10.3. Розподіл іменників і та іі відмін за групами

1. Іменники І та II відмін залежно від характеру кінцевого приголосного ос­нови поділяються на три гру­пи:

а) тверду, до якої належать іменники, основа яких закінчується на твердий не шиплячий приголосний (вода, батько, сусід, село).

Увага! Іменники серед. р. з закінченням -е й основою на твердий не шиплячий приголосний (серце, поле, море) належать до м’якої групи;

б) мішану, до якої належать іменники, основа яких закінчується на твердий шиплячий (межа, меч, плече);

в) м’яку, до якої належать іменники, основа яких закінчується на будь-який м’який приголосний (земля, сім’я [с'імйá], кінь, життя, здоров’я [здорóўйа]), на пом’якшений шиплячий (обличчя, роздоріжжя), а також іменники серед. р. з закінченням -е й основою на твердий не шиплячий приголосний (серце, поле, море).

УВАГА! Іменники ІІІ та IV відмін, а також іменники, що не належать до жодної відміни, на групи не поділяються.

2. При визначенні груп іменників, що закінчуються на -р (муляр, футляр, касир, пустир, абажур та ін.), діють інші закономірності.

2.1. Іменники з суфіксом -яр можуть належати:

а) до мішаної групи, якщо суфікс -яр наголошений, а сам іменник називає людину за постійним видом її діяльності: газетяр, пісняр, школяр, скляр, бетоняр тощо;

б) до твердої групи – решта іменників із суфіксом -яр: стóляр, мýляр (назви людей за видом їхньої постійної діяльності, що мають наголос на корені, а не на суфіксі), мадяр, ювіляр (назви людей не за видом їхньої постійної діяльності), капіляр, формуляр (не назви людей) тощо.

2.2. Іменники з суфіксами -ар, -ир можуть належати:

а) до твердої групи, якщо суфікси -ар, -ир наголошені в Н. в. і зберігають на собі наголос у Р. в.: касúр – касúра, бригадúр – бригадúра, пивовáр – пивовáра, еліксúр – еліксúру тощо;

б) до м’якої групи, якщо суфікси -ар, -ир наголошені в Н. в., а в Р. в. наголос відходить на закінчення: пустúр – пустиря, пухúр – пухиря, вівчáр – вівчаря, інвентáр – інвентарю тощо; або якщо суфікси -ар, -ир у Н. в. не наголошені: пéкар, аптéкар, пúсар тощо.

УВАГА! Приналежність іменників із суфіксами -ар, -ир до конкретної групи можна визначати за закінченням Р. в. одн. Іменники твердої групи мають закінчення -а (рідше -у): касир – касира, пововар – пивовара, еліксир – еліксиру та ін. Іменники м’якої групи мають закінчення -я (рідше -ю): пустир – пустиря, вівчар – вівчаря, пекар – пекаря, писар – писаря, інвентар – інвентарю та ін.

УВАГА! Іменники панцир, пластир, долар, варвар, комар, хабар належать до твердої групи (хоча за характером наголошування вони мали б належати до м’якої групи).

2.3. Іменники, що закінчуються на -ур, -юр, -ор, -ер, -єр, -ір, належать до твердої групи: абажур, гіпюр, директор, майстер, кар’єр, кефір тощо.

УВАГА! Іменники Ігор, якір, лобур, єгер, кучер (про волосся) належать до м’якої групи (хоча за кінцевими сегментами -ор, -ір, -ур, -ер вони мали б належать до твердої групи).