, і турецька мови є державними. За природними умовами, історичним минулим, сучасною структурою господарства і умовами життя населення Кіпр — типова середземноморська країна. Головним джерелом іноземної валюти є туризм і сільськогосподарський експорт. На світовому ринку цінуються кіпрські вина. Острів займає важливе стратегічне положення в східній частині Середземномор'я.

Ліван. Ця країна лежить на східному узбережжі Середземного моря і має вигідне транспортно-географічне положення. В її рельєфі чітко виділяються вузька прибережна рівнина, гірський масив і між гірська улоговина. Типовий середземноморський клімат, родючі ґрунти на узбережжі і в долині, море, піщані пляжі, гірські ландшафти і кедрові ліси — такі природні багатства Лівану. Вони доповнюються історичними і архітектурними пам'ятками минулих епох. щ_е _в у—IV тисячолітті до н.е. на території Лівану з'явилися стародавні міста-держави: Бібл (сучасний Джубель), Tip (Сур), Сідон (Сайда), Беріт (Бейрут). їх населяли фінікійці — моряки, купці і мандрівники-дослідники. Не менш відомий Баальбек з руїнами храмового ансамблю римських часів.

Населення Лівану зосереджене на узбережжі і в долині. Густота його висока — 280 чоловік на 1 км², майже 80 % — жителі міст. В столиці Бейруті мешкає понад 1 млн. чоловік. До 90 % населення — араби, є також вірмени, ассірійці, курди. Державна мова — арабська. Тільки 60 % населення — мусульмани, інші — християни.

В середині XX ст. Ліван виділявся як найрозвинутіша арабська і середньо східна країна, основою господарства якої була сфера послуг. Бейрут був найбільшим фінансовим і торговим центром регіону. В ньому функціонували понад 100 банків. Сфера його послуг, переважно посередницькі операції, охоплювала весь арабський світ. Через нього йшла транзитна торгівля з Європою, а його аеропорт був найважливішим у зв'язках Європи зі Сходом. Ліван мав розвинену туристичну індустрію. Його морські і гірські курорти, бейрутські казино і цікаві історичні об'єкти високо оцінювались багатими туристами з Європи. Ліван називали «Швейцарією Близького Сходу», а Бейрут був відомий як провідний центр арабської науки й культури і вважався найсучаснішим та найкрасивішим містом арабського світу.

Громадянська війна 1975—1991 рр., яка виникла на ґрунті етнічних і релігійних протиріч, зруйнувала Бейрут, завдала Лівану величезної шкоди і підірвала основу його економіки. В 90-х роках Ліван, і зокрема Бейрут, намагаються відновити свої міжнародні позиції, але тепер вони зустрічають конкуренцію з боку малих арабських нафтовидобувних країн Перської затоки.

Ізраїль. Як самостійна країна Ізраїль був створений у 1948 р., тобто після другої світової війни. В безперервних конфліктах зі своїми арабськими сусідами він зміг вистояти лише завдяки необмеженій фінансовій та воєнній допомозі з боку США. Під окупацією Ізраїлю і зараз знаходяться арабські території: Західний берег річки Йордан, сектор Ґаза і Голанські висоти. Створення Ізраїлю як єврейської держави в історичній батьківщині євреїв — Палестині супроводжувалося масовою імміграцією сюди євреїв і надзвичайно загострило політичну обстановку на Близькому Сході.

Невелика територія Ізраїлю дуже різноманітна. Вона включає прибережну низовину, Іудейсько-Галілейське плато, Рифтову долину і пустелю Негев. Річка Йордан і Мертве море утворюють кордон між Ізраїлем та Йорданією. Ізраїль має вихід як до Середземного, так і до Червоного морів. Порт Ейлат, що лежить на березі Акабської затоки, зв'язаний з середземноморським портом Хайфа автострадою і нафтопроводом. Клімат Ізраїлю м'який, середземноморського типу. Водні, паливні, інші мінеральні та лісові ресурси обмежені. Важливим ресурсом Ізраїлю стала освічена і висококваліфікована робоча сила в особі іммігрантів з Європи.

