8.2.1. Написання не з різними частинами мови
1. Тільки разом не пишеться зі словами різних частин мови, якщо слово без не не вживається: неук, нездара, негода, неоковирний, невпинний, несхибний, нещадний, невдовзі, нещодавно, несамовито, невтямки, неволити, непритомніти, незчутися, непокоїти, ненавидіти та ін.
2. З іменниками не пишеться разом, якщо слово з не можна замінити синонімом без не: небезпека (загроза), нещастя (горе), неволя (рабство), неправда (брехня), неслава (поговір), неспокій (тривога), недруг (ворог), недоля (лихо) та ін.
Увага! Частка не з іменником пишеться окремо, якщо є протиставлення: не друг, а ворог; не приязнь, а любов; не правда, а брехня; не спокій, а тривога та ін., пор. також: Не доля вирішує, а людина сама творить свою долю.
3. Із прикметниками не пишеться разом, якщо слово з не можна замінити синонімом без не: невибагливий (скромний), невмілий (безпорадний), недобрий (злий), нелегкий (важкий).
Увага! Частка не з прикметником пишеться окремо в таких випадках:
а) якщо є протиставлення: не високий, а низький; не важкий, а легкий; не далекий, а близький та ін.;
б) якщо в реченні перед прикметником стоять слова ні, ані, ніхто, ніщо, ніяк, аж ніяк, ніде, ніколи, нітрохи, далеко, зовсім: Аж ніяк не легка дорога судилася нам. Далеко не важку роботу він виконував. Ти ні на що не здатний;
в) якщо прикметник виконує роль присудка, а частка не заперечує ознаку, названу прикметником (між не і прикметником можна вставити зв’язку є): Травневі вечори не холодні > Травневі вечори не є холодні. Це озеро не глибоке > Це озеро не є глибоке. Якщо ж у реченні не заперечується, а стверджується ознака (є можна вставити перед не), то не пишеться разом: Травневі вечори нехолодні > Травневі вечори є нехолодні. Це озеро неглибоке > Це озеро є неглибоке.
4. Із дієприкметниками частка не пишеться окремо в таких випадках:
а) якщо дієприкметник має залежне слово: ніким не читана книга; не знаний в Україні поет; досі не скошений луг та ін.;
б) якщо дієприкметник не має залежного слова, але виконує роль присудка в реченні: Ваше замовлення не виконане.
Увага! Якщо дієприкметник не має залежного слова і виконує роль означення, то не пишеться разом: На столі лежала нечитана книга. Нескошений луг квітнув ромашками. Невиконані замовлення відкладені на завтра.
5. Із прислівниками, утвореними від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, частка не пишеться разом, якщо слово з не можна замінити синонімом без не: нелегко (важко), непросто (складно), недобре (погано), недалеко (близько), неглибоко (мілко) та ін.
Увага! Із прислівниками на -о, -е частка не пишеться окремо в таких випадках:
а) якщо є протиставлення: не далеко, а близько; не глибоко, а мілко; не важко, а легко та ін.;
б) якщо прислівник виконує роль присудка, а частка не заперечує ознаку дії, названу прислівником (між не і прислівником можна вставити зв’язку є): Підніматися на гору не легко > Підніматися на гору не є легко. Якщо ж у реченні не заперечується, а стверджується ознака дії (є можна вставити перед не), то не пишеться разом: Підніматися на гору нелегко > Підніматися на гору є нелегко;
в) якщо перед прислівником стоять слова типу аж ніяк, зовсім, нітрохи: Сьогодні нітрохи не холодно. Працювати зовсім не важко.
6. Із більшістю інших прислівників не пишеться окремо (за винятком тих, що без не не вживаються): не так, не тут, не треба, не слід, не можна, не варто, не дуже, не зовсім, не досить, не вперше, не по-нашому, не по-товариському, не щодня, не вдень, не вчора, не сьогодні.
7. Із дієсловами, дієслівними формами на -но, -то та дієприслівниками не пишеться окремо (за винятком тих, які без не не вживаються): не почув, не спинити, не сиджу, не зачинено, не написано, не прочитавши, не бачачи.
Увага! Написання не з кількома дієсловами разом чи окремо залежить від значення дієслів, а саме: нездужати ‘хворіти’ і не здужати ‘не могти, не подолати’, неславити ‘ганьбити’ і не славити ‘не прославляти’, нестямитися ‘втратити самовладання’ і не стямитися ‘не повернутися до тями’, непокоїтися ‘турбуватися’ і не покоїтися ‘не лежати’.
