18.1. Тире між підметом та присудком

1. Між підметом та присудком ставиться тире, якщо присудок виражений іменником у Н. в.: Моє життя – руйновище любові. Жива природа – ось довічний храм.

Але перед присудком-іменником тире зазвичай не ставиться, якщо:

а) присудок-іменник має при собі заперечну частку не: Серце не камінь;

б) присудок-іменник має при собі частки як, мов, ніби, наче і под. та що (у значенні як): Вода як скло. Осіннє сонце як мачушине серце. Дівочий вік як маків цвіт. Твій погляд що вогонь.

УВАГА! Кома перед словами як, мов, ніби, наче, що ставиться тільки тоді, коли вони стоять після присудка, вираженого прикметником, дієприкметником, дієсловом (у цьому випадку словами як, мов, ніби, наче, що починається порівняльний зворот), пор.: Вода прозора, як скло. Осіннє сонце холодне, як мачушине серце. Дівочий вік короткий, як маків цвіт. Твій погляд палить, що вогонь;

в) підмет виражений особовим чи вказівним займенником: Ми спадкоємці спадків розграбованих. То камінь, а не серце;

г) перед присудком-іменником стоїть вставне слово, частка, сполучник або другорядний член речення, що відноситься до присудка: Турист тільки гість, а не господар. Підтримка друзів, кажуть, запорука успіху. Людина кожна якоюсь мірою поет. Хліб усьому голова.

У цих випадках тире можна ставити з метою смислового та інтонаційного виділення присудка чи підмета, але тоді тире кваліфікують як необов’язковий (факультативний) розділовий знак: Вовк – не пастух, а заєць – не городник. Життя – як той потік, а час – мов океан. Бо ти на землі – людина. Жінка ж – тільки жінка.

Тире обов’язкове лише тоді, коли перед присудком-іменником є вказівні частки це, то, ось, значить: Умерти на полі – то не слава. Духовність – то як озонова пелюстка. Вона – оце моє щастя. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

УВАГА! Якщо вказівні частки це, то, ось, значить стоять після вставного слова, прислівника, частки або сполучника, то тире може не ставитися: Смерть усе-таки це празник, який буває тільки раз в житті. Якщо ж указівні частки стоять перед вставним словом, прислівником, часткою або сполучником, то тире обов’язкове: Смерть – це усе-таки празник, який буває тільки раз в житті.

2. Між підметом та присудком ставиться тире, якщо хоча б один із головних членів речення виражений інфінітивом: Чути мамину мову – така благодать. Любити свій народ – то жити його болем.

УВАГА! Тире ставиться й тоді, коли перед присудком-інфінітивом є заперечна частка не: Життя прожити – не поле перейти.

3. Між підметом та присудком ставиться тире, якщо присудок виражений кількісним числівником: Тричі по п’ять – п’ятнадцять.

4. Не треба ставити тире перед присудком, який виражений прикметником, дієприкметником, порядковим числівником, займенником: Мій молодший син кмітливіший. Мій перший вірш написаний в окопі. Цей виступ на сцені для мене перший.

Тире як факультативний розділовий знак у такому випадку можна ставити хіба що з метою смислового та інтонаційного виділення присудка: Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні.

5. Не ставиться ніякий розділовий знак перед частками як, мов, ніби, наче і под., які стоять перед присудком-дієсловом: Ліси наче світилися наскрізь.