15.1. Відмінювання кількісних числівників
1. Числівник один змінюється за родами, числами і відмінками:
-
Відмінок
Чол. р.
Серед. р.
Жін. р.
Мн.
Н.
один
одне, одно
одна
одні
Р.
одного
однієї, одної
одних
Д.
одному
одній
одним
З.
один, одного
одне,
одно
одну
одних,
одні
О.
одним
однією, одною
одними
М.
на одному, однім
на одній
на одних
УВАГА! Наголос у непрямих відмінках числівника один падає на закінчення: одногó, одномý, на одномý, однúм, однúх. Але в стійких сполученнях наголос, як правило, переходить на перший склад: один óдного, один óдному, один за óдним.
2. Числівники два (дві), двоє, три, троє, обоє, обидва (обидві) змінюються за такими зразками:
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
два
двоє
три
троє
обоє
обидва
Р.
двох
трьох
обох
Д.
двом
трьом
обом
З.
два, двох
двоє, двох
три, трьох
троє, трьох
обоє, обох
обидва, обох
О.
двома
трьома
обома
М.
на двох
на трьох
на обох
УВАГА! За зразком два, двоє відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька; за зразком три, троє – числівники чотири, четверо, за винятком О. в.: чотирма.
3. Числівники п’ять, п’ятеро, шість, шестеро змінюються за такими зразками:
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
п’ять
п’ятеро
шість
шестеро
Р.
п’яти, п’ятьох
шести, шістьох
Д.
п’яти, п’ятьом
шести, шістьом
З.
п’ять, п’ятьох
п’ятеро, п’ятьох
шість, шістьох
шестеро, шістьох
О.
п’ятьма, п’ятьома
шістьма, шістьома
М.
на п’яти, п’ятьох
на шести, шістьох
УВАГА! За зразком п’ять, п’ятеро відмінюються також:
а) числівники дев’ять, десять та збірні дев’ятеро, десятеро;
б) числівники одинадцять – дев’ятнадцять, кільканадцять та збірні одинадцятеро – дев’ятнадцятеро, кільканадцятеро;
в) числівники двадцять, тридцять та збірні двадцятеро, тридцятеро.
4. Числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, кількадесят відмінюються подібно до числівника п’ять, при цьому перша їх основа (п’ят-, шіст-, сім-, вісім-, кілька-) залишається незмінною:
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
п’ятдесят
Р.
п’ятдесяти, п’ятдесятьох
Д.
п’ятдесяти, п’ятдесятьом
З.
п’ятдесят, п’ятдесятьох
О.
п’ятдесятьма, п’ятдесятьома
М.
на п’ятдесяти, п’ятдесятьох
5. Числівники двісті, триста, чотириста відмінюються за таким зразком:
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
двісті
триста
чотириста
Р.
двохсот
трьохсот
чотирьохсот
Д.
двомстам
трьомстам
чотирьомстам
З.
двісті
триста
чотириста
О.
двомастами
трьомастами
чотирмастами
М.
на двохстах
на трьохстах
на чотирьохстах
6. Числівники п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот відмінюються за одним зразком, при цьому перша їх частина (п’ят-, шіст-, сім-, вісім-, дев’ят-) також відмінюється:
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
п’ятсот
шістсот
Р.
п’ятисот
шестисот
Д.
п’ятистам
шестистам
З.
п’ятсот
шістсот
О.
п’ятьмастами, п’ятьомастами
шістьмастами, шістьомастами
М.
на п’ятистах
на шестистах
7. Числівники сім, семеро, вісім, восьмеро відмінюються за такими зразками:
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
сім
семеро
вісім
восьмеро
Р.
семи, сімох
восьми, вісьмох
Д.
семи, сімом
восьми, вісьмом
З.
сім,
сімох
семеро,
сімох
вісім,
вісьмох
восьмеро, вісьмох
О.
сьома, сімома
вісьма, вісьмома
М.
на семи, сімох
на восьми, вісьмох
8. Числівники сорок, дев’яносто, сто в непрямих відмінках, крім З. в., мають закінчення -а: сорока, дев’яноста, ста; форма З. в. збігається з формою Н. в.
9. Тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники.
10. У складених кількісних числівниках відмінюються усі складові частини:
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
сімсот шістдесят дев’ять
Р.
семисот шістдесяти дев’яти,
семисот шістдесятьох дев’ятьох
Д.
семистам шістдесяти дев’яти,
семистам шістдесятьом дев’ятьом
З.
сімсот шістдесят дев’ять,
сімсот шістдесятьох дев’ятьох
О.
