logo
pravopys_posibnyk

19.1. Розділові знаки при звертаннях

1. Звертання в реченні найчастіше відокремлюється комами: Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно. Тобі, земле моя рідна і велика, матінко велична, мої всі поривання.

2. На початку речення після звертання може ставитися знак оклику, якщо звертання вимовляється з виразною окличною інтонацією та великою паузою після нього. У такому випадку наступне слово пишеться з великої літери: Україно! Ти для мене диво!

3. Підсилювальні частки о, ой, що стоять безпосередньо перед звертанням, утворюють із ним одне емоційне та інтонаційне ціле й комами від нього не відокремлюються: О слово рідне! Ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині. Ой бандуро, рідна сестро, золотії струни! Вложи в неї моє сер­це, високії думи.

УВАГА! Якщо між частками о, ой та звертанням стоїть особовий займенник, то звертання від них відокремлюється: Ой ти, орле сизокрилий, високо літаєш.

4. Вигуки, що стоять безпосередньо перед звертанням, відокремлюються від нього комами: Ох, пісне, чому, як той птах, не летиш? Гей, блискавице, громова сестрице, де ти?

УВАГА! Вигук, що стоїть перед особовим займенником, за яким іде звертання, не відокремлюється: Гей ти, доле моя, хоч тепер обізвись!