12.2. Відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ
1. Чоловічі та жіночі прізвища іменникового типу, що мають закінчення -а, -я, відмінюються як відповідні іменники І відміни твердої, м’якої чи мішаної груп:
-
Відмінок
Тверда група
М’яка група
Мішана група
Н.
Сорока
Киселиця
Кича
Р.
Сороки
Киселиці
Кичі
Д.
Сороці
Киселиці
Кичі
З.
Сороку
Киселицю
Кичу
О.
Сорокою
Киселицею
Кичею
М.
на Сороці
на Киселиці
на Кичі
Кл.
Сорока, -о
Киселиця, -е
Кича, -е
УВАГА! У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму Кл. в. набуває тільки загальна назва: добродію Сорока, пане Киселиця.
2. Чоловічі прізвища іменникового типу, що закінчуються на -о та на приголосний, відмінюються як іменники чол. р. ІІ відміни:
а) якщо основа таких прізвищ закінчується на твердий не шиплячий приголосний, то вони відмінюються за зразком іменників твердої групи:
-
Відмінок
Тверда група
Н.
Забудько
Кравчук
Р.
Забудька
Кравчука
Д.
Забудькові, -у
Кравчукові, -у
З.
Забудька
Кравчука
О.
Забудьком
Кравчуком
М.
на Забудькові, -у
на Кравчукові, -у
Кл.
Забудько, -у
Кравчук, -у
б) якщо основа таких прізвищ закінчується на м’який приголосний чи на твердий шиплячий, то вони відмінюються за зразком іменників відповідно м’якої чи мішаної груп:
-
Відмінок
М’яка група
Мішана група
Н.
Круть
Кайдаш
Р.
Крутя
Кайдаша
Д.
Крутеві, -ю
Кайдашеві, -у
З.
Крутя
Кайдаша
О.
Крутем
Кайдашем
М.
на Крутеві, -ю
на Кайдашеві, -у
Кл.
Круть, -ю
Кайдаш, -е
Увага! Прізвища на зразок Бадзьо, Іваньо (з закінченням -о, але м’яким приголосним у кінці основи) в Д. в., М. в. й О. в. мають закінчення твердої групи: Бадзьові, Бадзьом та Іваньові, Іваньом.
УВАГА! У формах Д. в., що складаються з двох власних назв – чоловічого імені та прізвища, ім’я варто вживати з закінченням -ові, -еві (-єві), а прізвище – з -у, -ю: Остапові Кравчуку, Андрієві Кайдашу, Сергієві Бадзю.
УВАГА! У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму Кл. в. набуває тільки загальна назва: друже Петренко, колего Левчук, пане Круть.
УВАГА! Жіночі прізвища цього типу не відмінюються: Ірина Забудько – Ірини Забудько і т. д., Тетяна Кравчук – Тетяни Кравчук і т. д., Леся Круть – Лесі Круть, Галина Бадзьо – Галини Бадзьо і т. д.
3. Чоловічі прізвища, що закінчуються на -ин, -ін (-їн), відмінюються за таким зразком:
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
Лесин
Щепкін
Р.
Лесина
Щепкіна
Д.
Лесину
Щепкіну
З.
Лесина
Щепкіна
О.
Лесиним
Щепкіним
М.
на Лесину
на Щепкіну
Кл.
Лесин, -е
Щепкін, -е
УВАГА! Чоловічі прізвища, що походять від етнічних назв, в О. в. мають закінчення -ом: Литвин – Литвином (пор. литвин ‘білорус’), Волошин – Волошином (пор. волошин ‘румун’), Сербин – Сербином (пор. сербин ‘серб’), Турчин – Турчином (пор. турчин ‘турок’).
УВАГА! У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму Кл. в. набуває тільки загальна назва: пане Лесин.