сьомастами шістдесятьма дев’ятьма,
сімомастами шістдесятьома дев’ятьома
М.
на семистах шістдесяти дев’яти,
на семистах шістдесятьох дев’ятьох
11. Порядкові числівники відмінюються як прикметники твердої групи, за винятком числівника третій, який відмінюється за м’яким різновидом.
У складених порядкових числівниках змінюється тільки останнє слово: двісті сорок третій – двісті сорок третього, двісті сорок третьому, двісті сорок третім і т. д.
12. У дробових числівниках після чисельників дві, три, чотири знаменник має форму Н. в. мн.: дві треті (частини), три п’яті (частини), чотири десяті (частини).
Після числівника п’ять та наступних знаменник набуває форми Р. в. мн.: п’ять десятих (частин), дев’ять десятих (частин).
Чисельник відмінюється як відповідний кількісний числівник, а знаменник – як порядковий:
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
дві десяті
шість десятих
Р.
двох десятих
шести десятих
Д.
двом десятим
шести десятим
З.
дві десяті
шість десятих
О.
двома десятими
шістьма десятими
М.
на двох десятих
на шести десятих
13. Половина, третина, чверть відмінюються як іменники. Півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
- Ю. В. Громик український правопис навчальний посiбник
- Передмова
- Розділ 1. Орфографія та словозміна
- § 1. Правила написання апострофа та знака м’якшення
- 1.1. Правила написання апострофа
- 1.2. Правила написання знака м’якшення
- Тренувальні вправи
- § 2. Правопис слів іншомовного походження
- 2.1. Апостроф та знак м’якшення у словах іншомовного походження
- 2.2. Літери и, і, ї у словах іншомовного походження
- 2.3. Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження
- Тренувальні вправи
- § 3. Зміни приголосних при їхньому збігу
- 3.1. Зміни приголосних перед суфіксами -ськ-ий, -ств-о
- 3.2. Зміни груп приголосних ск (ськ), зк (зьк), цьк, зд, ст
- 3.3. Зміни приголосних у формах вищого ступеня порівняння прикметників
- 3.4. Групи приголосних чн, шн
- 3.5. Спрощення у групах приголосних
- 3.6. Подовження та подвоєння приголосних
- Тренувальні вправи
- § 4. Правопис префіксів. Милозвучність мовлення
- 4.1. Правопис префіксів
- 4.2. Засоби милозвучності (евфонії) мовлення
- Тренувальні вправи
- § 5. Правопис складних іменників та прикметників
- 5.1. Правопис складних іменників
- 5.2. Правопис складних прикметників
- Тренувальні вправи
- § 6. Написання складних і складених власних назв
- 6.1. Велика літера у складних і складених власних назвах
- 6.2. Написання складних і складених власних назв разом, окремо, через дефіс
- Тренувальні вправи
- § 7. Передача російських власних назв українською мовою
- 7.1. Передача українською мовою російської літери е
- 7.2. Передача українською мовою російської літери и
- 7.3. Передача українською мовою російської літери ё
- 7.4. Апостроф та знак м’якшення в російських власних назвах
- Тренувальні вправи
- § 8. Правопис прислівників та часток
- 8.1. Правопис прислівників
- 8.1.1. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- 8.1.2. Правопис прислівників, утворених від іменників
- 8.1.3. Правопис прислівників, утворених від числівників
- 8.1.4. Правопис прислівників, утворених від займенників
- 8.1.5. Правопис прислівників, утворених від прислівників
- 8.1.6. Правопис складних і складених прислівників
- 8.2. Правопис часток
- 8.2.1. Написання не з різними частинами мови
- 8.2.2. Правопис інших часток
- Тренувальні вправи
- § 9. Правопис прийменників та сполучників
- 9.1. Правопис прийменників
- 9.2. Особливості вживання деяких прийменників
- 9.2. Правопис сполучників
- Тренувальні вправи
- § 10. Родова диференціація іменників. Відміни та групи іменників
- 10.1. Родова диференціація іменників
- 10.2. Розподіл іменників за типами відмінювання
- 10.3. Розподіл іменників і та іі відмін за групами
- Тренувальні вправи
- § 11. Правопис відмінкових форм іменників
- 11.1. Відмінювання іменників і відміни
- 11.1.1. Відмінювання іменників і відміни в однині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм однини іменників і відміни
- 11.1.2. Відмінювання іменників і відміни у множині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множини іменників і відміни
- 11.2. Відмінювання іменників іі відміни
- 11.2.1. Відмінювання іменників іі відміни в однині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм однини іменників іі відміни
