Оформлення та експозиція професійно-довідкового відділу
1. Стенд з описом найбільш поширених і потрібних у краї професій.
2. Матеріали, що показують систему оволодіння масовими спеціальностями.
3. Передовики виробництва та їхні досягнення.
Створення шкільного краєзнавчого музею — це вища стадія туристично-краєзнавчої роботи школи, а не її завершення. Нові педагогічні завдання вимагають нових форм туристично-краєзнавчої діяльності. Музей повинен бути постійною творчою лабораторією всього шкільного колективу, робота якого будується на основі цілеспрямованості та ініціативи вчителів і учнів.
Головне завдання ентузіастів-краєзнавців — постійне поповнення, оновлення та вдосконалення експозиції музею. Зміни в природі та житті людей є невичерпним джерелом поповнення експозиції новими матеріалами. Лише за таких умов можна вважати, що туристсько-краєзнавча робота в школі поставлена на належний рівень і музей успішно виконує покладену на нього навчально-виховну роль.
У пошуково-дослідницькій роботі вчителів та їх вихованців меж немає. При цьому пошук матеріалів, повинен проводитися планомірно, постійно і цілеспрямовано.
Розповіді про експонати музею на засіданнях краєзнавчого гуртка (товариства), використання його матеріалів на уроках географії та з інших шкільних дисциплін помітно підвищує інтерес учнів до краєзнавчої роботи. Збирання матеріалу, що стосується краю, проводиться не тільки членами краєзнавчого гуртка (товариства), а й багатьма учнями інших гуртків, а також батьками.
Навчальна робота шкільного краєзнавчого музею передбачає вивчення краєзнавчих тем та розділів природознавства, фізичної та економічної географії з використанням експонатів музею на уроках.
Отже, шкільний краєзнавчий музей має велике значення у підготовці та проведенні уроків географії краєзнавчий матеріал дає змогу вчителю географії добре підготуватися до уроків і широко використовувати його у процесі викладання. Наприклад, мінерали і гірські породи, зібрані в музеї, демонструються на уроках у всіх класах, де вивчають географію, при вивченні корисних копалин району, області, країни.
На матеріалах краєзнавчого музею проводиться практичне заняття у 6 класі з опису гірських порід і матеріалів. Під час вивчення теми «План і карта» (6 клас) чудовим наочним матеріалом є туристська карта, складена учнями старших класів. За місцевим календарем погоди та схемами фенологічних спостережень шестикласники визначають різницю між поняттями «погода» та «клімат». На основі матеріалів краєзнавчого музею доцільно розпочати вивчення природних зон у 6 класах з помірної зони.
Важко переоцінити роль експонатів краєзнавчого музею при вивченні географії України. Дуже легко вивчати свою область у краєзнавчому музеї, де все під руками: різні колекції, схеми, карти та інше наочне приладдя, виготовлене та зібране руками юних краєзнавців. У дослідників рідного краю виховується почуття гордості за свої знахідки, палке бажання поповнити музей новими експонатами.
Збагачують музей цікавими експонатами і далекі туристські подорожі, які залучають учнів, колись байдужих, до краєзнавства і туризму.
Створення шкільного краєзнавчого музею вимагає від учителів великої організаторської роботи. Щодо цього цікавий досвід учителя географії Кіцманської СШ № 1 Чернівецької області В. С. Місевича. Він створив найкращий в області шкільний краєзнавчий музей, на базі якого діє Кіцманський районний музей
- М. П. Крачило
- Тема 2. Викладання краєзнавства в дореволюційній росії
- Тема 3. Викладання краєзнавства в колишньому срср
- Тема 4. Місце краєзнавства і туризму в системі шкільної освіти україни
- Тема 5. Краєзнавство, туризм і міжпредметні зв'язки географії
- Тема 6. Основні форми туристично-краєзнавчої роботи
- Тема 7. Методи дослідження і дослідницька робота під час екскурсій та походів
- Таблиця 1. Стан підземних вод
- Зоогеографічні дослідження
- Фенологічні дослідження
- Дослідження природно-територіальних комплексів
- Економіко-географічні дослідження
- Топонімічні дослідження
- Обробка матеріалів, зібраних під час екскурсій і туристських подорожей
- Тема 8. Використання краєзнавчого матеріалу в курсах шкільної географії Тематичне планування
- Тема 9. Краєзнавчі основи вивчення факультативних курсів
- Тема 10. Шкільний краєзнавчий музей
- І. Географічне положення свого краю
- II. Геологічна будова, рельєф та корисні копалини
- III. Клімат
- IV. Внутрішні води
- V. Грунти
- VI. Рослинність
- VII. Тваринний світ
- VIII. Ландшафт
- IX. Охорона природи
- X. Населення краю
- XI. Господарство краю
- XII. Культура краю
- Оформлення та експозиція відділу «Вивчаємо рідний край»
- Оформлення та експозиція відділу «Наша школа»
- Оформлення та експозиція професійно-довідкового відділу
- Тема 11. Методика організації та проведення туристських походів (подорожей) школярів
- Туристська вікторина
- План вечора
- Практичні роботи
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Таблиця 2. Практична робота на місцевості
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Завдання для роботи в аудиторії
- Завдання для самостійної роботи
- Завдання для роботи в аудиторії
- Таблиця 3. Річний план роботи туристично-краєзнавчого гуртка
- 1. Особисте спорядження
- 2. Групове спорядження (з розрахунку на 16 чоловік)
- 3. Спеціальне спорядження (з розрахунку на групу з 16 чоловіків)
- 4. Нормативи туристського спорядження для різних класів загальноосвітніх шкіл, шт.
- 5. Добовий раціон продуктів на одного учасника, г
- 6. Ремонтний набір (з розрахунку на групу з 16 чоловік)
- 7. Склад похідної аптечки та основні способи застосування медичних засобів (з розрахунку на групу з 16 чоловік)