Ізраїль — індустріально-аграрна країна з сучасними промисловістю, сільським господарством і сферою послуг. За своїми характеристиками це більше європейсько-американське, ніж азіатське утворення. Його промислові підприємства виробляють та експортують електронні компоненти, точні інструменти, зброю, пластмаси і добрива, папір, текстиль, одяг і продукти харчування. Важливе місце займає обробка

імпортних алмазів. Головними промисловими центрами є Тель-Авів і Хайфа. Сільське господарство країни багатогалузеве. Головним джерелом води для зрошення є води річки Йордан. Важливим експортним товаром стали цитрусові. Базою іноземного туризму є морські пляжі і курорти, біблейські місця Палестини, а також «святі» місця, що їх відвідують прочани: євреї, християни і мусульмани.

Зовнішня торгівля Ізраїлю дефіцитна. Він ввозить більше товарів, ніж вивозить. В імпорті головним є обладнання, зброя, необроблені алмази, нафта і зерно. Торговими партнерами є США і країни Західної Європи. В імпорті та експорті України частка Ізраїлю становить 0,4 %.

Єрусалим (0,5 млн. жителів) — місто в Палестині, на плоскогір'ї, на висоті 700—800 м н.р.м., з помірним і вологим кліматом. Стратегічне його положення зумовлене тим, що тут збігаються стародавні шляхи з Єгипту, Месопотамії і Сирії. Місто має 3000 років історії і 40 разів переходило від одного володаря до іншого. Це священне місто одночасно для іудеїв, християн і мусульман. Найважливішою іудейською святинею є «Стіна плачу» — частина фундаменту стародавнього храму біблейських часів. У християн своя святиня церква Гроба Господня, побудована на горі Голгофа, де згідно з Біблією Христос був розп'ятий і похований. Мусульманською святинею є найкрасивіша будівля Єрусалима — Мечеть Скали, місцезнаходження якої пов'язане з життям Мухаммеда. Єрусалим притягує паломників різної віри з усього світу. З початку арабо-ізраїльського конфлікту в 1948 р. місто виявилось поділеним на дві частини. Західна, населена євреями, являє собою нову забудову з сучасними промисловими і соціально-культурними об'єктами. Східна частина включає Старе місто, обнесене кріпосними стінами, з головними історичними і релігійними пам'ятками. Воно заселене арабами. Умови життя тут набагато гірші, населення зайняте в кустарно-ремісничому виробництві і туристському бізнесі.

Значення Єрусалима виходить за межі Ізраїлю. Боротьба за нього точиться впродовж багатьох віків. Спроба Ізраїлю перетворити Єрусалим на свою столицю визнається далеко не всіма країнами. Існують проекти перетворення Єрусалима на місто з міжнародним статусом.

Основна література:

1. Є.П.Качан Економічна і соціальна географія світу. Нав.посібник. Тернопіль, СМП «Астон», 1999, 368с

2. В.Я.Савенко, В.А.Гайдукевич Транспорт і шляхи сполучення. Підруч-ник, К., «Арістей», 2005, 285с.

3. В.М.Юрківський Регіональна економічна і соціальна географія зарубіжні країни. Підручник Київ « Либідь», 2000 , 415с.

4. Б.П.Яценко Економічна географія світу. Підручник, К.; «Артек» 2000,-287с.

Додаткова література:

1. М.Ф. Дмитріченко, І.І.Кельман, Є.К. Вільковський, З.І. Пеклич, О.І.Мельниченко Загальний курс транспорту. Підручник. Львів, 2011, «Апріорі» - 524 с

2. Б.М. Каменецкий, И.Г. Кошкин Автомобильные дороги. Учбник М. «Транспорт» 1979, -144с

Содержание