- 11.2.2. Відмінювання іменників іі відміни у множині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множини іменників іі відміни
- 11.3. Відмінювання іменників ііі відміни
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм іменників ііі відміни
- 11.4. Відмінювання іменників іv відміни
- 11.5. Відмінювання множинних іменників
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множинних іменників
- Тренувальні вправи
- § 12. Відмінювання українських імен та прізвищ. Правопис імен по батькові
- 12.1. Відмінювання чоловічих та жіночих імен
- 12.2. Відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ
- 12.3. Правопис імен по батькові
- 4. Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники іі відміни мішаної групи, а жіночі – як іменники і відміни твердої групи:
- Тренувальні вправи
- § 13. Правопис прикметникових суфіксів. Правопис відмінкових форм прикметників
- 13.1. Відмінювання прикметників
- 13.2. Ступенювання якісних прикметників
- 13.3. Правопис присвійних прикметників
- 13.3.1. Правопис присвійних прикметників, похідних від іменників і відміни
- 13.3.2. Правопис присвійних прикметників, похідних від іменників іі відміни
- 13.4. Правопис суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) у відносних прикметниках
- Тренувальні вправи
- § 14. Правопис та відмінювання займенників
- 14.1. Правопис неозначених та заперечних займенників
- 14.2. Відмінювання займенників
- 14.3. Типові помилки у вживанні займенників
- Тренувальні вправи
- § 15. Правопис та відмінювання числівників
- 15.1. Відмінювання кількісних числівників
- 15.2. Правопис числівників та відчислівникових складних слів
- 15.3. Правила сполучуваності деяких кількісних числівників з іменниками
- Тренувальні вправи
- § 16. Особливості вживання та правопис дієслівних форм
- 16.1. Розподіл дієслів за типами дієвідмінювання
- 16.2. Правопис дієслівних форм теперішнього часу
- 16.3. Правопис дієслівних форм майбутнього часу
- 16.4. Дієвідмінювання дієслів, що не належать до жодної дієвідміни
- 16.5. Правопис дієслівних форм наказового способу
- Тренувальні вправи
- § 17. Правопис, особливості вживання дієприкметників та дієприслівників
- 17.1. Творення та особливості вживання
- Активних дієприкметників теперішнього часу
- 17.1.1. Творення та особливості вживання активних дієприкметників теперішнього часу
- 17.1.2. Творення та особливості вживання активних дієприкметників минулого часу
- 17.1.3. Творення та особливості вживання пасивних дієприкметників
- 17.2. Творення і правопис дієприслівників
- Тренувальні вправи
- Розділ 2. Пунктуація
- § 18. Тире у простому неускладненому реченні
- 18.1. Тире між підметом та присудком
- 18.2. Тире в неповному реченні
- Тренувальні вправи
- § 19. Розділові знаки при звертаннях, вставних і вставлених компонентах
- 19.1. Розділові знаки при звертаннях
- 19.2. Розділові знаки при вставних компонентах
- 19.3. Розділові знаки при вставлених компонентах
- Тренувальні вправи
- § 20. Розділові знаки між однорідними членами речення
- 20.1. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними без сполучників
- 20.2. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними єднальними сполучниками і (й), та (у значенні і)
- 20.9. Розділові знаки при узагальнювальних словах
- Тренувальні вправи
- § 21. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- 21.1. Відокремлення додатків
- 21.2. Відокремлення непоширених обставин
- 21.3. Відокремлення поширених обставин
- 21.4. Відокремлення узгоджених непоширених означень
- 21.5. Відокремлення узгоджених поширених означень
- 21.6. Відокремлення неузгоджених означень
- 21.7. Відокремлення прикладок
- Тренувальні вправи
- § 22. Розділові знаки у складному реченні із сполучниковим зв’язком між частинами
- 22.1. Розділові знаки у складносурядному реченні
- 22.2. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- 22.3. Розділові знаки при збігові сполучників
- Тренувальні вправи
- § 23. Розділові знаки у складному реченні з безсполучниковим зв’язком між частинами
- 23.1. Кома, крапка з комою у складному безсполучниковому реченні
- 23.2. Двокрапка у складному безсполучниковому реченні
- 23.3. Тире у складному безсполучниковому реченні
- Тренувальні вправи
- § 24. Розділові знаки при прямій мові та цитатах
- 24.1. Розділові знаки при прямій мові
- 24.2. Правила оформлення цитат
- Тренувальні вправи
- Література
- Список умовних скорочень