4.1. Правопис префіксів

1. Префікс з- перед глухими к, п, т, ф, х змінюється на с-: сказати, спитати, стулити, сформувати, схитрувати. У всіх інших префіксах (роз-, без-, через-, між-, над-, під-, від-, об-, понад-) кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими зберігається: розпитати, безсистемний, відкриття, обтрусити тощо.

2. Префікс пре- вживаний:

а) в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: премудрий, прегарний, препогано, а також у похідних словах: премудрість;

б) у словах старослов’янського походження преосвященний, преподобний, престол;

в) у словах презирливий, презирство.

3. Префікс при- вживаний:

а) в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прибудова, пришвидшити, прибути, прибуття, пришвидшення;

б) в іменниках та прикметниках, утворених від поєднання іменників із прийменником при: пригірок, прибережний, прикордонний.

4. Префікс прі- вживаний тільки у словах прізвисько, прізвище, прірва.