logo
pravopys_posibnyk

Тренувальні вправи

1. Поставте розділові знаки, поясніть пунктограми.

1. Щастя художника зокрема письменника невіддільне від щастя його народу. 2. Після обіду Леся пішла з Маргаритою старшою дочкою Комарових гуляти містом. 3. Я родом із Черкащини давньої козацької сторони. 4. Не міг позбутися єдиного бажання перемогти. 5. Бринять берези і блукають луни людьми забуті звечора в лісах. 6. Саме тоді я випускник університету втрапив до війська. 7. Погляд материн ще раз звертається туди в бік полігону. 8. На київському вокзалі був сторож наш земляк. 9. Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур’яні. 10. Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами вони чомусь для мене схожі на круглі кобзи. 11. Дівчина ображена не знала як реагувати на такі злі жарти. 12. І я відчула радістю зігріта що лиш любов єднає нас зі світом. 13. На серці стоїть тиха радість навіяна пахощами молодої трави. 14. Лише дійшовши схилу віку поезію я зрозумів. 15. Ще в дитинстві юнак дав собі слово триматися незважаючи ні на що. 16. Дерева нагинаючись здавалися живими. 17. Надійшла уже справжня осінь з прозорим небом з ранішніми морозами з інеєм на травах з павутинням на всьому. 18. Волинська земля подарувала Польщі одного з її найвизначніших поетів Юліуша Словацького. 19. Чутно тихий трохи журливий голос сопілки. 20. Він же надто вимогливий до себе вважав що не має на це морального права. 21. Дівчина вийшла вже спокійна хоч і бліда. 22. Олесь Григорович поважний мужчина середнього віку трохи лякав дітей своїм суворим поглядом. 23. Тепла ніч напоєна пахощами акації і сп’яніла від солов’їв почала володіти світом. 24. Учися чистоти і простоти і стоптуючи килим золотий забудь про вежі чорної гордині. 25. Рильський як великий поціновувач поетичного слова надто прискіпливо ставився до буденної гри в поезію. 26. Зачарованим велетнем стоїть ліс покритий інеєм і пронизаний наскрізь сонячним промінням. 27. Уже сьогодні мають прибути перші розвідники Дніпровської забудови геодезисти топографи. 28. На великій клумбі серед подвір’я багряно горіли вмиті ранковою росою червоні півонії. 29. Поганенька була та вуличка вузенька заросла будяками та бур’янами. 30. Вмираючи вони перемагали. 31. Пішов козак сумуючи. 32. Пісня без музичного її оформлення тобто без мелодії багато втрачає. 33. Та його я знаю давно не одне десятиліття. 34. Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. 35. Втомлена вона заснула голову поклавши на камінь. 36. Хлопці вітаючись подавали чоловікам руки. 37. Дивлюся на сонце мружачись. 38. А я не знаю нічого ніжного окрім берези. 39. Вузькі промені світла ковані з білого металу легко проходили крізь двері й бриніли через увесь погріб. 40. Смуга світла яскравіла вужчаючи. 41. Наспівавшись хлопці пішли по домівках. 42. Земля осипаючись шумить після вибуху бомби. 43. Берези й клени ще недавно голі стоять зеленим маючи гіллям. 44. Пахне грибами й медом вогкістю пахне тією що опріч назви осінь немає імені їй. 45. Підхоплений бурею хвилею змитий не спам’ятавшись мчить він назустріч загибелі власній. 46. Чорночубий енергійний він подобався Наталці закоханістю у свою роботу. 47. Він полюбив щоб до Волі приходили гості зокрема Рада й Аліна. 48. Мати замість відпочити стала топити піч. 49. Усі за винятком Бойчука дивилися на свого шкіпера. 50. Макаренко як досвідчений учитель умів передбачити будь-яку несподіванку. 51. Над старим батьком у зажурі схилився Василь його син сорокарічний удовець. 52. Юліуша Словацького як справжнього гуманіста щиро шанують у всьому слов’янському світі. 