Тема 10. Шкільний краєзнавчий музей
Шкільний краєзнавчий музей — організаційний центр краєзнавчої роботи школи. Він є ефективним осередком навчання. Експозиція музею дає змогу з найбільшим ефектом використати ілюстративний матеріал для глибокого засвоєння учнями на уроках шкільної програми з географії. Музей відкриває також великі можливості для організації самостійної творчої роботи учнів. Після проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю у школі накопичується багато краєзнавчих матеріалів.
Шкільний музей є однією з форм розвитку творчої самодіяльності і громадської активності учнів у процесі збирання, дослідження, обробки, оформлення і пропаганди матеріалів з історії природи і суспільства, які мають виховну і науково-пізнавальну цінність. Мета і завдання музею — сприяти формуванню в учнів патріотизму, розширенню їхнього світогляду і вихованню пізнавальних інтересів і здібностей, розвитку суспільно-політичної активності, виробленню практичних навичок пошуково-дослідницької роботи, вдосконаленню навчально-виховного процесу. Він є базою для здійснення краєзнавчого принципу у навчанні та вихованні школярів.
Нерідко шкільні музеї є організаційними центрами краєзнавчої та агітаційно-масової роботи серед населення. Вони тісно співробітничають з громадськими організаціями, науковими установами та державними музеями і відіграють значну культурно-освітню і виховну роль.
Створення краєзнавчого музею неможливе без активної пошуково-дослідницької роботи школярів у позаурочний час. В організації музею, крім юних краєзнавців, повинні брати участь учителі й батьки.
Найбільш поширені в школах комплексні краєзнавчі музеї широкого профілю, експозиції яких відображають історію, природу, економіку, населення та культуру краю. Широкий профіль музею дає можливість всебічно вивчити рідний край і залучити до краєзнавчої роботи більшість учнів і весь педагогічний колектив.
Шкільні краєзнавчі музеї працюють на громадських засадах, широко використовують актив учителів та учнів. В роботі музею, як і в його створенні, беруть участь педагогічний колектив школи, дитячі організації, батьківський комітет і шефи.
В основі організаційної структури і керівництва роботою музею лежить принцип самоврядування. Загальне керівництво ним здійснюють директор школи та організатор позакласної роботи, а безпосередньо завідує музеєм керівник, призначений директором з-поміж вчителів-краєзнавців. Спрямовує роботу музею рада, яка обирається на загальних зборах його активу.
Робота шкільного музею тісно пов'язана з виконанням навчально-виховних завдань, з усією позаурочною виховною роботою.
Структура музею залежить від багатьох чинників і насамперед від його профілю та від кількості зібраного краєзнавчого матеріалу. Бажано, щоб кожний шкільний музей відображав типовий, характерний для свого краю матеріал. Музей — це експозиція натуральних, штучних, об'ємних і графічних експонатів. Його розміщують в одному з приміщень школи для обслуговування навчально-виховного процесу.
Експонати музею збирають і виготовляють в основному самі учні під керівництвом учителів. Так школярі здобувають необхідні для самостійної роботи знання і навички, оволодівають методами пошуково-дослідницької роботи.
Музей працює згідно із затвердженими його радою перспективними тематико-експозиційними та річним планами. Основою першого є шкільна програма, окремі питання якої відображені у відповідних темах музейної експозиції. У тимчасовій експозиції на допоміжних або додаткових стендах подані додаткові теми, присвячені актуальним питанням суспільного та економічного життя краю, проблемам світової політики.
Процес створення краєзнавчого музею проходить такі послідовні етапи: розробка тематики і структури, складання тематичного і тематико-експозиційного планів, відбір краєзнавчих матеріалів, складання колекцій та ескізів, розміщення експонатів, оформлення експозиції. Розробляючи тематичну структуру музею, слід згрупувати експозиційний матеріал по відділах: історичний, географічний, етнографічний, літературний, професійно-довідковий, а також «Вивчаємо рідний край», «Наша школа».
Відділи музею складаються з різних розділів, експозиції яких представлені наочними матеріалами — експонатами. Останні становлять головне багатство музею.
Одне із центральних місць шкільного краєзнавчого музею займає географічний відділ. Пропонуємо схему оформленню та експозиції цього відділу
- М. П. Крачило
- Тема 2. Викладання краєзнавства в дореволюційній росії
- Тема 3. Викладання краєзнавства в колишньому срср
- Тема 4. Місце краєзнавства і туризму в системі шкільної освіти україни
- Тема 5. Краєзнавство, туризм і міжпредметні зв'язки географії
- Тема 6. Основні форми туристично-краєзнавчої роботи
- Тема 7. Методи дослідження і дослідницька робота під час екскурсій та походів
- Таблиця 1. Стан підземних вод
- Зоогеографічні дослідження
- Фенологічні дослідження
- Дослідження природно-територіальних комплексів
- Економіко-географічні дослідження
- Топонімічні дослідження
- Обробка матеріалів, зібраних під час екскурсій і туристських подорожей
- Тема 8. Використання краєзнавчого матеріалу в курсах шкільної географії Тематичне планування
- Тема 9. Краєзнавчі основи вивчення факультативних курсів
- Тема 10. Шкільний краєзнавчий музей
- І. Географічне положення свого краю
- II. Геологічна будова, рельєф та корисні копалини
- III. Клімат
- IV. Внутрішні води
- V. Грунти
- VI. Рослинність
- VII. Тваринний світ
- VIII. Ландшафт
- IX. Охорона природи
- X. Населення краю
- XI. Господарство краю
- XII. Культура краю
- Оформлення та експозиція відділу «Вивчаємо рідний край»
- Оформлення та експозиція відділу «Наша школа»
- Оформлення та експозиція професійно-довідкового відділу
- Тема 11. Методика організації та проведення туристських походів (подорожей) школярів
- Туристська вікторина
- План вечора
- Практичні роботи
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Таблиця 2. Практична робота на місцевості
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Завдання для роботи в аудиторії
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Таблиця 3. Річний план роботи туристично-краєзнавчого гуртка
- 1. Особисте спорядження
- 2. Групове спорядження (з розрахунку на 16 чоловік)
- 3. Спеціальне спорядження (з розрахунку на групу з 16 чоловіків)
- 4. Нормативи туристського спорядження для різних класів загальноосвітніх шкіл, шт.
- 5. Добовий раціон продуктів на одного учасника, г
- 6. Ремонтний набір (з розрахунку на групу з 16 чоловік)
- 7. Склад похідної аптечки та основні способи застосування медичних засобів (з розрахунку на групу з 16 чоловік)