УВАГА! Відповідні жіночі прізвища не відмінюються: Ганна Лесин, Ганни Лесин, Ганні Лесин і т. д.; або набувають закінчення -а й відмінюються як прикметники: Ганна Щепкіна – Ганни Щепкіної, Ганні Щепкіній, Ганну Щепкіну, Ганною Щепкіною, на Ганні Щепкіній.
4. Чоловічі прізвища, що закінчуються на -ов, -ев (-єв), відмінюються за таким зразком:
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
Павлов
Валуєв
Р.
Павлова
Валуєва
Д.
Павлову
Валуєву
З.
Павлова
Валуєва
О.
Павловим
Валуєвим
М.
на Павлову
на Валуєву
Кл.
Павлов, -е
Валуєв, -е
УВАГА! У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму Кл. в. набуває тільки загальна назва: колего Павлов.
УВАГА! Відповідні жіночі прізвища набувають закінчення -а й відмінюються як прикметники: Ганна Павлова – Ганни Павлової, Ганні Павловій, Ганну Павлову, Ганною Павловою, на Ганні Павловій.
5. Чоловічі прізвища, що закінчуються на -ів (-їв), відмінюються за двома зразками (вибір типу відмінювання визначається традицією):
-
Відмінок
Відмінкові форми
Н.
Ковалів
Демків
Р.
Ковалева
Коваліва
Демкова
Демківа
Д.
Ковалеву
Коваліву
Демкову
Демківу
З.
Ковалева
Коваліва
Демкова
Демківа
О.
Ковалевим
Ковалівим
Демковим
Демківим
М.
на Ковалеву
на Коваліву
на Демкову
на Демківу
Кл.
Ковалів, Ковалеве
Ковалів, Коваліве
Демків, Демкове
Демків, Демківе
УВАГА! У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форми Кл. в. набуває тільки загальна назва: добродію Ковалів.
УВАГА! Відповідні жіночі прізвища не відмінюються: Ганна Ковалів, Ганни Ковалів, Ганні Ковалів і т. д.; або набувають закінчення -а й відмінюються як прикметники: Ганна Ковалева – Ганни Ковалевої, Ганні Ковалевій, Ганну Ковалеву, Ганною Ковалевою, на Ганні Ковалевій.
6. Чоловічі та жіночі прізвища типу повних прикметників чоловічого роду на -ий, -ій та жіночого роду на -а, -я відмінюються за прикметниковим зразком: Кобилянський – Кобилянського, Кобилянському і т. д.; Кобилянська – Кобилянської, Кобилянській і т. д.
7. У складних прізвищах, що становлять поєднання двох слів як рівноправних, відмінюються обидві частини: Нечуй-Левицький – Нечуя-Левицького, Нечуєві-Левицькому і т. д.; Лівицька-Холодна – Лівицької-Холодної, Лівицькій-Холодній і т. д.
Але коли перша частина прізвища – односкладове слово, то відмінюється, як правило, лише друга частина: Драй-Хмара –Драй-Хмари, Драй-Хмарі і т. д.; Кос-Анатольський – Кос-Анатольського, Кос-Анатольському і т. д.
8. При відмінюванні прізвищ відповідно до фонетичних рис української мови відбуваються:
а) чергування г > з, к > ц, х > с у прізвищах, співвідносних з іменниками І відміни, перед закінченням -і в Д. в. та М. в..: Здоровега – Здоровезі, Сорока – Сороці, Домаха – Домасі;
б) чергування і > о, і > е у відкритому складі: Кривоніс – Кривоноса, Сивокінь – Сивоконя, Кремінь – Кременя, Лебідь – Лебедя.
Увага! У деяких прізвищах і зберігається також у відкритому складі: Куліш – Куліша, Кисіль – Кисіля;
в) чергування о, е з нулем звука: Жайворонок – Жайворонка, Крекотень – Крекотня.
Увага! У прізвищах Жнець, Швець голосний е не переставляється: Жнеця, Швеця (пор. загальні назви: жнець – женця, швець – шевця); не випадає е у прізвищах Чернець – Чернеця, Мудрець – Мудреця, Перець – Переця, Шершень – Шершеня.