53. У гаю на схилах ще лежить сніг припорошений і присипаний почорнілим торішнім листям. 54. Тичина як драматург мало відомий в Україні. 55. Місто стояло над морем біле пронизане сонцем і солоними вітрами. 56. Ми говорили не поспішаючи. 57. Я дивився як чорна ніч огортала садок густа тепла. 58. Ліс зустрів мене як друга. 59. А згадаймо заслуги Бажана як перекладача! 60. Усе від неї від щедрості думок сердець і рук. 61. Дмитро як індивідуаліст в основному тримався осторонь нашого гурту. 62. Тарас попрощавшись вийшов із хати. 63. Сідаю зітхнувши читати черговий наклеп. 64. Дикі кози стрункі і полохливі вийшли на галявину. 65. Раптом заграла в ньому якась радісна сила буйна і непокірна. 66. Задуманий не чув він ні гуркоту грому ні перших доторків холодного дощу. 67. На високих аж до стелі полицях стояло безліч товстих книг. 68. Солдати збилися докупи збентежені і злі. 69. Схвильована несподіваною зустріччю жінка поверталася додому. 70. Покрите інеєм маленьке деревце здавалося срібним наче казковим. 71. Кожен звук голосний чи приголосний характеризується своїми артикуляційними та акустичними особливостями. 72. Засіяне зорями темне небо дивувалося нашому щастю. 73. Вона безсмертя кожному дала поету космонавту гречкосію. 74. З тридцять третього себто від одруження й до самої війни їздила з чоловіком по прикордонних заставах. 75. Веселий дотепний він зазвичай був душею всякої компанії. 76. Знервована зайшла дівчина до кімнати сіла перевести подих. 77. Стара низенька почорніла батьківська хата навіяла на мене невимовну тугу. 78. Мислячий вічно неспокійний Довженко жив інтенсивним до краю напруженим життям. 79. Обліплений снігом я майже не бачив перед собою дороги. 80. Оповитий тишею вечір опускався на землю. 81. Обліплені роями бджіл гудуть сади у квітні. 82. Покроплена дощем земля дихала пахощами весняних трав. 83. Типовою для символу є дейктична тобто вказівна функція. 84. Андрій як людина надто чутлива тамував у горлі сльози розчарування. 85. Дівчата жартуючи зачіпали Миколу. 86. Мій батько як енциклопедист поповнював бібліотеку кожної поїздки до Львова. 87. Скочивши на долівку взяв із мисника гранчасту склянку і холонучи від страху почав на печі наміряти насіння. 88. Усі спочатку погодилися на поїздку але згадавши про екзамени частина відмовилася. 89. Іван мій син здивував усіх своїм голосом. 90. Я жив у звичному гурті своїх друзів дивакуватих і сміливих хлопчаків. 91. Де й бралися в нього грубого артилериста ці слова-пестощі ці ласкаві співи душі. 92. Євшан тобто полин рослина з міцним запахом і гірка на смак. 93. Моя любов прогіркла й перестояна вже скоро душу випалить мені. 94. Осяяні місяцем гори блищать. 95. Можна залишитися невігласом і закінчивши університет. 96. Вона не звикла сидіти склавши руки. 97. У тихій книгозбірні в самісінькому центрі Львова знайшов я своїх старих друзів Остапа і Михайла Ковалевих. 98. Високість помислів музика слова ріднять їх Довженка і Тичину. 99. Тут у відкритому морі вітер був ще холодніший. 100. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ. 101. Наморений повертався зі своїх мандрів додому. 102. Обсипана рожевим світлом свіжа та гарна Настя здавалася запашною трояндою. 103. Подихнув пустотливий вітерець той віщун світання. 104. Оптимістка за характером дівчина знала лише один спосіб перемогти наполегливо працювати. 105. Як окрема галузь науки етнолінгвістика сформувалася порівняно недавно. 106. Бо тільки так верхи можна було добутися в лісникове підхмар’я. 107. Каліопа муза епічної поезії зображувалася з табличкою і паличкою для письма. 108. Повернувшись учений заснував свою наукову школу. 109. Зірка блідне й тремтить догораючи.