logo
Транспортна географія

Тема 2. Вплив природних умов на транспорт.

Мета: Вивчити вплив природних умов на роботу та формування транспорту.

Зміст роботи:

1.Особливості впливу природних умов на розвиток автомобільного транспорту.

2.Особливості впливу природних умов на розвиток залізничного транспорту.

3.Особливості впливу природних умов на розвиток повітряного транспорту.

4.Особливості впливу природних умов на розвиток водного транспорту.

5. Особливості впливу природних умов на розвиток трубопровідного транспорту.

Після опрацювання теми студент повинен:

Знати: основні переваги і недоліки автомобільного, залізничного, повітряного, водного, трубопровідного транспорту.

Вміти: давати характеристику кожному виду транспорту з урахуванням впливу природних умов на його роботу.

Форми контролю: усне опитування, вибіркова перевірка конспектів.

Питання для самоконтролю

1.Який вплив природних умов на розвиток автомобільного транспорту?

2.Який вплив природних умов на розвиток залізничного транспорту?

3.Який вплив природних умов на розвиток повітряного транспорту?

4.Який вплив природних умов на розвиток водного транспорту?

5.Який вплив природних умов на розвиток трубопровідного транспорту?

Література

1.Б.П.Яценко Економічна географія світу. Підручник, К.; «Артек» 2000,-287, стор. 20-30.

2.В.Я.Савенко, В.А.Гайдукевич Транспорт і шляхи сполучення. Підручник, К., «Арістей», 2005, 285, стор. 186

Природні ресурси - компоненти природи, які використовуються (актуальні) або можуть бути використані (потенційні) як засоби виробництва і предмети спо­живання. До природних ресурсів належать: сприятливі кліматичні умови (енергія Сонця, вітру, води), ґрунти, рослини, тварини, мінеральна сировина, води. При­родні ресурси поділяються на мінеральні, енергетичні, водні, земельні, біологічні (рослинні, тваринні), кліматичні, рекреаційні.

Планета Земля має великі водні, рослинні, мінеральні та інші ресурси. Але во­ни не безмежні. Потреби людини в сировині, паливі безперервно зростають. Про­мислові підприємства використовують воду, сировину, паливо, кисень повітря в зростаючих обсягах. Ступінь використання природних ресурсів визначається не стільки їх природними властивостями, скільки соціально-економічними потребами.

Розрізняють вичерпні і невичерпні природні ресурси. Вичерпні ресурси в свою чергу поділяються на відновлювані та не відновлювані.

До невичерпних природних ресурсів належать водні та кліматичні. Водні ре­сурси - води, що використовуються як джерело водопостачання населення, про­мисловості та сільського господарства, а також як джерело енергії. Кліматичні ре­сурси - сонячна радіація - як джерело світла, тепла та енергії, енергії вітру. Ат­мосферні опади можна відносити до водних та кліматичних ресурсів. Використан­ня невичерпних природних ресурсів не призводить до загального зменшення їх за­пасів на Землі. Тільки забруднення вод та атмосфери може стати серйозною перешкодою подальшого розвитку виробництва, призвести до погіршення умов жит­тєдіяльності населення

Мінеральні ресурси - природні речовини мінерального походження, що ви­користовуються в господарстві як сировина або джерело енергії.

Мінеральні ресурси поділяються на: енергохімічні (вугілля, нафта, природний газ, уран, торій, горючі сланці, торф тощо); рудні (руди чорних, кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів) нерудні металургійні (флю­си, вогнетриви); гірничо-хімічні (апатити, нефеліни, кам'яна, калійна солі, сірка, сірчаний колчедан, барій, фосфорити); технічні (алмаз, корунд, азбест, тальк, каолін, графіт, слюда); будівельні (глина, гіпс, природний камінь); гідротермальні (прісні та мінеральні природні підземні та поверхневі води). Мінеральних ресурсів налічується понад 200 видів.

Мінеральні ресурси - головне джерело матеріального виробництва суспільства. Так, основою енергетики нині є енергетичні, або паливні, ресурси: вугілля, наф­та, природний газ, сланці тощо (мал. 5). Особливо активно людство почало вико­ристовувати ці ресурси у другій половині XX ст.

Водні ресурси - складова частина невичерпних природних ресурсів. Це - во­ди суходолу (річок, озер, льодовиків, штучних водойм, боліт, підземних вод, ґрунтової вологи, снігового покрову), морів, океанів.

Вода - одна з найпоширеніших речовин у природі. На Світовий океан припа­дає 361 млн км2, або 71 %, загальної площі поверхні Землі. Площа всіх внутрішніх водойм суходолу становить близько 3 % площі земної кулі. Майже 10 % суходолу вкрито льодовиками.

Земельні ресурси - землі, що використовуються або можуть бути використані в різних галузях національної економіки; вид відновлюваних природних ресурсів, що характеризуються територією, якістю грунтів, кліматом, рельєфом, гідроло­гічним режимом, рослинністю тощо. Земельні ресурси - основа розміщення госпо­дарських об'єктів, головний засіб виробництва в сільському, лісовому та інших гос­подарствах, де ви-користовується і відіграє роль родючість ґрунтів.

Ресурси Світового океану загалом поділяються на біологічні, мінеральні, енергетичні. Це ресурси, що вже видобуваються або можуть бути добуті з води узбережної частини, дна та надр океанів та морів.

Основними перевагами автомобільного транспорту є – маневреність: доставка вантажу по суходолу в будь-яке місце.

Основними недоліками автомобільного транспорту є: забруднення навколишнього середовища; вплив природно-кліматичних умов; мала вантажність; простої при навантажувально-розвантажувальних операціях; простої на кордонах.

Основними перевагами залізничного транспорту є: велика вантажність, універсальність, майже не впливають природно-кліматичні умови.

Основними недоліками залізничного транспорту є – рух тільки по коліях, забруднення навколишнього середовища; великі витрати паливо-мастильних матеріалів; повільнина доставка вантажу.

Основними перевагами повітряного транспорту є- велика вантажність, швидкість доставки вантажу та пасажирів, комфортабельність перевезень.

Основними недоліками повітряного транспорту є доставка вантажу тільки в аеропорти, вплив природно - кліматичних умов на роботу повітряного транспорту.

Основні переваги водного транспорту є – найбільша вантажність у порівняні з іншими видами транспорту,найдешевший вид перевезень., універсальність перевезень.

Основні недоліки водного транспорту є мала швидкість доставки вантажу та пасажирів, сезонний вид перевезень, вплив природно - кліматичних умов на роботу водного транспорту.

Основними перевагами трубопровідного транспорту є найбільш екологічно безпечний. Його головний елемент- трубопровід - більшою частиною розміщується в закритій траншеї і при грамотному будівництві не порушує ні структури ґрунту, ні ландшафту. Його енергетичний елемент - компресорні і пере­качувальні станції - за наявності газотурбінних чи дизельних приводів розташовується, як правило, поза межами міст і, у всякому разі, поза житловими масивами, і тому не загрожує значним забрудненням повіт­ря. За наявності електроприводу питання небезпечного забруднення атмосфери знімається взагалі.

Основні недоліки трубопровідного транспорту. Проте існують специфічні аспекти несприятливого впливу трубопро­відного транспорту на природу. Це, насамперед, відчуження на його ко­ристь значної смуги землі, по якій пролягає траса. При спорудженні па­ралельно трасі трубопроводу ще й лінії електропередач (ЛЕП) смуга відчуження значно розширюється.

При трасуванні трубопроводів через ріки, озера і морські протоки, труби особливо ретельно перевіряються на відсутність прихованих де­фектів у металі і надійно ізолюються від корозії.