- Ю. В. Громик український правопис навчальний посiбник
- Передмова
- Розділ 1. Орфографія та словозміна
- § 1. Правила написання апострофа та знака м’якшення
- 1.1. Правила написання апострофа
- 1.2. Правила написання знака м’якшення
- Тренувальні вправи
- § 2. Правопис слів іншомовного походження
- 2.1. Апостроф та знак м’якшення у словах іншомовного походження
- 2.2. Літери и, і, ї у словах іншомовного походження
- 2.3. Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження
- Тренувальні вправи
- § 3. Зміни приголосних при їхньому збігу
- 3.1. Зміни приголосних перед суфіксами -ськ-ий, -ств-о
- 3.2. Зміни груп приголосних ск (ськ), зк (зьк), цьк, зд, ст
- 3.3. Зміни приголосних у формах вищого ступеня порівняння прикметників
- 3.4. Групи приголосних чн, шн
- 3.5. Спрощення у групах приголосних
- 3.6. Подовження та подвоєння приголосних
- Тренувальні вправи
- § 4. Правопис префіксів. Милозвучність мовлення
- 4.1. Правопис префіксів
- 4.2. Засоби милозвучності (евфонії) мовлення
- Тренувальні вправи
- § 5. Правопис складних іменників та прикметників
- 5.1. Правопис складних іменників
- 5.2. Правопис складних прикметників
- Тренувальні вправи
- § 6. Написання складних і складених власних назв
- 6.1. Велика літера у складних і складених власних назвах
- 6.2. Написання складних і складених власних назв разом, окремо, через дефіс
- Тренувальні вправи
- § 7. Передача російських власних назв українською мовою
- 7.1. Передача українською мовою російської літери е
- 7.2. Передача українською мовою російської літери и
- 7.3. Передача українською мовою російської літери ё
- 7.4. Апостроф та знак м’якшення в російських власних назвах
- Тренувальні вправи
- § 8. Правопис прислівників та часток
- 8.1. Правопис прислівників
- 8.1.1. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- 8.1.2. Правопис прислівників, утворених від іменників
- 8.1.3. Правопис прислівників, утворених від числівників
- 8.1.4. Правопис прислівників, утворених від займенників
- 8.1.5. Правопис прислівників, утворених від прислівників
- 8.1.6. Правопис складних і складених прислівників
- 8.2. Правопис часток
- 8.2.1. Написання не з різними частинами мови
- 8.2.2. Правопис інших часток
- Тренувальні вправи
- § 9. Правопис прийменників та сполучників
- 9.1. Правопис прийменників
- 9.2. Особливості вживання деяких прийменників
- 9.2. Правопис сполучників
- Тренувальні вправи
- § 10. Родова диференціація іменників. Відміни та групи іменників
- 10.1. Родова диференціація іменників
- 10.2. Розподіл іменників за типами відмінювання
- 10.3. Розподіл іменників і та іі відмін за групами
- Тренувальні вправи
- § 11. Правопис відмінкових форм іменників
- 11.1. Відмінювання іменників і відміни
- 11.1.1. Відмінювання іменників і відміни в однині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм однини іменників і відміни
- 11.1.2. Відмінювання іменників і відміни у множині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множини іменників і відміни
- 11.2. Відмінювання іменників іі відміни
- 11.2.1. Відмінювання іменників іі відміни в однині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм однини іменників іі відміни
- 11.2.2. Відмінювання іменників іі відміни у множині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множини іменників іі відміни
- 11.3. Відмінювання іменників ііі відміни
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм іменників ііі відміни
- 11.4. Відмінювання іменників іv відміни
- 11.5. Відмінювання множинних іменників
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множинних іменників
- Тренувальні вправи
- § 12. Відмінювання українських імен та прізвищ. Правопис імен по батькові
- 12.1. Відмінювання чоловічих та жіночих імен
- 12.2. Відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ
