13.4. Правопис суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) у відносних прикметниках

1. Від іменників твердої групи відносні прикметники творяться за допомогою суфікса -ов-ий: служба – службовий, кварц – кварцовий, калина – калиновий.

УВАГА! Від іменника твердої групи метал відносний прикметник твориться за допомогою суфікса -ев-ий: металевий.

2. Від іменників м’якої та мішаної груп присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ов-ий, -ев-ий (-єв-ий), а саме:

а) суфікс -ов-ий вживається тоді, коли в прикметникові наголос падає на закінчення: нуль – нульовúй, поле – польовúй, біль – больовúй, дощ – дощовúй, ключ – ключовúй, борщ – борщовúй (хоч і борщéвий);

б) суфікс -ев-ий вживається тоді, коли в прикметникові наголос падає на основу, а не на закінчення: марля – мáрлевий, квасоля – квасóлевий, овоч – овочéвий, алича – аличéвий.

УВАГА! У прикметниках із наголошеною основою, утворених від іменників м’якої та мішаної груп, виступає суфікс -єв-ий:

• якщо основа базового іменника закінчується на подовжений приголосний: насіння – насіннєвий, життя – життєвий (хоч і життьовúй), взуття – взуттєвий (хоч і взуттьовúй);

• якщо базовий іменник закінчується на -ій: стронцій – стронцієвий;

• якщо базовий іменник закінчується на -я [йа]: соя – соєвий, дія – дієвий (хоч і дійовúй в іншому значенні).