Увага! Разом не пишеться у префіксі недо-, що вказує на дію, яка виявляється в неповній мірі: недобачати ‘погано бачити’, недочути ‘погано почути’, недоїдати ‘мало їсти’, недооцінювати ‘занижувати оцінку’ та ін.
Але окремо пишеться частка не, вживана для заперечення дії, вираженої дієсловом із префіксом до-, пор.: Він не дослухав мене і пішов. Я так і не дочитав книгу.
Увага! Треба розрізняти заперечне слово немає (його можна замінити варіантом нема) і дієслово не має (його не можна замінити варіантом нема): у нього немає часу, але він не має часу.
8. Тільки окремо не пишеться з числівниками та займенниками: не десять, не п’ятий, не мій, не той, не ти, але неабихто, неабиякий.
- Ю. В. Громик український правопис навчальний посiбник
- Передмова
- Розділ 1. Орфографія та словозміна
- § 1. Правила написання апострофа та знака м’якшення
- 1.1. Правила написання апострофа
- 1.2. Правила написання знака м’якшення
- Тренувальні вправи
- § 2. Правопис слів іншомовного походження
- 2.1. Апостроф та знак м’якшення у словах іншомовного походження
- 2.2. Літери и, і, ї у словах іншомовного походження
- 2.3. Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження
- Тренувальні вправи
- § 3. Зміни приголосних при їхньому збігу
- 3.1. Зміни приголосних перед суфіксами -ськ-ий, -ств-о
- 3.2. Зміни груп приголосних ск (ськ), зк (зьк), цьк, зд, ст
- 3.3. Зміни приголосних у формах вищого ступеня порівняння прикметників
- 3.4. Групи приголосних чн, шн
- 3.5. Спрощення у групах приголосних
- 3.6. Подовження та подвоєння приголосних
- Тренувальні вправи
- § 4. Правопис префіксів. Милозвучність мовлення
- 4.1. Правопис префіксів
- 4.2. Засоби милозвучності (евфонії) мовлення
- Тренувальні вправи
- § 5. Правопис складних іменників та прикметників
- 5.1. Правопис складних іменників
- 5.2. Правопис складних прикметників
- Тренувальні вправи
- § 6. Написання складних і складених власних назв
- 6.1. Велика літера у складних і складених власних назвах
- 6.2. Написання складних і складених власних назв разом, окремо, через дефіс
- Тренувальні вправи
- § 7. Передача російських власних назв українською мовою
- 7.1. Передача українською мовою російської літери е
- 7.2. Передача українською мовою російської літери и
- 7.3. Передача українською мовою російської літери ё
- 7.4. Апостроф та знак м’якшення в російських власних назвах
- Тренувальні вправи
- § 8. Правопис прислівників та часток
- 8.1. Правопис прислівників
- 8.1.1. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- 8.1.2. Правопис прислівників, утворених від іменників
- 8.1.3. Правопис прислівників, утворених від числівників
- 8.1.4. Правопис прислівників, утворених від займенників
- 8.1.5. Правопис прислівників, утворених від прислівників
- 8.1.6. Правопис складних і складених прислівників
- 8.2. Правопис часток
- 8.2.1. Написання не з різними частинами мови
- 8.2.2. Правопис інших часток
- Тренувальні вправи
- § 9. Правопис прийменників та сполучників
- 9.1. Правопис прийменників
- 9.2. Особливості вживання деяких прийменників
- 9.2. Правопис сполучників
- Тренувальні вправи
- § 10. Родова диференціація іменників. Відміни та групи іменників
- 10.1. Родова диференціація іменників
- 10.2. Розподіл іменників за типами відмінювання
- 10.3. Розподіл іменників і та іі відмін за групами
- Тренувальні вправи
- § 11. Правопис відмінкових форм іменників
- 11.1. Відмінювання іменників і відміни
- 11.1.1. Відмінювання іменників і відміни в однині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм однини іменників і відміни
- 11.1.2. Відмінювання іменників і відміни у множині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множини іменників і відміни
- 11.2. Відмінювання іменників іі відміни
- 11.2.1. Відмінювання іменників іі відміни в однині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм однини іменників іі відміни
- 11.2.2. Відмінювання іменників іі відміни у множині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множини іменників іі відміни
- 11.3. Відмінювання іменників ііі відміни
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм іменників ііі відміни
