2.1. Апостроф та знак м’якшення у словах іншомовного походження

1. У словах іншомовного походження апостроф пишеться перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: прем’єра, миш’як, вар’єте, Іх’ямас.

УВАГА! Апостроф не пишеться перед я, ю, коли вони пом’якшують попередній приголосний перед звуками а, у, зокрема у словах бюлетень, бюджет, бюст, бюро, бюрократ, бювар, бювет, бюкси, вестибюль, гравюра, мюзикл, мюзик-хол, мюслі, комюніке, пюпітр, пюре, фюзеляж, фюрер, манікюр, кювет, кюре, гяур, рюкзак, а також Гюго, Мюнхен, Мюллер і деяких інших.

2. Апостроф пишеться після префікса, який закінчується на приголосний, перед коренем, що починається на я, ю, є, зокрема у словах ад’ютант, ад’юнкт, ін’єкція, ін’єктувати, кон’юнктура, кон’юктивіт, диз’юнкція, пан’європейський, транс’європейський.

3. Знак м’якшення у словах іншомовного походження пишеться після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, вольєр, мільярд, каньйон.

УВАГА! Знак м’якшення не пишеться перед я, ю, коли вони пом’якшують попередній приголосний перед звуками а, у: тюбик, тюльпан, нюанс, ілюзія, мадяр.

4. Відповідно до вимови знак м’якшення у словах іншомовного походження пишеться після м’якого л’ перед приголосним та в кінці слова: альбатрос, фільм, магістраль.