7.1. Передача українською мовою російської літери е

1. Російська літера е на початку слова та після голосного передається українською літерою є: Єгоров, Єфимов, Буєраков, Гуляєв, Достоєвський та ін.

2. У корені після приголосного російська літера е звичайно передається українською літерою е: Первоуральськ, Державін, Петров, Александров, Лермонтов та ін.

УВАГА! У корені після приголосного на місці російського е пишеться є лише тоді, коли російська власна назва має українські спільнокореневі слова з і відповідно до російського е: Свєтлов (бо світлий), Столєтов (бо літо), Насєдкін (бо сідати), Хлєбников (бо хліб), Рєпін (бо ріпа), Орєхово-Зуєво (бо горіх), Бєлорєцьк (бо білий, ріка) та ін.

3. Відповідно до російських суфіксів -ев, -еев після приголосних (крім ж, ч, ш, щ, р, ц) вживано українські суфікси -єв, -єєв: Медведєв, Алексєєв, Гордєєв та ін. У випадку роздільної вимови перед суфіксами -єв, -єєв пишеться апостроф (після р та губних б, п, в, м, в) або знак м’якшення (після д, т, з, с, л, н): Григор’єв, Аляб’єв, Євгеньєв, Афанасьєв та ін.

УВАГА! Після ж, ч, ш, щ, ц та р пишуться суфікси -ев, -еєв: Писарев, Андреєв, Плащеєв, Бестужев, Муромцев та ін.