- 11.4. Відмінювання іменників іv відміни
- 11.5. Відмінювання множинних іменників
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множинних іменників
- Тренувальні вправи
- § 12. Відмінювання українських імен та прізвищ. Правопис імен по батькові
- 12.1. Відмінювання чоловічих та жіночих імен
- 12.2. Відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ
- 12.3. Правопис імен по батькові
- 4. Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники іі відміни мішаної групи, а жіночі – як іменники і відміни твердої групи:
- Тренувальні вправи
- § 13. Правопис прикметникових суфіксів. Правопис відмінкових форм прикметників
- 13.1. Відмінювання прикметників
- 13.2. Ступенювання якісних прикметників
- 13.3. Правопис присвійних прикметників
- 13.3.1. Правопис присвійних прикметників, похідних від іменників і відміни
- 13.3.2. Правопис присвійних прикметників, похідних від іменників іі відміни
- 13.4. Правопис суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) у відносних прикметниках
- Тренувальні вправи
- § 14. Правопис та відмінювання займенників
- 14.1. Правопис неозначених та заперечних займенників
- 14.2. Відмінювання займенників
- 14.3. Типові помилки у вживанні займенників
- Тренувальні вправи
- § 15. Правопис та відмінювання числівників
- 15.1. Відмінювання кількісних числівників
- 15.2. Правопис числівників та відчислівникових складних слів
- 15.3. Правила сполучуваності деяких кількісних числівників з іменниками
- Тренувальні вправи
- § 16. Особливості вживання та правопис дієслівних форм
- 16.1. Розподіл дієслів за типами дієвідмінювання
- 16.2. Правопис дієслівних форм теперішнього часу
- 16.3. Правопис дієслівних форм майбутнього часу
- 16.4. Дієвідмінювання дієслів, що не належать до жодної дієвідміни
- 16.5. Правопис дієслівних форм наказового способу
- Тренувальні вправи
- § 17. Правопис, особливості вживання дієприкметників та дієприслівників
- 17.1. Творення та особливості вживання
- Активних дієприкметників теперішнього часу
- 17.1.1. Творення та особливості вживання активних дієприкметників теперішнього часу
- 17.1.2. Творення та особливості вживання активних дієприкметників минулого часу
- 17.1.3. Творення та особливості вживання пасивних дієприкметників
- 17.2. Творення і правопис дієприслівників
- Тренувальні вправи
- Розділ 2. Пунктуація
- § 18. Тире у простому неускладненому реченні
- 18.1. Тире між підметом та присудком
- 18.2. Тире в неповному реченні
- Тренувальні вправи
- § 19. Розділові знаки при звертаннях, вставних і вставлених компонентах
- 19.1. Розділові знаки при звертаннях
- 19.2. Розділові знаки при вставних компонентах
- 19.3. Розділові знаки при вставлених компонентах
- Тренувальні вправи
- § 20. Розділові знаки між однорідними членами речення
- 20.1. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними без сполучників
- 20.2. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними єднальними сполучниками і (й), та (у значенні і)
- 20.9. Розділові знаки при узагальнювальних словах
- Тренувальні вправи
- § 21. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- 21.1. Відокремлення додатків
- 21.2. Відокремлення непоширених обставин
- 21.3. Відокремлення поширених обставин
- 21.4. Відокремлення узгоджених непоширених означень
- 21.5. Відокремлення узгоджених поширених означень
- 21.6. Відокремлення неузгоджених означень
- 21.7. Відокремлення прикладок
- Тренувальні вправи
- § 22. Розділові знаки у складному реченні із сполучниковим зв’язком між частинами
- 22.1. Розділові знаки у складносурядному реченні
- 22.2. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- 22.3. Розділові знаки при збігові сполучників
- Тренувальні вправи
- § 23. Розділові знаки у складному реченні з безсполучниковим зв’язком між частинами
- 23.1. Кома, крапка з комою у складному безсполучниковому реченні
- 23.2. Двокрапка у складному безсполучниковому реченні
- 23.3. Тире у складному безсполучниковому реченні
- Тренувальні вправи
- § 24. Розділові знаки при прямій мові та цитатах
- 24.1. Розділові знаки при прямій мові
- 24.2. Правила оформлення цитат
- Тренувальні вправи
- Література
- Список умовних скорочень