- 12.3. Правопис імен по батькові
- 4. Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники іі відміни мішаної групи, а жіночі – як іменники і відміни твердої групи:
- Тренувальні вправи
- § 13. Правопис прикметникових суфіксів. Правопис відмінкових форм прикметників
- 13.1. Відмінювання прикметників
- 13.2. Ступенювання якісних прикметників
- 13.3. Правопис присвійних прикметників
- 13.3.1. Правопис присвійних прикметників, похідних від іменників і відміни
- 13.3.2. Правопис присвійних прикметників, похідних від іменників іі відміни
- 13.4. Правопис суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) у відносних прикметниках
- Тренувальні вправи
- § 14. Правопис та відмінювання займенників
- 14.1. Правопис неозначених та заперечних займенників
- 14.2. Відмінювання займенників
- 14.3. Типові помилки у вживанні займенників
- Тренувальні вправи
- § 15. Правопис та відмінювання числівників
- 15.1. Відмінювання кількісних числівників
- 15.2. Правопис числівників та відчислівникових складних слів
- 15.3. Правила сполучуваності деяких кількісних числівників з іменниками
- Тренувальні вправи
- § 16. Особливості вживання та правопис дієслівних форм
- 16.1. Розподіл дієслів за типами дієвідмінювання
- 16.2. Правопис дієслівних форм теперішнього часу
- 16.3. Правопис дієслівних форм майбутнього часу
- 16.4. Дієвідмінювання дієслів, що не належать до жодної дієвідміни
- 16.5. Правопис дієслівних форм наказового способу
- Тренувальні вправи
- § 17. Правопис, особливості вживання дієприкметників та дієприслівників
- 17.1. Творення та особливості вживання
- Активних дієприкметників теперішнього часу
- 17.1.1. Творення та особливості вживання активних дієприкметників теперішнього часу
- 17.1.2. Творення та особливості вживання активних дієприкметників минулого часу
- 17.1.3. Творення та особливості вживання пасивних дієприкметників
- 17.2. Творення і правопис дієприслівників
- Тренувальні вправи
- Розділ 2. Пунктуація
- § 18. Тире у простому неускладненому реченні
- 18.1. Тире між підметом та присудком
- 18.2. Тире в неповному реченні
- Тренувальні вправи
- § 19. Розділові знаки при звертаннях, вставних і вставлених компонентах
- 19.1. Розділові знаки при звертаннях
- 19.2. Розділові знаки при вставних компонентах
- 19.3. Розділові знаки при вставлених компонентах
- Тренувальні вправи
- § 20. Розділові знаки між однорідними членами речення
- 20.1. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними без сполучників
- 20.2. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними єднальними сполучниками і (й), та (у значенні і)
- 20.9. Розділові знаки при узагальнювальних словах
- Тренувальні вправи
- § 21. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- 21.1. Відокремлення додатків
- 21.2. Відокремлення непоширених обставин
- 21.3. Відокремлення поширених обставин
- 21.4. Відокремлення узгоджених непоширених означень
- 21.5. Відокремлення узгоджених поширених означень
- 21.6. Відокремлення неузгоджених означень
- 21.7. Відокремлення прикладок
- Тренувальні вправи
- § 22. Розділові знаки у складному реченні із сполучниковим зв’язком між частинами
- 22.1. Розділові знаки у складносурядному реченні
- 22.2. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- 22.3. Розділові знаки при збігові сполучників
- Тренувальні вправи
- § 23. Розділові знаки у складному реченні з безсполучниковим зв’язком між частинами
- 23.1. Кома, крапка з комою у складному безсполучниковому реченні
- 23.2. Двокрапка у складному безсполучниковому реченні
- 23.3. Тире у складному безсполучниковому реченні
- Тренувальні вправи
- § 24. Розділові знаки при прямій мові та цитатах
- 24.1. Розділові знаки при прямій мові
- 24.2. Правила оформлення цитат
- Тренувальні вправи
- Література
- Список умовних скорочень